З перших днів незаконного вторгнення Росії до України – нагадаємо, це сталося навесні 2014 року! – окупанти не збиралися ні повертати захоплене, ні створювати в окупованих анклавах хоч якусь подобу нормального життя. Весь зміст їхнього вторгнення звівся до одного: «віджати» і поділити. Землю, бізнес, автомобілі, житло, унітази і мікрохвильові печі...
У Донецьку вирішили не займатися дрібницями – а забирають у донеччан квартири. Нишком, керуючись якимось папірцем якогось «комітету оборони», без оповіщення населення та відповідей на всі запитання. Ті, хто, витріщивши щасливі очі, бігав на референдуми щодо «возз'єднання з Росією», зараз уже не такі щасливі і дозволяє собі невдоволено нарікати.
Це урок усім, хто й досі не зрозумів, що таке російська окупація.
В чому суть
Отже, 29 вересня 2022 року, за день до згаданого «референдуму», якийсь «державний комітет оборони Донецької народної республіки» народив постанову № 341 «Про затвердження переліку майна, зверненого у власність Донецької народної республіки». Народив таємно, без зайвого афішування, з розумінням, що заперечень не буде: всім було наказано тріумфувати і не відволікатися. Підписав ухвалу особисто «глава ДНР» Пушилін.
Так би й висіла ця постанова тихенько на сайті «голови», ніким особливо не читана, але тут чиновники з «великої Росії» наказали всім мешканцям «нових регіонів РФ» перереєструвати права власності на їхнє житло за російськими законами.
Вистоявши гігантські черги у відділеннях окупаційного Росреєстру, багато донеччан раптом отримали на руки повідомлення, що, по-перше, у переоформленні документів їм відмовлено, а по-друге, прав на цю житлову власність вони тепер не мають.
В сенсі?
Це питання приголомшені мешканці ставлять один одному, не сподіваючись на відповідь. З посиланням на постанову № 341 і на якийсь страшно секретний перелік, в якому вже налічується 300 000 квартир (щоправда, перелік цей ніхто в очі не бачив, але його існування й не заперечується), окупанти позбавляють прав на житло не лише тих, хто поїхав до вільної України (чого з їхнього боку рано чи пізно варто було чекати), але й старих, інвалідів, багатодітних батьків і одинаків, і навіть – жах! – учасників «бойових дій та СВО» та їх вдів. При цьому ніхто з них нікуди не виїжджав і платив за квартиру справно. Але ні продати, ні передати у спадок, ні успадкувати це «арештоване» житло вже ніхто не може.
Оцінити «красу» цієї гри в деприватизацію у переляканих донеччан поки що не виходить. Виявляється, можна нікому нічого не пояснювати і не напружуватися з вилученням нерухомості. Можна просто надрукувати папірець, спустити його до місцевих філій Росреєстру і насолоджуватися загальним шоком та панікою.
Полетіли скарги на адресу всіх, до кого дотягувалися інтернет та пошта. Оперуючи зрозумілими для світу, але абсолютно не властивими для РФ поняттями «права людини», «право власності», «Конституція» та «здоровий глузд», донеччани закликали до совісті президента, прокуратури, уряду, слідчого комітету та інших інстанцій. У відповідь їм приходило гробове мовчання або відписки про те, що ця нерухомість є в списку квартир, що знаходяться під арештом. Без підстав та пояснень.
– Глава «ДНР» не веде особистий прийом із жителями, на звернення не відповідає, порушуючи законодавство РФ. Усі скарги, написані в РФ (президенту РФ, уряду РФ, СК РФ, прокуратуру РФ, із захисту прав людини в РФ та багато інших), перенаправляються до «ДНР», - скаржаться один одному донеччани в соцмережі «ВКонтакті», де вже створено групу скривджених власників заарештованого житла. Читаючи їх історії, можна тільки приблизно уявити рівень беззаконня, що твориться.
«Моя мама подала документи [на переоформлення нерухомості], там їх протримали 20 робочих днів і тільки потім повідомили, що ними ніхто і не займався. Бо квартира під «загадковим» арештом (341 указ). Моя мама, корінна донеччанка (громадянка РФ, без боргів за квартиру), проживала всі важкі військові роки в Донецьку… Як законослухняні громадяни потрапили в цей чорний список??? Чому зараз пів Донецька мають витрачати свої нерви, сили та фінанси, щоб довести свої права на СВОЮ законну нерухомість???»
«У нас загалом цікава ситуація. У той момент, коли чоловік і син воювали, комітет оборони своєю ухвалою відібрав у них приватизовану квартиру. Зверталися до прокуратури ДНР та Генпрокуратури РФ. Скрізь лише відписки, а вирішення питання немає…». «Росреєстр та Роскадастр працюють у ДНР вкрай повільно, на переоформлення житла величезні черги, і багато людей ще просто не знають, що їхні квартири заарештовані чи вже перебувають у муніципальній власності. Нам повідомлення про арешт ніхто не надсилав, і ми про нього дізналися з виписки ЄДРН, яку запросив нотаріус під час оформлення спадщини…»
І це поодинокі коментарі із тисяч аналогічних зойків.
«Уряд не компетентний у вирішенні цього питання»
Депутат «Народної ради «ДНР» Олександр Мальков уже заявив, що «Наррада» не компетентна (!) у вирішенні цього питання. Водночас каже, що всі «уряди» в курсі проблеми і шукають способи її вирішення.
Місцеві громадські організації також відхрестилися від допомоги постраждалим від ухвали № 341, щоб чогось поганого не вийшло.
При цьому папірець «комітету оборони» так схожий на офіційний документ, як горезвісний Промокашка – на балерину. Місцеві донецькі адвокати знизують плечима: чортзна-що, звичайно, але чомусь саме на цю «грамотку» орієнтується таке відомство, як Росреєстр, у своїй роботі. Суди вже розпочалися, донеччани, які очманіли від такого розгулу демократії, кажуть, що представники Росреєстру за лічені хвилини судового засідання погоджуються з усіма доводами звинувачення і пропонують вирішити справу полюбовно – вилучити з переліку заарештованих квартир дане житло і розійтися. Абсолютний юридичний абсурд став звичайною процесуальною подією.
«Заарештували приватизовану квартиру 70-річної матері, яка проживає за місцем без боргів, куди звертатися, на якій підставі? Що за свавілля? Навіть не повідомили. Вона дізналася у МФЦ, де їй прямим текстом сказали - «у вас відібрали житло».
"Вывсеврете!"
Ніхто не може до пуття сказати, з якою метою провертається ця грандіозна афера і за яким принципом до неї потрапляють ті чи інші будинки та квартири. Одна річ – коли окупанти лякали відлученням квартир, чиї власники залишили Донецьк чи на житло висить величезний борг за комуналку. Інша – усі без винятку, і в центрі, і на околицях. І ніхто не знає, що буде далі.
Зрозуміло лише одне: наразі відбувається черговий страшний злочин окупантів щодо мирних людей. Ні «велика Росія», ні її сателіти не звертають на це уваги. А навіщо, якщо є «процвітаючий» Маріуполь? Щоправда, там досі люди зі зруйнованих будинків не отримали ні компенсацій, ні нового житла, але це нісенітниця, поодинокі випадки, це взагалі фейк – як стверджують місцеві пропагандисти.
До речі, звинувачення в «укрфейках» отримали й ті, чиї квартири вже тишком-нишком «націоналізовані»: боти з їхньої улюбленої Росії не поскупилися на епітети на тему «вывсеврете!», у тому числі й недруковані.
Якщо хтось чекав на щось інше від появи російських окупантів на українській землі, то для них погані новини – нічого хорошого немає, не було і не буде. Усі захоплені території будуть або занедбані, або перетворені на «сіру зону», де процвітатиме контрабанда. Ніхто нічого не будуватиме, не розвиватиме і не створюватиме – за 10 років окупації в Донецьку не збудували жодного житлового будинку.
А навіщо, якщо можна просто викинути людей із квартир, зайти туди і жити? Подібне вже робилося не раз. Тим більше, що у Донецьку викинуті на вулицю мешканці мають пишатися – сама Росія звернула на них свою увагу! Щоправда, жити тепер ніде, та й нема чого, виходить.