Почався сезон відпусток, а з ним почастішали і скарги на вічних супутників відпочинку біля води - мошкару, що кусається. Якщо укус однієї комахи здебільшого викличе лише легку сверблячку і вже завтра ви про неї забудете, то зустріч з іншою виразно «скрасить» виїзд на природу незабутніми враженнями, а то й приведе до лікарів. До них після укусів мошкари з кожним тижнем звертається дедалі більше українців. Нападають літаючі кровопивці на людей і біля водойм – звичних місць проживання, і в міських парках, і тінистих скверах.
Кого варто остерігатися і чий укус найнебезпечніший, Коротко про розповіли фахівці.
На природі найчастіше можна зустрітися з трьома видами кровососних мух: це оводи, ґедзі та мошки. Ентомолог, старший науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України Володимир Різун говорить, кожен із цих видів по-своєму небезпечний.
Мошки
– Гнус – це збірне поняття, яке їх поєднує, – зазначає Володимир Різун. – Мошка – це дрібна мушка, але з дуже токсичною слиною, яка шкодить і худобі, і людям.
🦟Розмір мошки – всього 2-4 мм, забарвлення – темне. На вигляд схожа на маленьку муху. Живе повсюдно, уникаючи тільки Антарктиди і пустель – для розмноження їм необхідна вода, як і іншим комахам, що кусають. Втім, за словами Володимира Різуна, для розвитку личинкам багато води не треба, тому мошка, ґедзі та комарі можуть розмножуватися не лише біля ставків, озер та річок, а й навіть у невеликих калюжках, у дуплах чи підвалах. Але у вологих місцях біля водойм та лісів їх, звичайно, буде більше.
Як зазначають фахівці, кров'ю людини, тварин та птахів харчуються самки мошки – щоб відкласти яйця, їм потрібен білок, джерелом якого і є кров. А ось самці мошки всіх видів все життя сидять на квітковій дієті - харчуються нектаром, самки лише зрідка можуть перекусити нектаром. Справжні хижачки – жертву вишукують за запахом, хоча зблизька здатні й розгледіти.
Мошка – значно гірша за комара, і кусається болючіше, і проходять наслідки укусу довше. Місце укусу набрякає сильніше.
– Вони не висмоктують кров, як комарі, а впорскують токсичну слину, яка спричиняє кровотечу, – зазначають фахівці. - Також мошки переносять хвороби та віруси. Вони однаково небезпечні і для худоби, і для людини. Алергічну реакцію може спричинити і сама слина.
Мошка активна при температурі +10...30 градусів. Якщо вітряно, шансів зустрітися з нею менше.
Щоб уникнути укусів мошки, на природу краще відправлятися в щільно прилеглому одязі та головному уборі. Якщо мошка все ж таки вкусила, місце укусу треба обробити спиртом.
Сліпні
Ще один небезпечний вид мух, що підстерігають нас на природі, це сліпні, або гедзі.
🦟Це велика муха – до трьох сантиметрів, може бути бурою, сірою чи жовтою. Кусають боляче і можуть бути переносниками гельмінтів, вірусів, наприклад, кліщового енцефаліту, бактерій, які спричиняють хвороби у людей та тварин. Токсична слина сліпнів викликає кровотечу, почервоніння та хворобливий набряк. Як і мошки, сліпні-самки харчуються кров'ю та нектаром, самці – лише нектаром. Найбільше шансів їх зустріти, за словами фахівців, вдень у сонячну погоду.
- Сліпні активні з сьомої-восьмої ранку і до восьмої вечора, але найбільше їх літає в найтепліші години дня, - зазначають фахівці. – Більше їх біля водойм – ґедзі після літа мають поповнювати запаси вологи, тому навіть відлітаючи від ставків та озер, вони незабаром повертаються і, опускаючись на воду, беруть із собою пару крапель.
Личинки ґедзі відкладають також біля води, хоча можуть зустрічатися вони і в ґрунті. Часто нападають саме на тих, що купаються, відпочивають біля водойм або працюють у полі – як джерело вологи ґедзів влаштовують як вода, так і піт.
До речі, ґедзі вважаються найшвидшими комахами у світі – один із видів здатний розвивати швидкість до 145 км на годину.
Оводи
🦟Дорослі оводи перестають харчуватися, їх завданням є «підсадити» личинки під шкіру чи шлунок худоби. Оводи відкладають личинки в носоглотку худоби, «приклеюють» їх до шерсті тварин, звідки тварина їх злизує. Так личинка оселяється у шлунку, де розвивається овід. Потім вони виходять через кишечник і заляльковуються у землі.
Переносниками деяких видів оводів, вірніше їх личинок, є комарі і деякі мухи.
– Оводи можуть паразитувати і на людині, але такі випадки у нас трапляються дуже рідко, – зазначають фахівці. – Цих комах варто остерігатися господарям худоби, яку вони зазвичай заражають личинками. Але були випадки, коли підшкірні оводи у вигляді личинок проникали у мозок людини – у пошуках виходу з-під шкіри оводи рухаються знизу нагору. Це закінчувалося летально. Також оводи є переносниками багатьох хвороб.
Розмір цієї мухи – до двох із половиною сантиметрів. Деякі види схожі на джмелів або бджіл, часто – на ґедзів. Укус оводу викликає сильне свербіння, тканини навколо місця проколу набрякають, з'являється почервоніння. Трохи полегшити страждання допоможе лід. Місце укусу обов'язково потрібно промити.
Щоб уникнути зустрічі з оводом, краще вибрати для прогулянки світлий одяг – ці комахи реагують на яскраві кольори. Одяг має закривати тіло. І краще відмовитися від парфумів чи туалетної води – також їх приваблюють запахи. Більше шансів зустрітися з оводами у вологих місцях та біля водойм. У будь-якому разі, репелент, який відлякує мошкару, захопити із собою не завадить.