Україна готується до проведення глобального "Саміту миру", очікуючи від нього запуск процесу вироблення механізмів для припинення війни. Водночас українська дипломатія працює над тим, аби і в подальшому отримувати допомогу від Заходу. Про все це, а також про нинішні реалії світової геополітики Коротко про розповів український дипломат, ексміністр закордонних справ Володимир Огризко.
З Росією не можна сідати за стіл переговорів
- Зараз багато говорять про "Саміт миру" в Швейцарії. А чого реально від нього можна очікувати?
- Я не маю на це надто обнадійливої відповіді. Скепсис стосовно його ефективності дійсно є. На жаль, надто практичних наслідків ми не отримаємо. Вряд чи вдасться досягнути якоїсь згоди, яка б наблизила мир.
Тому єдиний позитив, який я бачу в цьому саміті, це те, що збереться велика кількість країн, які в своїй спільній заяві скажуть, що треба дотримуватися основоположних принципів міжнародного права, які Росія порушує, треба відновлювати справедливість. Тобто потрібні слова будуть, але вряд чи далі цього надто сильно просунеться приближення миру.
- Як ви вважаєте, чому на саміт не хочуть запрошувати Росію? Адже крути не верти, а без неї миру не досягнеш.
- Це хибна думка, і я з нею категорично не погоджуюся. З Росією ми ніколи не отримаємо миру. Ця країна порушила норми міжнародного права, вчинила злочин воєнної агресії, злочини проти людяності, і ці злочини мають ознаки геноциду. Тобто ми не можемо сідати за стіл перемовин з представниками режиму, який є злочинним.
- Але ж рішення про виведення російських військ з України може ухвалити лише Кремль. Ніхто ж не може Росію примусити.
- Рішення про виведення військ з України можуть прискорити українські сили оборони, які повинні викинути загарбників з нашої землі. А чекати, що Кремль ухвалить рішення про виведення, - це треба бути дуже наївним. І саме тому з Росією нема про що вести перемовини.
- Чому президент США Джо Байден та інші ключові лідери світу не хочуть приїжджати на "Саміт миру", як ви вважаєте?
- Не думаю, що це є для нас проблемою. Рівень президентів все-таки буде на саміті. Це завжди вирішується на найвищому рівні, і, я думаю, ми не повинні тут очікувати якихось великих для себе неприємностей. Вже багато лідерів визначилися, що вони будуть.
Захід боїться поразки Кремля
- Ми боремося за прихильність Глобального Півдня, але президент Бразилії Сілва сказав, що він не приїде на "Саміт миру". Наскільки це критично?
- Я не є прихильником тези, що без Глобального Півдня в світі нічого не може відбуватися. Хто нам дає багатомільярдну допомогу - Глобальний Південь чи Глобальна Північ? США та Європа. Тому давайте не будемо перебільшувати. До речі, останні новини – прем’єр Індії Моді сказав, що його країна, як голос Глобального Півдня, буде присутня на саміті в Швейцарії.
- Як ви вважаєте, кого де-факто підтримує Китай? На чиїй він стороні?
- На стороні Російської Федерації, тому що для нього Росія - близький ідеологічний партнер. Але при цьому він не хоче втрачати економічні зиски від співробітництва із Заходом.
- Які зараз мають бути основні сенси української зовнішньої політики?
- Вони незмінні з початку оцієї другої фази війни, коли Росія почала повномасштабне вторгнення, і вони полягають в двох головних тезах: зброя і рішення про те, що нам необхідно для перемоги.
- Наскільки ці завдання зараз успішно реалізовуються нашою нинішньою владою?
- Значною мірою, тому що без цієї допомоги ми б не втримали російський наступ. А те, що Україна не лише обороняється, але й зараз переходить до певних позитивних змін, є ознакою успішної роботи української дипломатії на всіх рівнях. І тут я маю на увазі не лише виключно дипломатичну службу, але й парламент, і громадські дії. Так що в цьому плані здобутки є.
- Президент Зеленський цими днями сказав, що партнери України дуже бояться програшу Росії. Чому?
- Тому що вони не здатні зазирнути трохи далі, вперед на декілька років. І по-друге, тому що вони ліниві. Вони не хочуть себе обтяжувати проблемами з Росією.
Країнам "осі зла" не можна дати перемогти
- Який ваш прогноз на вибори в США, до чого нам потрібно буде готуватися після них?
- Давайте дочекаємося, хто буде президентом США, бо це і буде визначати нашу тактику після виборів. Поки що, як в будь-якій цивілізованій і демократичній країні, ніхто не може сказати, хто буде президентом.
- Схоже, сьогодні світ, як за часів Радянського Союзу, повертається до біполярної системи. Та сама «вісь зла» - Росія, Китай, Іран, Північна Корея - і демократичний світ. Це так?
- Так. І саме тому треба робити все, щоб ця «вісь зла» не перемогла. Якщо цивілізований світ дасть можливість цій «осі зла» існувати далі, значить, тоді ціна за це існування буде дуже-дуже висока.
- Як вважаєте, чи візьме врешті-решт демократичний світ Україну до своїх лав – в ЕС та НАТО? Чи і далі буде боятися Росії?
- Якщо ми отримаємо достатню кількість зброї, то Росія зазнає поразки, і тоді боятися її ніхто не буде. Якщо ж ми будемо постійно в ситуації, коли нам будуть допомагати «чайною ложкою», то тоді, звичайно, Росія збережеться і Захід буде і надалі її боятися. Тому в інтересах Заходу зробити так, щоб руками України подавити це зло і позбавитися страху перед Росією. І це зменшення на порядок рівня загроз, в першу чергу, для Заходу. Тому він мав би бути зацікавленим у появі на постросійській території низки країн, які не матимуть мілітаристських планів, які працюватимуть, як нормальні країни, і розвиватимуться, а не загрожуватимуть одна одній.
- Чи можливий глобальний збройний конфлікт між цими двома таборами - «віссю зла» і демократичним світом?
- Вважаю, що ні, якщо ключовий елемент цієї «осі зла» - Росія - буде переможений і зникне з політичної карти світу. Вона є ключовим елементом існування цієї загрози. Агресія - це один із визначальних факторів, якими керуються керівники цієї території. Тому, думаю, нам тут треба чітко і ясно усвідомлювати, що корінь зла – це Російська Федерація.