Ставлення до чоловіків з України, які опинилися за кордоном після лютого 2022 року, у жителів того ж закордоння неоднозначне. Хтось вважає, що всі вони мають мобілізуватися та стати на захист своєї країни, а не відсиджуватися за кордоном. Хтось вважає, якщо попросили притулку – то за законом зобов'язані надати.
Однак, якщо періодично і на тих чоловіків, хто виїхав законним способом, поглядають криво, то вже щодо громадянина, який утік з рідної держави «чучелком чи тушкою» або вплав через Тису, дискусія може розгорітися не на жарт.
Але й що з ними робити, з цими ризиковими хлопцями, що перепливли холодну гірську річку чи здолали кілометри гір та лісів? Ці б уміння – та під Бахмут кудись, але в Європі таких зустрічають, відігрівають і ставляться до них дуже прихильно.
Механізмів повернення немає
Відразу можна відзначити, що ні тим, хто перебуває за кордоном легально, ні тим, хто прибув туди на надувному матраці, побоюватися чогось не варто. Якщо чоловік виїхав з України офіційно, на ньому немає кримінальних проваджень, то повернути їх до рідної країни може виключно їхня добра воля. Інших механізмів повернення військовозобов'язаних додому Україна не має.
Нелегали ж здогадуються, що їх можуть притягти до відповідальності щонайменше за незаконне проникнення в країну, а Україна, швидше за все, запросить їхню екстрадицію. Але в сукупності все це дуже довга юридична процедура, і не факт, що її взагалі запускатимуть.
Конкретно за ухилянство ніхто українців у Німеччині, Польщі, Естонії та інших країнах карати і видворяти не буде. Якщо ж претензії становитимуть такі порушення, як підробка документів, використання липових довідок, дача хабарів, то в такому разі можуть подаватися запити на екстрадицію. Але до цього треба зібрати докази, порушити кримінальну справу, пред'явити підозру чи заочно винести вирок, а потім подати екстрадиційний запит... І лише після цього суди у країнах перебування ухилянтів почнуть розглядати позови про екстрадицію.
Так, жодного такого випадку – депортація за ухилення від мобілізації – за ці роки не було в жодній країні Євросоюзу. Як ставляться до цієї проблеми у різних країнах континенту, дізнавалися журналісти Коротко про.
Польща
Польща, де перебуває близько мільйона українських біженців після 2022 року, робить різні заяви, але загалом явно чекає на якесь спільне для всіх рішення держав-учасниць Євросоюзу.
На початку травня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що його країна «звісно ж, не збирається допомагати ухилянтам від призову». Але й зі 140 тисячами українських чоловіків призовного віку, які перебувають уже в країні, прощатися поки що не збирається – українські робочі руки підняли економіку Польщі так, що без «бою» поляки наших не віддадуть. Країна не депортуватиме військовозобов'язаних українців, але готова «створити умови, щоб вони повернулися на батьківщину».
Чехія
Тут також розводять руками: усіх біженців з України країна прихистила та розмістила, і ганятися за українськими чоловіками, щоби повернути їх на батьківщину, ніхто не збирається.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Липавський в інтерв'ю місцевим виданням заявляв, що «у Чехії не підтримують тих українських чоловіків, які виїхали з України через страх мобілізації. Водночас у законодавстві країни немає відповідного правового механізму, що дає змогу повертати військовозобов'язаних додому».
Що означає: робити нічого не будемо, розбирайтеся самі.
Угорщина
Тут усе зрозуміло: Угорщина чітко заявила свою позицію на кшталт «З Балатона видачі немає».
– Угорщина не видаватиме Україні біженців, – повідомив віцепрем'єр-міністр Угорщини Жолт Шем'єн. – Українська влада хоче, щоб їх передали, щоб їх можна було відправити на війну, на фронт, де люди гинуть. Ті, хто втік до нас з України, усі в безпеці, і ми їх не видамо.
Людяністю тут і не пахне: угорці зайняли в Євросоюзі явну антиукраїнську позицію з проросійським ухилом і просто діють наперекір Україні.
Словаччина
Тут українців, які перетинають кордон поза пунктами пропуску, останнім часом почали затримувати дедалі частіше. Їх ловлять прикордонники, передають поліцейським, а ті видають нелегальним мігрантам дозвіл на перебування у країні та відпускають на всі чотири сторони.
– Словаччина не має жодного відношення до війни в Україні, – заявив прем'єр-міністр країни Роберт Фіцо.
Словаччина, як і Угорщина, грає у окрему гру. І навіть усередині країни немає єднання, оскільки міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявляє, що було б непогано повернути в Україну військовозобов'язаних біженців. Але ця заява прозвучала одразу після слів про неприпустимість відправки в Україну військ із країн НАТО. Тобто нічого рятівного – просто Словаччина теж не збирається ганятися за українськими ухилянтами вулицями Братислави чи Кошице.
Литва, Латвія, Естонія
У країнах Балтії висловлюють підтримку Україні і навіть готові зайнятися видворенням взагалі всіх українських біженців призовного віку. Про це говорили і президент Литви Гітанас Науседа, і прем'єр-міністр Інгріда Шимоніте. Мовляв, під час продовження посвідки на проживання треба переконатись, що чоловік виконав свій мобілізаційний обов'язок чи звільнений від нього. Але біда: Литва не має правового механізму для передачі Україні її чоловіків призовного віку… Як і Латвія… І Естонія…
Німеччина
Відмовляється від видачі ухилянтів ы Німеччина, озброєна Конституцією, де написано, що громадяни не зобов'язані служити у збройних силах проти своєї волі, і тому не може примусити до цього людей з інших країн. Все, що може запропонувати влада країни Києву – знайти способи переконання та умовити українських чоловіків у віці від 18 до 60 років повернутися на батьківщину та стати на її захист. Інакше Україні доведеться розраховувати лише на тих, хто залишився, і на те, що країни НАТО все-таки відправлять військове угруповання на допомогу нашій країні.
На тему
Бувають винятки, але…
Поки тільки в Польщі вже зафіксовано випадок повернення громадянина, який втік з України, на батьківщину.
Як повідомили у Західному управлінні Держприкордонслужби України, 31-річний житель Сумської області переплив Західний Буг у бік Польщі, де його затримали польські прикордонники. Українця на підставі реадмісії одразу передали на українську сторону прикордонникам Волинського загону. На військовозобов'язаного чоловіка склали адміністративний протокол за незаконний перетин кордону, а потім вручили йому повістку.
Польща депортує громадян, у тому числі і призовного віку, за серйозні правопорушення – багаторазові порушення правил дорожнього руху, зберігання та вживання наркотиків, пограбування, телефонні шахрайства тощо. Відсидітися у польській в'язниці не вийде: за угодами між МЗС Польщі та України таких громадян депортують на батьківщину, і вже рідний суд ухвалить рішення про їх подальшу долю.