6-9 червня 2024 року відбудуться вибори до Європарламенту у 750-мільйонному ЄС. За результатами переваг їхніх голосів буде сформовано ландшафт політичних сил, які наступні п'ять років визначатимуть не лише внутрішню, але й зовнішню політику ЄС, зокрема щодо підтримки України.
Що таке Європарламент
Європейський парламент (Європарламент) — законодавчий і представницький орган Європейського Союзу (ЄС), який безпосередньо обирають громадяни держав-членів ЄС. Вибори проводяться кожні 5 років. Депутати Європарламенту діляться на політичні фракції, які є загальноєвропейськими партійними об'єднаннями.
На Європарламент покладено важливу місію – він здійснює політичний контроль, передусім над Європейською комісією, аж до винесення вотуму недовіри (яким він ще жодного разу не скористався). Повний перелік функцій парламенту має такий вигляд:
- Участь в обговоренні та ухваленні законів.
- Нагляд за інститутами ЄС та особливо за Єврокомісією (фактично це уряд Євросоюзу).
- Управління бюджетом та вплив на витрати Євросоюзу.
Скільки обирають депутатів
Єврорада затвердила кількісний склад Європарламенту для виборів у 2024 році. "Рішення встановлює кількісний склад у Європейському парламенті у 720 місць з урахуванням демографічних змін у державах-членах ЄС", - повідомляється у комюніке Євроради, опублікованому у Брюсселі. Згідно з договором про Європейський Союз, кількість членів Європейського парламенту не може перевищувати 750 осіб плюс голова.
Цифри членів Європарламенту 2024-2029 років від кожної країни союзу такі:
Бельгія - 22, Болгарія - 17, Чехія - 21, Данія - 15, Німеччина - 96, Естонія - 7, Ірландія - 14, Греція - 21, Іспанія - 61, Франція - 81, Хорватія - 12, Італія - 76, Кіпр - 6, Латвія – 9, Литва – 11, Люксембург – 6, Угорщина – 21, Мальта – 6, Нідерланди – 31, Австрія – 20, Польща – 53, Португалія – 21, Румунія – 33, Словенія – 9, Словаччина – 15, Фінляндія – 15, Швеція – 21.
У різних країнах застосовують різні виборчі системи, але є загальні складові. Найважливіша умова полягає в тому, щоб у виборній системі використовувався принцип пропорційного представництва. Тоді як великі, так і малі партії матимуть можливість мати своїх представників у Європейському парламенті. Кожна країна може організувати вибори за своїми національними звичаями.
Відповідно до правил ЄС депутат Європарламенту не може бути членом національного уряду чи парламенту, а також не може обіймати посади в інститутах Євросоюзу.
200 партій обираються до Європарламенту
Депутати ЄП обираються прямим загальним голосуванням у всіх державах-членах ЄС на п'ятирічний термін відповідно до їхніх національних виборчих систем.
У бюлетенях для голосування представлені національні партії. На європейському рівні вони об'єднуються в європейські політичні партії, які утворюють фракції Європарламенту. Європейські політичні партії визначають головних кандидатів під час виборів. У багатомовному Європарламенті налічується понад 200 національних партій, які об'єднані у вісім політичних фракцій чи груп.
Наразі у Європарламенті є такі фракції:
- Європейська народна партія
- Прогресивний альянс соціалістів та демократів
- Оновлюючи Європу
- Зелені - Європейський вільний альянс
- Ідентичність та демократія
- Європейські консерватори та реформісти
- Європейські об'єднані ліві
- Незалежні
Ультраправі можуть посилитися
Вибори 2024 року вирізняються двома пов'язаними між собою факторами. Перший – стабільне зростання популярності ультраправих, євроскептичних, а іноді й відверто антиєвропейських політичних сил. Другий – це російське втручання у загальноєвропейські вибори, яке стає дедалі очевиднішим.
За оцінками Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), після червневих виборів до Європарламенту відбудеться "суттєве зміщення вправо у багатьох країнах, правопопулістські та праворадикальні партії отримають голоси по всьому ЄС, а лівоцентристські та "зелені" партії їх втратять".
Ультраправа "Ідентичність і демократія" може стати третьою за величиною фракцією у новому парламенті після ЄНП та Прогресивного альянсу соціалістів і демократів. Експерти Європейського центру політики (ЄРС) прогнозують, що "націоналістичним, праворадикальним законодавцям" у новому Європарламенті дістанеться чверть місць.
Ризики для України
Наскільки ж серйозною є загроза того, що результати виборів до Європарламенту призведуть до ослаблення підтримки України у той час, коли країна протистоїть російській агресії і прагне вступу до ЄС? "Ця загроза висока", - визнає директор римського Інституту міжнародних відносин Наталі Точчі.
До того ж, додала вона, праві партії схильні звертати увагу на внутрішню політику, "плекати відкрито чи приховано прокремлівські симпатії і менше захоплюватися боротьбою України за свободу та демократію".
Однак, зазначила Наталі Точчі, сформувати сильне антиукраїнське лобі в ЄП представникам праворадикальних партій може завадити той факт, що "багато цих партій часто не згодні одна з одною з питань, пов'язаних з Україною". "У них також дуже різні погляди практично на все: трансатлантичні відносини, міграцію, економічну безпеку та інше", - пояснює експерт.