Тетяна Кузьмук із Запоріжжя ніколи не замислювалася про те, щоб вирощувати якусь екзотику. Вела звичайні будні звичайної жінки. Як усі, пестила й плекала кімнатні квіти на підвіконні, сіяла петрушку та кріп, салати на невеликому городику... Поки одного разу не задивилася на мінімандаринки, що повисли на невеликому деревці у квітковому магазині.
«Доню, мама – блогер! Спочатку фото, потім – їсти!»
– Вирішила, що це декоративні, але продавчиня переконала, що вони їстівні, – розповідає Коротко про Тетяна Кузьмук. - Купила, в інтернеті зайшла на форум, щоб дізнатися, як доглядати деревце. Виявилося, що люди вирощують вдома і лимони, і апельсини... І я вирішила також спробувати.
Спочатку лимони та апельсини зайняли всі підвіконня, потім – стільці під ними та стіни вздовж, і невдовзі вже почали погрожувати відібрати у господарів всю територію. Тоді Тетяна вмовила чоловіка збудувати їй «зимовий сад» - теплицю.
З того часу минуло понад 15 років. Сьогодні на майже сотні квадратних метрів зимового саду цвітуть ананаси, манго, папайя, кумкват, грейпфрути, банани – є навіть рожеві їстівні, але з великою кількістю насіння, бергамот, який, на подив Тетяни, також виявився цитрусом, мандарини. Лимони та апельсини нікуди не поділися – їх уже більше трьох десятків сортів. Є сицилійський апельсин і навіть шоколадний, є з м'якоттю-«ікринками».
– Мій улюблений сорт лимона – мейра, це гібрид із апельсином, з помаранчевою м'якоттю, дуже ароматний, – зазначає наша співрозмовниця. - Вся родина його любить, молодший зять обожнює. Запитує доньку: «А що, мама лимонів не передала?». Кажу: «Доню, лимони є, але мама – блогер! Спочатку фото, тож зачекайте!»
Домашні апельсини їдять зі шкіркою
Росте тут і лавровий лист, чай, кава – чого тільки немає! Ви в магазинах стільки екзотичних фруктів не знайдете, як у відносно невеликому зимовому саду Тетяни Кузьмук.
– Ананаси в самому піку цвітіння, вже до кінця осені дозріють плоди, – Тетяна якраз із любов'ю поливає свій зимовий сад. – Лимони та апельсини дозрівають дев'ять місяців – цвітуть до кінця квітня, а на стіл потраплять у грудні-січні. Грейпфрут може й десять-одинадцять місяців дозрівати. Цілий рік свіжих екзотичних фруктів у мене немає – лише в сезон. Як було за радянських часів і як було б і зараз, якби їх не навчилися зберігати після обробки.
Фрукти, які виставляють на прилавки в магазинах, як розповідає Тетяна, зривають ще зеленими. Потім обробляють газом етилен, після чого вони дозрівають наполовину, і покривають воском, щоб не втрачали пружність. Це дозволяє їм зберігатися місяцями. Домашні цитруси досить швидко втрачають тургор. Зате їх можна із задоволенням їсти зі шкіркою, що і робить вся родина Тетяни.
– Оскільки магазинні зривають в технічній стиглості, шкірка не встигає «дійти», тому вона гірчить, – пояснює Тетяна Кузьмук. - У моїх же фруктів вона м'яка та солодка.
Примарний апельсин
Гордість саду – манго. Тетяна Кузьмук стала першою в Україні, кому вдалося отримати домашній плід цього фрукту. У перший рік вродився лише один – зате який! Магазинний і поряд не стояв. За рік господиня зрізала вже шість плодів, а зараз майже все дерево обвішане зав'яззю.
– Ще є «шоколадний» апельсин – шкірка коричнева, а всередині він жовтий, – усміхається Тетяна. – З ним взагалі цікава історія… Фото такого апельсина подрузі надіслала донька, яка працює кондитером у Франції. Ми кинулися шукати його – ніде немає! Апельсин-примара – ніхто про нього і не чув… Якось на відео французьких цитрусоводів він таки майнув… А коли подруга поїхала до доньки, то зробила мені сюрприз – таки дістала і привезла з Марселя саджанець того самого апельсина!
Останнє, що встигла посадити Тетяна перед карантином, це новий сорт мандаринів і помело «Валентин» із мармеладним смаком – обидва приїхали зі США. Зазначає: будь-який домашній фрукт у сто разів смачніший за магазинний.
- Вдома можна спокійно і каву виростити - в мене зараз дозріває арабіка та Yellow bourbon - з жовтими ягідками, - продовжує наша співрозмовниця. - Ще одну червону арабіку віддала – дерево було вже надто великим. Великих врожаїв кави поки що немає, щоб розповісти, який напій з домашніх зерен на смак. Намагалася якось обсмажити, але у мене не вийшло... Але навіть подивитися, як росте, цвіте і дозріває кава, дуже цікаво. Не кожен може поїхати на плантації. Шкірка на зернах на смак як болгарський перець, всередині – два білі кавові зернятка.
Тетяна говорить, що краще продасть ці зернятка, щоб люди змогли теж виростити кавове дерево, ніж смажитиме і варитиме з них каву. "Треба купувати найсвіжіші, інакше не зійдуть, а вони швидко втрачають цю здатність, - підкреслює господиня екзотичного саду. - Плодоносити починає на третій рік, а виростити дійсно легко, на відміну від тих же цитрусів.
Ананаси та банани дають врожай раз у житті
Тетяна Кузьмук дає пораду: якщо у вас виріс лимон чи апельсин із кісточки, не варто чекати, що він почне плодоносити. «Дітки» магазинних фруктів можуть дати плоди хіба що десь у південних країнах, наприклад Абхазії. Щоб щось вродило, потрібно зробити щеплення з гілкою або черешком з дерева, що вже плодоносить. Інакше - ніяк. А ось ананас, який дасть плоди, можна успішно виростити з його магазинної корони, головне, щоб вона була не гнила.
– Викрутіть акуратно, зачистіть, підсушіть, потім – у склянку з водою, і вона пустить коріння, – ділиться секретами Тетяна. – На третій рік кущ, який треба посадити у п'ятилітровий горщик, уже почне цвісти. Кущ ананаса дуже схожий на алое. І ананаси та банани дають врожай один раз у житті. Банан - це трава, до речі, а не пальма чи дерево, як багато хто думає. Після цього від них треба відсаджувати "діток" – і вже чекати на врожай від них.
Садівниця-аматорка, садочок якої затьмарює запорізький ботанічний, незважаючи на досить скромні розміри, наголошує: цитрусові – дуже вимогливі, тому тим, хто наважився ростити цитрусовий сад, доведеться попрацювати.
– Можна купити рослину вже з плодами, а якщо вкорінюєте черешок 15 см, квіти будуть вже на другий рік, – ділиться Тетяна. - Далі залежить від догляду. Головне, не заливати рослину – тоді починає гнити коренева система, і відновити її буде складно. Краще вже недолити. Якщо засушили - тут простіше, але все одно краще тримати баланс.
Оскільки рослини «живуть» в горщиках, регулярно потрібно міняти землю та давати добрива. «Отруйними» від них плоди не стають – цитрусами із зимового саду Тетяни навіть її дворічний онук ласує без жодних обмежень.
Оскільки по Запоріжжю майже постійно б'є російська артилерія, дісталося і зимовому саду.
– Є пошкодження від вібрацій, – зітхає Тетяна. - На сусідній вулиці був приліт "Іскандера", в мене пошкодило стелю саду, пішли тріщини по його фундаменту. Доведеться чекати на перемогу, щоб полагодити.
Садити нові дерева Тетяна Кузьмук поки не планує – хоче зайнятися розмноженням сортів. А ще – розширити територію зимового саду, щоб і люди мали можливість помилуватися його красою під час екскурсій. Поки що тут усе місце посідають екзотичні улюбленці Тетяни.