Колекція картин Віктора Медведчука має піти з молотка слідом за його раритетним "Майбахом" та 92-метровою яхтою. Національне агентство з розшуку та менеджмента активів (АРМА) готує на продаж 264 картини, що належали колишньому політику, обвинуваченому у державній зраді. Гроші будуть спрямовані у державний бюджет.
Але, якщо якась з картин колекції буде визначена експертами такою, що становить культурну цінність для держави, або картини визнають предметами музейного значення, то процедура продажу таких полотен може бути призупинена.
Що відомо про художнє зібрання і яка його подальша доля - у матеріалі Коротко про.
200 творів невідомо де
До будинку у Пущі-Водиці, квартир та дач родини Медведчуків правоохоронці завітали у квітні 2022 року – за кілька днів до офіційного повідомлення про затримання Віктора Медведчука. Серед купи добра, на яке суд наклав арешт, в пресрелізі поліції значилися “понад 300 картин”.
Колекція Медведчука не була публічною. Він не виставляв картини на вернісажах, як це робили інші сильні світу цього, не хизувався своїм захопленням в інтерв’ю. Однак згадку про зібрання можна знайти в останній декларації, яку Медведчук заповнив у 2020 році як народний депутат від ОПЗЖ.
Політик звітував про 110 картин російських художників, 80 картин українського живопису кінця ХІХ - першої половини ХХ століття, 201 картину закарпатських митців, 115 картин сучасного живопису та 24 картини європейського живопису. Загалом – 536 творів.
Що сталося з понад двома сотнями картин, невідомо. Власник міг їх продати, роздати, сховати, прихопити найцінніше з собою, коли тікав з-під домашнього арешту в лютому 2022-го. Однак і в тому, що знайшли під час обшуку, дуже багато цікавого. Зокрема, вагоме зібрання робіт таких відомих українських художників, як Бокшай, Ерделі, Манайло, Шолтес, Глюк, Крижицький, картини кримчанина Айвазовського, росіянина Коровіна тощо.
У жовтні 2022 року твори були вилучені з маєтку Медведчуків і передані на зберігання до Національного художнього музею України.
Культурна вартість надзвичайна...
У музеї подію не коментують, як і вартість колекції Віктора Медведчука.
- Ми не маємо до тих картин ніякого відношення, ми просто надали приміщення під сховок. Їх навіть ніхто не бачив, вони запаковані, - відповіли нам по телефону.
Частину колекції Віктор Медведчук зберігав на своїй дачі «Ведмежа діброва», що в Жденієві на Закарпатті. У вересні 2022 року туди на запрошення правоохоронців виїздили мистецтвознавці та художники-реставратори із Закарпатського обласного художнього музею ім. Йосипа Бокшая.
“...Збірка, що складається виключно з творів закарпатських митців, включає цілий ряд унікальних робіт найвищого мистецького ґатунку, має надвагому музейну цінність та найвищу національну культурну вартість”, – поділився музей враженнями на своїй сторінці у фейсбуці.
Однак йшлося не стільки про художню цінність, скільки про гроші, бо – війна. Після вилучення картин їх направили до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, де дослідження тривали понад рік.
Тим часом цінові ярлички досі не виставлені. “Вартість полотен буде визначена під час підготовки відповідним майданчиком «Прозорро. Продажі» аукціону”, - йдеться у повідомлені АРМА. А до того на конкурсній основі мусять обрати реалізатора.
...А грошову ще не склали
Спроби прицінитися до колекції Медведчука вже були. Так, у розпорядженні «Слідство.Інфо» опинився повний перелік картин з колекції. Журналісти звернулися до мистецтвознавців і виявили, що різні експерти дають неоднакову грошову оцінку художнім творам. Наприклад, одну з трьох картин Айвазовського двоє незалежних експертів оцінили у $80 000 – 200 000, а експерт з державної інституції всього у $3000.
Щодо робіт Йосипа Бокшая, то середню їх ціну експерти «Слідство.Інфо» визначили як $10 000 – 15 000. Ми знайшли інформацію, що у березні 2021 року твір закарпатського митця "Штрбське плесо" був проданий на аукціоні за без малого $50 000.
За орієнтовними підрахунками “Слідства”, колекція Медведчука вартує десь $700 000. Але сподівання можуть бути завищеними.
- Ціна художнього твору – це дуже відносне і не стале поняття. Вона залежить від часу написання картини, сюжету, від модних віянь, економічної та соціальної обстановки. Десять років тому була одна ціна, зараз - друга, а ще через десять років буде третя – більша чи менша, - каже мистецтвознавець, власник галереї “Дукат” Леонід Комський. – Зараз ціни впали, бо йде війна, артринок продовжує існувати, але він, звісно, не такий, як був до 2022 року.
Експерт каже, що навіть коли в аукціоні братимуть участь іноземці, то сподіватися на ажіотаж не варто.
- Національне мистецтво цікаве насамперед для країни, у якій воно народилося. Картини закарпатських художників відомі на Заході, користуються попитом, але коли мова йде про аукціони, то ціни нижчі порівняно з цінами у нас. Тому картини Бокшая чи Ерделі купують насамперед наші дилери і привозять в Україну, щоб продати дорожче, - зазначає Леонід Комський.
У відповідь на запитання, чому виставляють на продаж 264 твори мистецтва, а не “понад 300”, експерт припускає, що в колекції могли бути копії, підробки чи просто кіч. І справді, навряд чи знайдуться покупці на портрети Оксани Марченко та Віктора Медведчука. Навіть коли його подобу виклали із бурштину.
Політики, живопис і скандали
Колекціонуванням творів мистецтва займаються ледь не всі відомі політики. З одного боку – це статус, з іншого - вкладання грошей. Для формуванням колекцій наймаються “придворні” мистецтвознавці.
Одним із найвідоміших колекціонерів є Леонід Кучма. Він не раз виставляв картини зі свого зібрання на вернісажах та артярмарках. Так само, як Анатолій Кінах, Віктор Пінчук та інші. З відкритих джерел відомо, що в колекції другого президента також багато закарпатської класики і є Айвазовський. Наявність картини знаменитого і надзвичайно плодовитого мариніста – це ознака, що колекція багата і поважна.
Легенди ходять про колекцію Олександра Фельдмана. Його домашній музей може дати форму будь-якому державному. Окрім українських і російських класиків художнього жанру, народний депутат володіє творами Марка Шагала, П’єра-Оґюста Ренуара, Сальвадора Далі. В червні 2022 року Фельдман влаштував благодійний художній ярмарок, на якому збирав гроші для ЗСУ, продаючи часточку своєї колекції.
Поціновувачем художнього мистецтва вважають Петра Порошенка. Щоправда, його історія колекціонування стала відома завдяки скандалу. У травні 2020 року експрезидента викликали в ДБР у справі про незаконне переміщення через кордон 43 картин всесвітньо відомих художників, де, само собою, був і Айвазовський. Петро Олексійович до слідчих не пішов, натомість відкрив виставку в Музеї Гончара. На відкритті експозиції йому вручили повістку, почалася штовханина, в храм прекрасного завітав спецназ.
У колекції Сергія Тарути можна побачити абсолютно все, починаючи від кісток динозаврів. Однак основним захопленням підприємця та ексдепутата є живопис. У декларації за 2016 рік він вказав 261 картину та 40 ікон.
У тому ж 2016-му 287 одиниць творів живопису задекларував Нестор Шуфрич. А у 2008 році, уже після посади міністра МЧС, в одному з інтерв’ю він сказав, що інвестиції в картини принесли 8 тисяч доларів прибутку.
Злі язики подейкують, що не всі твори мистецтва опинилися у приватних колекціях багатіїв законним шляхом. Мовляв, і “чорним ринком” не гребують, і послугами дилерів, які дурять людей, скуповуючи шедеври, що дісталися у спадок, за копійки.
А ще державні фонди дерибанять. Щодо останнього показова історія з підміною копіями двох картин Миколи Глущенко, які з музею на Грушевського передали у Кабмін – для естетики. Не доведено, але під підозрою ще один відомий колекціонер Дмитро Табачник – чиновник часів Януковича.
Щодо самого Януковича, то серед численних скарбів Межигір’я знайшли картини Айвазовського, Пікассо і Шишкіна, які нібито були вкрадені з музеїв та приватних колекцій.
Тим часом
Мінкульт просить не продавати картини Медведчука, а віддати у музеї
- МКІП просить провести експертизу робіт, вилучених у Віктора Медведчука, та передати цінні твори до українських музеїв, чиї колекції постраждали внаслідок війни або були викрадені під час окупації. Адже культурна цінність цих творів мистецтва може значно перевищувати економічну, - йдеться у заяві Міністерства культури та інформаційної політики.
З подібним закликом до Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) раніше звернулися музейники та мистецтвознавці.