Стійке відчуття, що українці вже бачили все те, що зараз відбувається у Грузії, не залишає жодної хвилини. У Сакартвело не інакше як Майдан стався, або ось-ось станеться, або поліція таки остаточно розжене протестувальників проти « закону про іноагентів » на славу правлячої проросійської партії «Грузинська мрія».
Поки що все за шаблоном: зіткнення "грузинської" та "європейської мрії", вуха Кремля за спинами членів грузинського уряду, розгін мирного мітингу сльозогінним поліцейським газом, затримання, звинувачення організаторів мітингу в роботі на іноземні спецслужби… Все це було в Україні десять років тому, все це вже проросло новою історією та новою реальністю.
Нічого нового, але…
«Закон про прозорість іноземного впливу» було одноголосно затверджено у першому читанні 17 квітня всіма 83 депутатами грузинського парламенту. Згідно з цим документом, некомерційні організації (НКО) та ЗМІ, які «працюють на користь іноземної держави», будуть зобов'язані зареєструватися у спеціальному реєстрі та звітувати про доходи.
В принципі, нічого нового – аналогічні закони є і в Європі, наприклад, і в США, і в Австралії.
Рівно рік тому, у березні 2023 року, побачив світ цей законопроєкт у Грузії, і тоді ж пролунав перший скандал. Були і сварки серед депутатів, і вуличні мітинги, і силовий розгін акцій – все, як зараз. Але хвиля, що піднялася, вляглась, законопроєкт відкликали - і тоді здаватися, що штормити вже не буде. Однак зараз Грузія має той самий закон, де словосполучення «іноземний агент» замінено на ще більш дивне поняття – «провідник інтересів іноземної сили».
Подібність із аналогічним російським документом, що став притчею во язицех і нагороджує званням «іноагент» майже кожного зустрічного, не залишилася непоміченою. При цьому спікер парламенту Шалва Папуашвілі в ці гарячі квітневі дні засідань затято заперечував «російськість» законопроєкту і навіть погрожував відключати мікрофони тим депутатам, хто назве законопроєкт «російським» чи якимось таким.
Мікрофони відключалися п'ять разів, а ось бійку на трибуні припинити не вдалося: доки лідер фракції партії «Грузинська мрія» (автор законопроєкту)» Мамука Мдинарадзе пояснював корисність цього закону, на трибуну влетів лідер партії «Громадяни» Алеко Елісашвілі і вдарив по голові Мдинарадзе. Депутати «Грузинської мрії» гуртом накинулися на Елісашвілі, повалили його та побили.
Це було напередодні ухвалення скандального законопроєкту в першому читанні. Попереду ще два читання, але президент Грузії Саломе Зурабішвілі в інтерв'ю ВВС заявила, що накладе вето на цей законопроєкт. І грузинському парламенту доведеться постаратися, щоб подолати президентське вето.
Пряма провокація
Президент Зурабішвілі вже не раз називала спробу правлячої партії «Грузинська мрія» ухвалити закон про іноагентів «саботажем європейського шляху Грузії». 2022 року Грузія отримала рекомендації ЄС щодо майбутнього вступу країни до європейської організації, а «закон про іноагентів» у його нинішній редакції дещо суперечить рекомендаціям щодо підтримки громадянського суспільства в країні.
- Наполегливий намір правлячої сили ухвалити цей закон про іноагентів, всупереч волі людей і незважаючи на протести партнерів країни, є прямою провокацією - російською стратегією дестабілізації, - заявила президент Грузії Саломе Зурабішвілі.
Автори ж законопроєкту стверджують, що хочуть лише показати тому самому громадянському суспільству, куди неурядові організації направляють багатомільйонні іноземні гранти. І заперечують руку Москви у цьому саботажі.
– Мета закону – щоб грузинський народ знав, як витрачаються сотні мільйонів доларів. Наприклад, ми бачимо, як сектор НУО втручається в політику, бере участь у революціях та закликає до них, робить заяви проти церкви, просуває пропаганду нетрадиційного способу життя, ставить під сумнів легітимність виборів, – стверджував лідер парламентської фракції «Грузинська мрія» Мамука Мдінарадзе.
Опоненти «Мрії» справедливо побоюються, що ухвалення закону про іноагентів не так покаже, «як витрачаються сотні мільйонів доларів», а стане інструментом для придушення громадянського суспільства та свободи преси, як це сталося в Росії.
Верховний представник ЄС Джозеф Боррель та комісар ЄС з політики сусідства та розширення Олівер Варей уже виступили із спільною заявою щодо першого читання закону «Про прозорість іноземного впливу».
- Парламент Грузії ухвалив у першому читанні закон… незважаючи на численні заклики Євросоюзу відкинути такий закон і незважаючи на масові протести. Такий розвиток подій викликає велику тривогу, і остаточне ухвалення цього закону вплине на прогрес Грузії на шляху до Європейського Союзу. Цей закон несумісний із основними нормами та цінностями Європейського Союзу. У Грузії існує активне громадянське суспільство, яке сприяє успішному просуванню країни до членства в ЄС. Запропонований закон може обмежити свободу громадянського суспільства та засобів масової інформації на вільну роботу, а також свободу вираження думок та несправедливо стигматизуватиме організації, які приносять користь громадянам Грузії, - йдеться у заяві.
Медведєв vs Чхартішвілі
З Росії зі своєю думкою уже виступив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв, який вибухнув довгим спічем у своєму стилі у соцмережах. Якщо коротко: пише про «проплачені майдани, бійки, тиски, шантаж. І картинні істерики старшого німецького ковбасника, головного гінеколога Єврокомісії та інших подібних другосортних діячів із американської обслуги».
Це, безумовно, дуже "цінна" думка, і грузини будуть "вдячні" за те, що їм розплющили очі на «ковбасників», «гінекологів» та «голлівудську руку» грузинських протестів. Втім, Ірпінь та Буча для Медведєва – теж постановка та декорації, що тут ще сказати… Діагноз!
Набагато конкретніше і по суті висловився російський письменник грузинського походження Борис Акунін (справжнє ім'я – Григорій Шалвович Чхартішвілі). До речі, призначений "іноагентом" у РФ і проживає нині за кордоном.
– Грузія мені не чужа. Я в Грузії народився, я «швілі» та «Шалвович», у мене там багато родичів та друзів. І мені тривожно бачити, як демократична країна сповзає тим самим схилом, з якого зірвалася у прірву Росія.
Треба побоюватися не політичної опозиції та не зубастої преси, а путінізму. Побоюватися не лише вторгнення ззовні, а й вторгнення зсередини. Саме це зараз і відбувається. Путінізм намагається угніздитися у вашому домі - з ініціативи вашого уряду. Ви цього інфільтранта потім не виселете. Він роз'їсть Грузію як ракова пухлина. Знаємо, проходили. Спочатку «іноагенти», потім «п'ята колона», потім «терористи та екстремісти», а потім жодних друзів, окрім путінської Росії, у Грузії не залишиться. Ласкаво просимо назад, під крило двоголового орла. Грузини, не дозволяйте це зробити з вами. Бережіть свободу, - пише Акунін-Чхартішвілі.