В Україні планують зареєструвати законопроєкт, що запроваджує державне регулювання в Україні Telegram. Ініціатором документа є народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький, який і збирає підписи на підтримку свого законопроєкту. Про це Княжицький розповів на своїй фейсбук-сторінці.
- Проблема Telegram — це не зовсім проблема медіа. Проблема його в тому, що це російська мережа, яка, тим не менш, активно просувається українською владою як основне джерело інформації для українців. І виходить зовсім дивна ситуація: з одного боку Генштаб ЗСУ прямо каже що треба припинити використовувати російські мережі типу Telegram, а СБУ, МВС, РНБО та інші органи роблять спільну заяву про використання Telegram російськими спецслужбами. Але з іншого — ці самі органи використовують цей самий Telegram як офіційне джерело інформації для українців, — написав Микола Княжицький.
За його словами, законопроєкт не передбачає блокування Telegram та «подібних до нього платформ поширення ЗМІ».
- Так сталось, що Закон про медіа регулює всі типи засобів масової інформації, за виключенням платформ типу Telegram та їм подібним. Тобто і платформи типу YouTube, і онлайн-ЗМІ, і телеканали, включаючи іноземні, - для всіх них закон передбачає окреме регулювання. Натомість месенджери типу Telegram в законі хоч і згадуються, але регулювання для них ніякого немає. В умовах, коли за статистикою 72% українців отримували новини саме через Telegram (для порівняння - YouTube лише 16%), це виглядає як мінімум не послідовним. По суті йдеться про те, щоб запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація (Telegram лише один з них) приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube, - зазначив нардеп.
Які зміни пропонуються для подібних платформ:
1) вони повинні реагувати на поширення через них такого саме контенту, який вже зараз заборонено поширювати через інші медіа (в тому числі в YouTube та онлайн ЗМІ). Йдеться про порнографію, пропаганду наркотиків, глорифікацію фашизму, виправдовування російської агресії тощо. Перелік заборон залишається тим самим, який існує зараз, і цим законопроєктом не змінюється;
2) вони зобов’язані на запит Нацради з питань телерадіомовлення розкривати структуру власності, а також джерела фінансування - як зараз передбачено для інших медіа та сервісів;
3) якщо структура власності або джерела фінансування платформи будуть визнані непрозорими, дана платформа не може використовуватись держорганами та фінансовими структурами, які обробляють персональні дані українців. Такі платформи та пов’язані з ними сервіси не зможуть встановлюватись на будь-яких пристроях, які використовуються для службових цілей. Це відповідає практиці, яка вже зараз існує в Швейцарії та деяких країн ЄС. Наприклад, в Норвегії службовцям заборонено використовувати Telegram на службових пристроях з березня 2023 року приблизно з тих самих причин;
4) оскільки сили безпеки і оборони повинні мати особливості діяльності через їх специфіку, то обмеження та заборони щодо використання платформ з непрозорою власністю до них не застосовуються. Вірніше, можуть застосовуватись, якщо це буде встановлено постановою Уряду.
- Група народних депутатів на чолі з членом Комітету з питань правоохоронної діяльності Олександрою Устіновою пропонує скасувати кримінальну відповідальність за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, незаконне виготовлення зброї та вибухівки.
- 13 березня в український парламент також внесли законопроєкт, яким пропонується дозволити звільняти ув'язнених від відбування покарання у разі проходження військової служби.