З Харкова на початку війни родина Ганни Довженко переїхала на Львівщину. Щоб подолати тривогу та стрес, вирішили розводити перепелів. Справа пішла успішно – так у Пустомитах з'явилася ферма “Чудова перепілка”. Щоправда, зараз сім'я зіштовхнулася з новими труднощами. Будинок, де вони жили, продають – і куди переселяться з птахофермою, поки що не зрозуміло.
Про те, як власна справа допомогла сім'ї Ганни адаптуватися на новому місці і чим корисні перепелині яйця, вона розповіла Коротко про.
До перепілок підштовхнула загроза ядерного удару
Перші місяці війни далися Ганні важко, незважаючи на те, що вони з сім'єю вірили: скоро це закінчиться і можна буде повернутися додому. Але надія на повернення танула: Харків сильно обстрілювали, постраждало житло Анни. Оскільки повернення до рідного міста відкладалось, родина орендувала будинок у Пустомитах. Крім того, треба було чимось зайняти руки та думки. Ідея зайнятися перепелами виникла у Анни після новин про можливий ядерний удар.
– Шукала в інтернеті, що може допомогти вивести з організму важкі метали. Прочитала, що в Японії після ядерної атаки вживали перепелині яйця, – вирішила завести птахів, – каже дівчина.
У жовтні 2022 року Ганна придбала 200 яєць, помістила їх в інкубатор. Так на світ з'явилися 170 перших пташок – тоді Ганна вперше побачила перепілок. Вони допомогли забезпечити сім'ю натуральним м'ясом, яйцями та грошима, яких гостро не вистачало. Більше того, на новому місці яйця та м'ясо перепелів стали своєрідною валютою. Хоча ціни у дівчини демократичні – за два десятки просить 40-50 грн, це гривень на 20 дешевше, ніж у магазині.
Сьогодні Ганна має 1,5 тисячі птахів, на добу вони дають 400-450 яєць, але розширювати бізнес поки не поспішає.
- Відпрацьовую замовлення. Мені рекомендували почати вести соцмережі, але я не поспішаю ними займатися. З інтересу закинула в інстаграм своє відео з перепілками – воно легко набрало 140 тисяч переглядів. Я подумала: куди мені стільки? Якщо почну показувати яйця і те, що з ними роблю, клієнтів побільшає, а що я зможу людям віддати? Сьогодні ще одну закладку яєць в інкубатор зробила…
Вимагають уваги 24 години на добу
Продукція “Чудової перепілки” відправляється у різні міста України – Київ, Одесу, Запоріжжя та Харків, їх також купують друзі та знайомі родини.
Доглядати птахів і господарювати Ганні допомагають чоловік і дочка.
- Поки мене немає вдома, чоловік їм готує, чистить клітки. Крім того, він ці клітини будував, проводив воду і робив вентиляцію, поки я читала, як доглядати перепели. Донька розвозить замовлення, якщо є, містом. В інші міста відправляємо "Новою поштою". Сортуємо за розміром – великі, середні та маленькі яйця.
За словами Ганни, взагалі за перепілками доглядати нескладно. Головна проблема полягає в необхідності постійно бути поруч.
- Птахам весь час потрібна чиста вода та чисті клітки. За ними треба стежити: іноді вони стрибають чи клюють одне одного. У дівчаток часом застрягають яйця в яйцеводі. А так вони для мене як діти. Нас вони не бояться, а от коли приїжджало до нас телебачення - у них був такий стрес, що несучість впала в 4 рази і поверталася до попереднього рівня місяць. Зараз я вже нікого не хочу пускати до них.
Ганна каже, що хоч займатися перепілками і складно, це радість.
- Перепілки - як діти. Коли ти до них заходиш, півтори тисячі птахів починають курликати – це лікує і заради цього хочеться жити. Хоча я постійно відчуваю втому, це позитив, і він постійний.
Проте не поспішає радити іншим займатися подібним бізнесом.
- Багато хто думає, що перепілки - така забавка. Насправді це дуже велика відповідальність. Ось із відключеннями світла як було - вентилятори не працюють, а перепілкам постійно потрібне свіже повітря. Відразу думаєш: що робити? Для малечі це важливо. Потрібен генератор, щоби весь час хтось удома знаходився. Крім того, важливим є обігрів, щоб птахи не загинули, відповідний температурний режим - багато тонкощів.
Не забуває Ганна допомагати і таким, як вона сама – тим, хто втік від війни з рідних місць. Спочатку віддавала частину яєць переселенцям, зайнялася організаторською діяльністю.
- Я голова ради з питань внутрішньо переміщених осіб – вирішуємо питання, як допомогти один одному, спілкуємося з фондами щодо допомоги людям. Як каже наша церква, 10% треба віддавати від щирого серця. Це можуть бути продукти, гроші, увага. Коли ти віддаєш, тобі воно повертається – всім у результаті стає кращим.
Ми, переселенці, дещо інші, у нас інша психологія. Війна нас не зламала, але змінила. Як говориться в Біблії, немає такого зла, яке не вело б до добра.
Шукають нове житло
Новина про те, що господиня будинку, який орендувала родина, його продаватиме, вибила ґрунт з-під ніг. Проте у складній ситуації жінку знову підтримали перепела.
- Коли ми тільки заїхали, нам сказали, що житло не продаватимуть. Нещодавно поставили перед фактом: покупці прийдуть дивитися будинок. Та й ціна на оренду збільшилася майже вдвічі в порівнянні з тією, яка була до війни. Я була у такому стресі! Якщо переїжджати, що робити з перепілками? Одна моя велика перепілка, відчувши мій стан, зістрибнула з висоти 1,5 метра, пошкодила собі ребра, крила і, кульгаючи, приповзла до мене. Сіла в ногах і просто дивилася на мене. Вона зараз жива, все з нею добре. Хоч ця перепілка не несеться, я залишила її для себе, люблю її.
Куди родина разом із фермою переїде – незрозуміло. У Харків повертатися не планують через постійні обстріли.
– До Харкова після повномасштабного вторгнення ми так і не поверталися. Наш район, Павлове поле, обстрілюють так само, як Салтівку. Вся країна знає про Салтівку, але не знає про Павлове поле – там зовсім небезпечно. Будинок частково зруйнований, труби прорвало, квартиру затопило – з початку війни ми поставили на ній хрест. Хотіла б жити десь у селі, на своїй земельній ділянці, щоби був свій будинок. Нехай навіть це буде мазанка – все інше можна зробити. Ну і свої перепілки. Якби не вони, не знаю, як би наша родина емоційно та фінансово пережила складний час. Ферма допомогла мені розпочати життя у новому місці спочатку. І далі працюватимемо, це важливо: для своїх дітей ми приклад для наслідування.
"Птах щастя"
Ганна розповідає, що перепелині яйця дуже корисні та є ліками чи не від усіх хвороб. Каже, що в Хіросімі та Нагасакі люди, які вживають перепелині яйця, щоб зменшити вплив радіації, називали перепілок «птахами щастя».
– Яйця виводять важкі метали, піднімають гемоглобін, підтримують імунітет. Навколо безліч вірусів, нас труять важкі метали після обстрілів. А перепелині яйця лікують, виводять важкі метали, допомагають відновитись. Це - "капсула здоров'я", там є все, крім вітаміну Е та Д.
Для підтримки здоров'я Ганна рекомендує з'їдати по 3-4 перепелині яйця на день. Втім, кількість яєць залежить від цілей їх вживання. Каже, чоловік щодня з'їдає по 6 яєць.
– Я ж можу з'їсти до 20-30 яєць на добу – від них не виникає алергії. Коли у доньки піднімалася температура, вона з'їдала по 20 яєць – вареними чи робить яєчню. Вони “заходять” у будь-якому вигляді – копчені, мариновані, свіжі – і чудово працюють.
Крім того, корисний не лише вміст яйця, а й шкаралупа.
– Подруга нещодавно пішла до лікаря – у неї проблема із суглобами, – і їй порадили їсти шкаралупу перепелиних яєць: на 90% вона складається з кальцію, – каже Ганна. - Та й я сама постійно вживаю шкаралупу. Я інвалід, у мене було 13 переломів, одна нога коротша за іншу. Крім того, раніше у мене часто були панічні атаки, не допомагали ні дихальні вправи, ні рухові техніки. Після того як зайнялася перепілками, панічні атаки зникли – вже півтора року їх немає. А щодо суглобів – бігаю, стрибаю, вірусними захворюваннями не хворію. Є тільки недосипання, але це зрозуміло: працюю 24 на 7.