Гарантії соціального захисту ветеранів в Україні лише формуються, хоча прописані в законодавстві давно. Коротко про розповідає, як вирішують питання із захистом ветеранів в інших країнах.
Хорватія: відлуння недавньої війни
Боротьбу за незалежність на тлі розпаду Югославії у 1991-1995 роках хорвати називають Вітчизняною війною. Через неї пройшли практично всі дорослі чоловіки країни, за деякими даними, статус «захисник» мають близько пів мільйона людей із 4-мільйонного населення сьогоднішньої Хорватії.
Міністерство у справах ветеранів виникло через три роки після війни, кілька разів змінювало назву і ось уже понад десять років називається Міністерством хорватських захисників.
У ньому продовжують створювати та уточнювати Реєстр хорватських захисників, куди вносять живих учасників війни, які загинули, потрапили в полон і зникли безвісти. Саме з урахуванням цього реєстру і будується вся політика соціального захисту ветеранів. До речі, у цьому ж реєстрі перебувають і ветерани Другої світової війни.
Хорватія приймає для своїх ветеранів окремі закони та прописує окремі пільги. Наприклад, час, проведений на фронті, зараховується у подвійному розмірі у трудовий стаж. Усі хорватські захисники чи члени сімей загиблих мають право на мінімальну пенсію. До уваги беруться інвалідність, поранення, травми і хвороби, спричинені полоном.
Мінімальна пенсія захиснику починає виплачуватись, якщо він провів на фронті від 100 днів, і від віку «пенсіонера» не залежить. Середня пенсія захисника – в межах 600-700 євро (для порівняння – звичайна середня пенсія в країні вдвічі менша).
Ветерани та деякі категорії дітей хорватських захисників (інвалідів) мають право на стипендії у ВНЗ та часткову компенсацію оплати за навчання у ВНЗ чи середній школі, а також на безкоштовні підручники.
Також держава виплачує одноразову річну матеріальну допомогу у розмірі 450-500 євро сім'ї хорватського захисника у разі травми, стихійного лиха, смерті близької людини тощо.
А ще – оплачує навчальні курси, підвищення кваліфікації чи перекваліфікації безробітним чи членам їхніх сімей. До речі, вони мають пріоритет при працевлаштуванні. Можна й отримати у держави гроші на відкриття власного бізнесу – понад 5000 євро. А роботодавці, які створюють робочі місця для хорватських захисників або для дітей загиблих/зниклих безвісти, отримають майже 6000 євро за прийом на роботу однієї такої людини.
І на тлі всього цього – розгалужена мережа лікарень та санаторіїв для ветеранів, виплата допомоги на лікування та реабілітацію, ліки за пільговими цінами, пільги на житлові кредити та багато іншого.
Досвід Хорватії міг би стати основним для України. Хоча б щодо створення Реєстру учасників війни, і не з 2022-го, а з 2014 року.
Франція: турбота з 1916-го
У Франції трепетне ставлення до ветеранів формувалося століттями. Нині у країні близько 800 тис. ветеранів війни, із них 500 тисяч – це солдати і офіцери. З недавніх пір ветеранами війни стали вважати колишніх військовополонених, а їх у Франції 1 мільйон 800 тисяч людей. Крім того, до них віднесли бійців міжнародних бригад, що боролися в Іспанії. Їх залишалося близько 100 чоловік.
Ними опікується Національне управління у справах ветеранів та жертв війни, яке перебуває під контролем Міністерства збройних сил. Управління розпочало свою роботу ще у 1916 році. Можливо, тому міністерства, що виникали періодично у Франції у справах ветеранів, реорганізовувалися в щось інше, а справи учасників війни знову поверталися в національне управління.
У відомства кілька основних місій: визнання та відшкодування збитків учасникам воєн, солідарність та увічнення пам'яті героїв. Бюджет управління обчислюється мільярдами євро на рік, департаменти управління існують у кожному регіоні країни.
У французьких ветеранів існує пільга – вони виходять на пенсію не у 67 років, як усі інші пенсіонери, а в 60. При цьому розмір пенсії настільки високий (від 3,5 до 5 тисяч євро), що, досягнувши пенсійного віку, багато хто починає подорожувати по всьому світі.
Окрім держструктур, у Франції діють громадські організації, які об'єднують колишніх військовослужбовців та жертв війни. Усі вони входять до Союзу асоціацій ветеранів Франції, засновником якого був видатний військовий та державний діяч Шарль де Голль.
Гордістю ветеранів Франції залишається Будинок інвалідів у Парижі. Це не лише музей військової слави Франції. Тут розміщено державний військовий госпіталь, який працює у двох головних напрямках: хірургічній допомозі та реабілітації хворих. Також сюди приходять ветерани, які залишилися без сім'ї або без допомоги, ті, хто потребує турботи. Вони тут на повному пансіоні. З пенсії 30% відраховуються Будинку інвалідів, а решта йде на банківські рахунки і витрачається на розсуд ветеранів.
У Франції у ветеранів бойових дій безліч пільг: крім зниження пенсійного віку, підвищений коефіцієнт пенсійних та інших соціальних виплат (виплата ветеранам бойових дій щомісяця близько 1500 євро плюс щорічна виплата до 10 000 євро), безкоштовна медична допомога будь-якого плану та безкоштовні ліки, щорічні санаторно-курортні та лікувально-оздоровчі заходи за рахунок держави. Також передбачено і інші види пільг: транспортні, комунальні, податкові.
Великобританія: пенсія та доглядальниця від держави
У Сполученому Королівстві державною підтримкою ветеранів займається підрозділ Міністерства оборони – Агентство у справах військовослужбовців та ветеранів (Veterans UK). Ветерани Другої світової отримують таку ж соціальну допомогу, як і ті, що воювали в інших військових конфліктах, у яких брала участь Великобританія.
Право на отримання пенсії має будь-який британець, який постраждав під час війни. Розмір пенсії ветерана безпосередньо залежить від військового звання та тяжкості поранень. Щомісячні виплати коливаються від 2200 до 10 000 доларів. Якщо є потреба, то держава додатково оплачує ветерану доглядальницю.
Провідна організація ветеранів війни – Королівський Британський легіон. Членом Британського легіону може стати будь-який колишній військовослужбовець, який має англійське підданство, який колись служив у Збройних силах Співдружності націй, загонах Червоного Хреста, а також особи, які служили на торговому флоті та збройних силах союзників під час війни.
Свою роботу Британський легіон будує за декількома напрямками. Насамперед, це фінансова підтримка та допомога у психологічній адаптації військовослужбовців, які звільняються у запас або відставку, в рамках якої організація виділяє 2–3-кімнатні квартири для ветеранів, надає посильну матеріальну допомогу, виплачує стипендії, сприяє організації санаторного лікування тяжкохворих.
Інший, не менш важливий напрямок – це використання досвіду військовослужбовців-відставників, їх перепідготовка та перенавчання. З цією метою функціонують безкоштовні курси з основ менеджменту та бізнесу, навчання з комп'ютерною технікою, будівельного та теслярського ремесла, роботи в дитячих дошкільних закладах та надання соціальної допомоги вдома.
Крім того, у структурі є підрозділ, який надає ефективну допомогу бажаючим відкрити свою власну справу. Для цього можна взяти безоплатну позику у розмірі 2500 фунтів стерлінгів.
США: воював 1 день – вже ветеран
Система соціального захисту в Америці будується за принципом максимальної компенсації тих тягарів і поневірянь, які були пов'язані з несенням бойової служби, а також компенсації завданих збитків (як фізичних, так і ментальних).
Військові та поліцейські у США можуть почати отримувати повноцінну пенсію після 20 років служби. За американським законодавством, військовослужбовець, який прослужив у мирний час 20 років або провоював в армії США хоча б один день, вважається ветераном.
Пенсії у США складаються з двох компонентів – державного та накопичувального. Військові мають додаткові виплати ще й із третього фонду. У разі втрати годувальника його сім'я отримуватиме близько 4000 доларів на місяць.
Для ветеранів активно працюють системи страхування життя та здоров'я, пільги з податків та медобслуговування ветеранів та членів їх сімей; надання позик на будівництво житла та багато іншого.
Вдовам ветеранів бойових дій покладено щомісячну допомогу у розмірі від 1500 доларів США, а також допомогу на кожного з дітей, які не досягли 18 років (приблизно 500 доларів США), та часткову компенсацію їх навчання у коледжах чи університетах.
Загалом на компенсації родичам ветеранів Другої світової, воєн у Кореї, В'єтнамі, Кувейті, Іраку та Афганістані щороку з бюджету США витрачають близько 8 млрд доларів.
Незважаючи на такі преференції, значна частина американських ветеранів (за деякими даними – до третини) змушені жити на вулиці і вважатися бездомними. В основному, це чоловіки віком 45-50 років, які пройшли гарячі точки, відслужили 20 років. На думку психологів, солдати з серйозними випадками ПТСР ще й повертаються в реальність, що змінилася, і не в казарменне життя з його розпорядком, а в «вільне плавання». Психічна нестабільність солдатів, які пройшли Ірак і Афганістан, призводить до зловживання алкоголем чи наркотиками. Створити сім'ю ці 40-річні чоловіки, які пішли до армії молодими двадцятилітніми хлопцями, часто не можуть. З'являються складнощі з працевлаштуванням, адаптацією у суспільстві. Проблема безпритульних солдатів у США є, і її постійно намагаються якось вирішувати.
До речі
Значення слова «ветеран» у світі викликає суперечки. В одних країнах - це учасник бойових дій, в інших – солдат, який віддав збройним силам країни роки свого життя. В Україні за Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ветеран війни – це «людина, яка брала участь у захисті Батьківщини або в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни».