Ми свій Новий рік відгуляли, але можемо відсвяткувати ще один - китайський, який розпочнеться 10 лютого. Про цікаві та, чого лукавити, дивні для українців традиції жителів Піднебесної, про злого Няня (майже нашого Бабая) та щасливий червоний колір читайте у матеріалі Коротко про.
15 святкових днів
«Квиток на літак до Пекіна за 2 тисячі доларів США? Дайте два!». «Добиратися кілька діб до батьків у якесь малесеньке поселення високо в горах? Вже виїжджаю!». Кожен китаєць напередодні традиційного у Піднебесній Нового року прикладе усіх зусиль, аби зустріти це свято разом з родиною.
- Свято весни, відоме як «китайський Новий рік», або «Чуньцзе» (春节）чи «Гонянь» (过年）– це найвеличніше, найулюбленіше традиційне свято в Китаї, - розповіла Каріна Геворгян, заступник директора Інституту Конфуція Київського національного лінгвістичного університету, доцент кафедри китайської філології, доктор філософії. - Новорічна культура Китаю має давню історію. День святкування китайського Нового року не фіксований, а розраховується за місячним календарем і припадає на проміжок з 21 січня по 21 лютого. Найважливішою традицією китайського Нового року вважається єднання сім'ї для святкової вечері. Всі члени родини, де б вони не жили, працювали або навчались - чи то в інших містах, чи то в інших країнах - повертаються додому і збираються за круглим столом.
І святкують не два-три, а 15 днів! Очевидно, що підготовку до свята починають заздалегідь.
Ми підглянули у китайський список обов’язкових новорічних справ, і тамтешній перший пункт близький кожній українській господині: це - генеральне прибирання. За тисячі кілометрів у Піднебесній китайці, як і українці, напередодні великого свята миють вікна, витрушують килими, протирають пил, палять ароматичні палички та викидають старий непотріб. Вірять, що таким чином очищають своє житло від усього негативного та застарілого і притягують все нове та успішне.
Також кожен китаєць напередодні Нового року повертає старі борги. І не дай боже забути про те, що позичав у сусіда пилку або ж кілька юанів на пиво й не віддав! У Новий рік вступати без боргів – це непохитне правило кожного жителя Піднебесної.
Розрахувавшись з боргами, можна й на шопінг піти. І молодь, і старше покоління старається до свята придбати собі щось нове з одягу. Нехай навіть хатні капці, аби нові. І краще - червоного кольору.
Феєрверки купують оптом
Ох, цей червоний! У новорічні дні вулиці усього Китаю палахкотять різними відтінками цього кольору. Китайці вірять в чудодійну силу червоного. Звісно, є легенда. У давні часи китайців тероризував злий міфічний звір на ім’я Нянь. Майже наш Бабай. Але якщо Бабаєм українці лякали дітей, то Нянь наводив жах і на дорослих.
- За легендою, він нападав на міста і села кожного першого дня нового року і викрадав продукти та людей, - розповідає Каріна Людвігівна. - Спочатку люди залишали їжу біля дверей своїх будинків для Няня, сподіваючись, що таким чином задобрять його. Та не тут-то було! Звір продовжував свої чорні справи. Це тривало з року в рік. Аж одного разу Нянь випадково зіткнувся з маленькою дитиною в червоному одязі і, на подив людей, злякався її, кинувся бігти геть. А в іншому дворі почув гучні звуки і теж побоявся заходити туди. Відтоді люди зрозуміли, що злий Нянь боїться червоного кольору і гучних звуків. Тому перед кожним Новим роком китайці розвішують на вікнах і дверях своїх будинків парні написи з новорічними побажаннями на червоному папері, червоні ліхтарі, вирізки з червоного паперу та ієрогліф 福 («фу» - щастя) також червоного кольору.
А ще запускають петарди і феєрверки кожного вечора протягом 15 днів святкування Нового року. На таку святкову та шумну атрибутику грошей не шкодують, купують великими упаковками.
У святковий вечір напередодні Нового року китайці збираються сім’ями і разом ліплять вареники або пельмені 饺子 («Цзяоцзи»), які китайською мовою співзвучні із словом «поєднувати». Узагалі китайські пельмені – це символ єднання всіє родини. А ще символ багатства, бо мають форму маленьких золотих злитків.
Крім вареників і пельменів на святковому столі обов’язково мають бути риба, курка, локшина, десерти.
Їдять, сміються, спілкуються, дивляться по телевізору новорічний «вогник» (так, у китайців обов’язково транслюють гала-концерт, в якому беруть участь усі відомі в Китаї зірки). І милуються масштабним святковим феєрверком.
А як же подарунки? Вони, звісно, теж є. Наприклад, дітям обов’язково дарують червоні конверти з грошима. Вірять, що тоді наступний рік буде радісним та спокійним.
У перший день нового року китайці прокидаються рано, поспішають причепуритися і в новому одязі якнайшвидше переступити поріг власної домівки. Вітають знайомих, сусідів, родичів, ходять з подарунками від дому до дому.
Запалюють ліхтарі та бамбукові палички
Здавалося б, на цьому святкування китайського Нового року можна й завершити. Але попереду ще 15 днів, кожен з яких має певне значення. Наприклад, п'ятий день вважається днем народження Бога багатства, у восьмий - знову проводять урочисту сімейну вечерю, а на дев'ятий і десятий дні китайці моляться Небесному Нефритовому імператорові та влаштовують урочистості на його честь. І увесь цей час палять у будинках бамбукові палички, дим яких нібито відганяє злих духів. Аромат просочується і на вулицю, тому пахощі всюди. Можна лише поспівчувати астматикам та алергікам, але в Китаї суворо дотримуються традицій.
Втомилися від такого довгого святкування Нового року? Тому перейдімо до останнього дня веселощів. У цей день відзначають Свято ліхтарів.
- Поруч із дверима кожної оселі вивішують червоні ліхтарі, які своїм світлом мають вказувати шлях заблукалим душам померлих, щоб вони могли повернутися додому, - уточняють в Інституті Конфуція. - Цього дня традиційно їдять кульки з клейкого рису з солодкою начинкою – 元宵 («юаньсяо» або «танюань»). Ці кульки і за формою, і за вимовою також символізують поєднання всієї родини. Крім того, обов’язково влаштовують різноманітні фольклорні вистави, такі як «Танок лева», «Танок дракона», або ходіння на ходулях.
У великих містах до Свята ліхтарів влаштовують тематичні фестивалі, а в селах люди ще завчасно збираються гуртом, готують та розмальовують ліхтарі, формують їх у фігуру Дракона, а ввечері танцюють з ним на головній площі.
До речі
Хитрий Пацюк, добрий Дракон та гедоністка Свиня
За східним календарем 10 лютого розпочинається рік Зеленого Дерев’яного Дракона. Він є п'ятим у циклі з 12 тварин, які з'являються в китайському зодіаку. Звідки там узялися Дракон та інші звірі? І тут теж існує легенда.
Одного разу володар неба Нефритовий імператор вирішив визначити спосіб вимірювання часу у світі. І організував змагання, скликавши тварин зі всієї Піднебесної.
- Перші дванадцять звірів, які перетнуть Велику ріку, зможуть посісти почесне місце в календарі відповідно до порядку, в якому вони фінішують! – гучно оголосив володар неба.
І звірі стартували. До Великої ріки добігли майже усі тварини, але як перетнути її глибокі та бурхливі води? Невеличкий пацюк побачив на березі Бика, Тигра та Коня. І попросив про допомогу. Та лише Бик погодився переправити його через річку.
Коли вони підпливали до берега, гризун зістрибнув з Бика і став першим з тих, хто перетнув річку. Тому він і розпочинає цикл.
Бик прийшов другим, а Тигр – третім. Кролик, перестрибуючи з каменя на камінь, дістався протилежного берега четвертим. Наступним відстань здолав Дракон. Хоча він міг стати першим, тому що міг легко перелетіти річку. Але затримався, щоб допомогти іншим тваринам.
Шостим мав би бути Кінь, проте, як тільки він ступив на землю, між його копитами стрімко прослизнула Змія. Тому шостою стала Змія, а сьомим - Кінь.
Півень, Мавпа та Вівця перепливали річку разом, підтримуючи одне одного. Коли вони досягли бажаного, вирішили віддати восьме місце Вівці, адже вона є найбільш гармонійною серед трійці. Наступною стала Мавпа, а потім уже Півень. Передостаннім прийшов Собака. І хоча прекрасно плавав, однак затримався, бовтаючись у воді. Останньою прибула Свиня, яка по дорозі встигла і поспати, і поїсти, та й узагалі не дуже поспішала.
Дякуємо за допомогу у підготовці статті Інституту Конфуція Київського національного лінгвістичного університету.