Заспокоював начальник поліції та місцева влада
Село Космач у самому серці Гуцульщини не звикло потрапляти в такі історії – зазвичай про нього та його мешканців пишуть зовсім в іншому ключі. Але тепер місцеві з кислим обличчям смакують незвичні відтінки нової «слави», що звалилася на них. З семи тисяч жителів села у бійці, в якій жінки, що зібралися, за словами постраждалої, побили її та її шестирічну доньку, прийнявши іх за "навідниць воєнкома" брало участь лише кілька. Усього присутніх було близько сотні. Але розхльобувати гірку кашу доведеться всім.
Сільський голова Космача Дмитро Мохначук, викликаний начальником поліції на місце події вже після роботи – після заяви про побиття жінки та дитини, викладає Коротко про свою версію. До речі, після цього інциденту чоловік подався на лікарняний.
- Я приїхав, коли цієї жінки (постраждалої. – Авт.) вже не було, - зітхає Дмитро Мохначук. – На в'їзді до села біля автостанції зібралося близько сотні людей, заблокували проїзд. У місцевих групах у соцмережах розійшлася інформація, що нібито до нас їде дуже багато машин із співробітниками ТЦК. І тому жінки й зібралися. Але приїхала вона… Казали, що ця жінка лаялася на них нецензурними словами та знімала.
Народні збори довго переконували, що ніхто з військкомату забирати їх мужиків на ніч не їде. Повірили – і таки ближче до ночі розійшлися. Заспокоювали народ сільський голова та начальник поліції з району. Щоправда, чекати останнього довелося майже годину – в селі лише дільничний, а до району – понад 30 км.
«Це урок усім»
За підсумком заяви написала не тільки постраждала водійка, а й місцеві мешканки, що зібралися, – колективну. У ній вони переконують, що про них подано неправдиву інформацію, мовляв, жодної бійки не було і на підтвердження навіть надають відео. Щоправда, у постраждалої – свої докази, свої відео, а також лисини на місці видертих шматків волосся, забій носа у доньки та струс мозку у неї самої, що підтверджено медиками.
– Цей факт розслідується, – продовжує сільський голова. – У цьому будуть розбиратися відповідні структури. Зрозуміло, що це ганебний вчинок, особливо у воєнний час. Не треба так давати волю емоціям. Розпускати руки – це ганебно. Думаю, це буде урок для всіх. Це болісна історія для нашої громади, тому що наша громада на таке не заслуговує.
У Космачі після події проведуть зустріч із громадськістю та представниками військкомату.
– Так, там були й агресивно налаштовані, – зізнається Дмитро Мохначук. - Були жінки, у яких чоловіки воюють. Але наші люди все чудово розуміють – вони не проти мобілізації. Ці жінки теж патріоти і допомагають чим можуть. Але нерви в такий час можуть здавати... Вони хотіли, щоб усе відбувалося законно, щоб не хватали людей на вулицях. Напевно, це спонукало їх. Є законодавство, і все можна вирішувати у правовому полі.
З початку війни з Космача пішло воювати понад сотню людей. Дехто звільнився за сімейними обставинами. Нині служить понад 60 осіб, багато хто – в «Азові». Шестеро загинуло, серед них - співробітник сільради, інспектор з екології. Він пішов на фронт у перший день війни та загинув у червні 2022 року. Тіло привезли та поховали лише через рік. Його двоє синів воюють в «Азові». Один із загиблих місцевих похований у Києві – воював із 2014 року.
Як було діло
Напередодні мешканка сусіднього села, 24-річна Іванна Ванджурак, поїхала разом із шестирічною донькою до села Космач на пошту. Її машину місцеві зупиняли дорогою туди й назад – бійка сталася вже по дорозі назад. Чекати на приїзд правоохоронців Іванна не стала – начальник поліції, що прибув із району, і голова сільради застали лише натовп місцевих мешканок. Обидві сторони написали заяви одна на одну. У поліції порушили кримінальну справу за статтею «хуліганство» і заявили, що через цю ситуацію в Івано-Франківській області поліцейські нестимуть посилений варіант служби в громадах.
До речі
Столиця вишиванок та УПА
Космач – це одне з найбільших сіл (за деякими даними, і найбільше) в Україні, його площа – майже 85 квадратних кілометрів. Поселення славиться як столиця вишиванок – місцеві запевняють, що до 70%, вишитих українських сорочок, які продаються в Україні, виготовлені саме їх майстрами. Причому вишивають чоловіки. Не менш відомі тутешні ткачі, музиканти та художники, які займаються розписом писанок. Також у селі працює історико-краєзнавчий музей та музей Олекси Довбуша – його у 1970-х роках відкрив місцевий збирач та фотограф Михайло Дідишин у тому самому будинку, де легендарний отаман повстанців отримав смертельне поранення. У Космачі він і загинув.
1944 року тут навіть проголосили Космацьку незалежну республіку – село охороняли 19 сотень УПА. 1945 року повстанці поклали на околицях Космача, який вважався бандерівською столицею, цілу дивізію енкаведистів на чолі з генералом Дергачовим.