Поки американська допомога Україні призупинилася, на перше місце у цій номінації виходить Німеччина. І на відміну від ЄС та США, у німецькому політикумі значною мірою відсутній розкол у питанні допомоги Україні. Проте є й складнощі.
Протести з економічним ухилом
У Німеччині намічаються тривожні тенденції, які здатні відвернути увагу влади від допомоги Україні. Політична рішучість продовжувати і навіть нарощувати допомогу Україні сильно підточується соціально-економічними проблемами, які зазнала Німеччина, зокрема через війну в Україні. ФРН останніми тижнями зіткнулася з масштабною бюджетною кризою.
Тому тут зростає незадоволення економічною програмою уряду Шольца. Німці висловлюють його акціями протесту, причому представниками різних галузей – від залізничників та інших перевізників до фермерів та машинобудівників. Зокрема, 8 січня в Німеччині почалися і продовжуватимуться до 15 січня масштабні страйки фермерів, які вимагають не скасовувати дотації та субсидії на дизельне паливо для аграрного сектора, тому блокують автомагістралі у низці федеральних земель.
- Безпосередньо економічна криза на допомогу Україні не вплине. Це внутрішньоекономічні проблеми Німеччини, але це вже бюджетна криза у країні. Однак, якщо буде проведено оптимізацію бюджету, то це може призвести до скорочення допомоги Києву. Але загалом Німеччина від неї не відмовиться, оскільки це солідарна європейська політика та питання безпеки континенту, – вважає політолог Володимир Фесенко.
Рейтинги Шольца та його партії - падають
Рівень підтримки канцлера Німеччини Олафа Шольца продовжує стрімко погіршуватися, а разом із ним знижується рейтинг його партії – Соціал-демократичної партії Німеччини та всієї "світлофорної" коаліції, до складу якої, окрім СДПН, входять "Зелені" та Вільна демократична партія. На трьох партнерів - уже лише 32-33% голосів підтримки серед німців. Тобто це може загрожувати програшем на парламентських виборах у Німеччині 2025 року. На тлі системної кризи в самій Німеччині стрімко зросла популярність "друзів Кремля" - праворадикальної "Альтернативи для Німеччини", яка на сьогодні має 23% голосів та друге місце у рейтингах.
– Рейтинги «Альтернативи» зростають, але ця партія не зможе взяти більшість на виборах та сформувати коаліцію. Наразі лідирують опозиційні християнські демократи-консерватори – ХДС/ХСС, у них понад 30 відсотків рейтингу. Але найголовніше, що ні вони, ні правляча коаліція не мають наміру відмовлятися від допомоги Україні. А у «Альтернативи» стати правлячою партією шансів немає взагалі, – пояснює Володимир Фесенко.
Змінилося на гірше і ставлення німців до канцлера. Причина, як вважають спостерігачі, у тому числі й у стилі керівництва та спілкування 65-річного Шольца. Йому не вдається доступно пояснювати свої політичні рішення і переконувати людей у правильності політики, яку він проводить.
Мову, яку використовує канцлер, називають мовою робота, висловлювання Олафа Шольца, юриста за освітою, часто настільки заплутані, що їх складно зрозуміти, в них мало конкретики. Ті, хто працюють із Шольцем, діляться, що ніколи не чули, щоб він виходив із себе чи підвищував голос, але вони ніколи також не бачили його розслабленим чи веселим. Може здатися, що канцлерові взагалі чужі якісь емоції. Хтось вважає його непохитним та врівноваженим, а хтось – холодним, зарозумілим та впертим.
Пісторіус замість Шольца
Втім, існує ще варіант із заміною Шольца на посаді голови федерального уряду іншою політичною фігурою, яка мала б більшу довіру виборців. І такий потенційний наступник у Шольца є – це міністр оборони ФРН Борис Пісторіус. Майже дві третини німців хотіли б, щоб канцлер Олаф Шольц залишив посаду, а його місце зайняв нинішній міністр оборони Борис Пісторіус.
Власне, ще перед Різдвом агентство INSA на замовлення тижневика Bild am Sonntag оприлюднило результати відповідного дослідження, згідно з яким Пісторіус отримав найвищий рейтинг схвалення серед усіх політиків – 42%. Водночас у Шольца у грудні було 12-е місце у рейтингу (26%) на противагу третьому місцю загалом за 2022 рік. Нове дослідження INSA показало, що 64,3% респондентів хотіли б заміни Шольца Пісторіусом, а на його боці залишаються лише 24,6% опитаних німців.
- Відставка Олафа Шольца зараз малоймовірна. Зміна влади залежить не від рейтингів політиків, а від процедури зміни влади. Для того, щоб змінити канцлера, потрібні кілька факторів. Перше – щоб він сам пішов у відставку. Але Шольц не збирається йти. Друге – розвал коаліції, але його поки що також не спостерігається. А якщо не вдасться створити нову коаліцію – тоді дострокові вибори. Але набагато простіше переформатувати коаліцію. Третій варіант – зміна кандидата всередині чинної партії: Шольца на Пісторіуса. Але це також малоймовірно. Найімовірніше, Пісторіус стане наступником Шольца після парламентських виборів у 2025 році, – вважає Володимир Фесенко.
Проте слід зазначити, що попри рішучість та образ сильного, впевненого політика Борис Пісторіус не змінить кардинально українську політику Берліна. Все залишиться на колишньому рівні.
- Пісторіус – прагматик, і він керуватиметься щодо України виключно раціональними міркуваннями. Не тому, що він ідеологічний прихильник України, а тому, що підтримка Києва вигідна Берліну. Пісторіус чудово розуміє, що підтримка нашої країни – це одночасно вирішення питання безпеки Німеччини, – пояснює політолог.
До речі
Податки спеціально для України
Міністр фінансів ФРН Крістіан Лінднер 8 січня заявив, що Німеччина сплачує половину всієї допомоги Євросоюзу (ЄС) Україні.
Глава німецького Мінфіну пояснив це провідною роллю його у Європі. «Ми приймаємо свою відповідальність. 50% усієї європейської підтримки України надають платники податків із Німеччини. Ми беремо на себе відповідальність, тому що знаємо, що поставлено на карту.
Якщо потрібно більше, Німеччина не повинна робити це самотужки. Небезпека загрожує всій Європі повністю. Тому решта теж має розділити цей тягар. Загроза існує для Європи загалом. Не можна говорити, що Німеччина робить більше для України, щоб інші сильні європейські держави робили менше. Тепер необхідно продемонструвати, що Європейський Союз справді є спільнотою цінностей, яка об'єдналася разом у ці часи», – наголосив Крістіан Лінднер.
2024 року в німецькому уряді хочуть більше підтримувати Київ військовими постачаннями, а для цього необхідно підвищити податки. Влада вважає, що особливі події, які відбуваються сьогодні, «вимагають особливих заходів».
А канцлер Німеччини Олаф Шольц 8 січня заявив, що держави Євросоюзу мають надавати більше допомоги Україні у 2024 році, оскільки заплановані більшістю держав обсяги "занадто малі". "Я закликаю наших союзників у Європейському Союзі також активізувати свої зусилля для України", – сказав Шольц.