Поки ми завдяки нашим воїнам в затишних містах готуємось до свят, наші захисники продовжують боротися не лише з «другою армією світу», а й, мабуть, "першою непереможною армією" – навалою мишей. Гризунів в окопах і бліндажах неймовірна кількість, гризуть усе, що попадає їм на зуби: і документи, і проводи, і навіть пластик. Бойові коти не справляються, хоча роблять усе можливе.
Про мишей та людей
* * *
Не сміюся над жартами про журнал обліку мишей після того, як знайшов зразок акту списання службових собак. (с) Yaroslav Lastoveskil
* * *
Хлопчик: Собака з'їла мою домашку.
Чоловік: Миша з'їла всі мої журнали обліку. (С) Степан Срака, главний інженер
* * *
Розповідає про знайомого військового:
- Уявляєш, у них там дванадцять котів!
Я:
- Це батальйонний комплект?
* * *
Миші сприймають нас, як своїх богів, які копають для них величезні нори та приносять туди їжу. Тому й поклоняються "азовцям". (С) Роман Пономаренко, військовослужбовець, історик
Наші котики
Але коти не тільки мишей ловлять. Вони виконують і інші важливі бойові завдання. А також тримають домашній фронт.
Хто тримає цей район?
* * *
Натитулованішим псом України став пес Карбон.
- Патрон?
- Карбон.
- Точно не Патрон?
- Та Карбон!
- Ох, не чує баба.
* * *
- Хто тримає Пентагон?
- Пес Патрон! Пес Патрон!
* * *
- Діду! А що ви робили, коли людство стояло на межі ядерної війни?
- Переспівали всі пісні світу з текстом «пес Патрон».