Уся сім’я за столом, 12 пісних страв і весела коляда. Таким є Різдво в Україні. А як відзначають це величне свято в інших країнах світу? Деякі традиції здаються українцям, м’яко кажучи, дивними. KP.UA з перших уст дізналася, як святкують Різдво за кордоном, чому у Польщі не можна купити навіть хліба, що готують на Святвечір німецькі господині та чому толерантні американці у привітаннях делікатно не згадують про народження Христа.
Польща: сімейна вечеря з облатками та борщем
Розпочнімо різдвяну подорож з нашої найближчої «сусідки». У Польщі Різдво дійсно головне свято. І готуються до 25 грудня заздалегідь. Навіть у найменших містечках країни проводять пишні святкові ярмарки, на яких можна придбати подарунки на будь-який смак та гаманець. Також працюють ялинкові базари. Цікавий факт: поляки надзвичайно полюбляють прикрашати різдвяне дерево (польскою ялинка буде - хоінка). Напередодні Різдва ялинки у Польщі дійсно всюди! І прикрашені яскраво та стильно, адже на такому антуражі поляки не економлять.
До Різдва у школах та садочках проводять дитячі святкові заходи. І, якщо це не вистава, то дрескод такого заходу у стилі «елеганьско», тобто хлопчики у білих сорочках з метеликом, а дівчатка у святкових сукнях.
Також місцеві жителі стараються заздалегідь закупитися продуктами до святкового столу, і на кілька днів вперед. Причина: з 14.00 24 грудня і аж до 26 грудня в Польщі зачинені магазини, ресторани. Узагалі всі установи!
- Пам’ятаю, як 24 грудня в обідню пору я зайшла випити кави в одну з місцевих кав’ярень, і приблизно о 14-й мене попросили піти: Святвечір скоро! - розповіла KP.UA Ірина з Харкова, яка вже кілька років мешкає у Варшаві. – На Святвечір поляки обов’язково збираються усією сім’єю. І залишають ще одне місце – для гостя, який зайде до хати. Як кажуть, «гість у хату, то й Бог у хату». На Святвечір поляки готують 12 обов’язкових страв, серед них борщ (до речі, геть не схожий на український – це якась бурякова юшка) або грибна юшка, пироги (наголос на другий склад – це звичні нам вареники), запечена риба (зазвичай короп).
Свята вечеря починається з молитви, після якої усі члени сім’ї обмінюються облатками (це тонкий пісний коржик, з зображеннями святих). Їдять, спілкуються, згадують померлих родичів, якісь приємні та не дуже моменти з життя. І, звісно, обмінюються подарунками. Тоді ж ходять колядувати, щоправда, з року в рік збирається все менше колядників.
На саме Різдво, 25 грудня, після святкової меси в костелі поляки обов’язково відвідують рідню та друзів. Тоді ж неофіційною столицею держави стає маленьке гірське містечко Закопане. Туди з’їжджаються туристи з усіх куточків Польщі. В Закопане проводять масштабні різдвяні концерти, які транслюють по телебаченню. Звісно, цінник у місцевих готелях та ресторанах одразу злітає до хмар.
Чехія та Німеччина: Різдво з печивом та адвент-календарем
У Чехії Різдво – також сімейне свято. Традиції трохи нагадують польські, але зі своєю родзинкою, тобто зі своєрідною випічкою.
- Усі чеські господині напередодні Різдва печуть різдвяне печиво, яке тут називають cukroví, - розповіла KP.UA місцева жителька Анна. - Зазвичай печуть багато видів, тому, щоб встигнути, починають випікати вже з початку грудня. На Святвечір на столі обов’язково має бути смажений короп. Подають разом із салатом, який дуже нагадує «Олівʼє», лише без ковбаси. Узагалі для чехів Різдво - це головне свято року.
Як і для німців. У Німеччині є свої різдвяні традиції. Перш за все, це святковий вінок, на якому кожної неділі грудня запалюють нову свічку. У Святвечір їх повинно бути вже чотири. А ще заздалегідь готують для дітей адвент-календар.
- І тут це дійсно важливий атрибут свята, - каже українка Марина, яка зараз знаходиться у німецькому Штудгарті. – У віконечка, яких є 24, кладуть якісь приємні дрібнички: цікаві письмові ручки, прикраси для волосся, гірлянди, тощо.
Різдво в Німеччині проходить у вузькому сімейному колі. На стіл багато готувати не заведено, але зазвичай є запечена риба та смажені ковбаски з кислою капустою. Також багато німців йдуть до церкви, а опісля на цвинтар, щоб відвідати покійних родичів.
Іспанія: багатий вечір та різдвяне поліно
- Різдво тут - це їжа, багато їжі! - каже Юлія, яка 3 роки живе у Барселоні. - Іспанський Святвечір (Nochebuena) має не пісні страви, а навпаки - багато м’яса, морепродуктів. На десерт – спеціальне різдвяне печиво.
Мова про «польноронес» - розсипчасте пісочне печиво, притрушене цукровою пудрою. Різдвяна вечеря проходить під пісні та танці усієї родини. І, звісно, є обмін подарунками. До чемних іспанських дітей приходить Папа Ноель - рідний брат Санта-Клауса. А якісь милі дрібнички та солодощі дарує різдвяне поліно на ім'я Тіо де Надаль. Ця традиція дотепер поширена у Каталонії. У день Непорочного зачаття Діви Марії, 8 грудня, дерев’яну Тіо приносять додому. Діти починають піклуватися про нього, наприклад, вкривають ковдрою, розмальовують. Але у Святвечір Тіо постукують палицями, співають йому, а потім заглядають під його ковдру. Там має бути подарунок.
Велика Британія: підготовка важливіша за саме свято
Дійсно, британці не шкодують грошей на різдвяні товари. З кінця листопада в країні проводять різноманітні різдвяні ярмарки. Також заздалегідь жителі туманного Альбіону розсилають друзям, родичам, колегам та навіть знайомим продавцям, поштарям, сусідам вітальні листівки. Цінуються підписані власноруч.
- В Британії немає Святвечора, як у нас, а за святковим столом вони збираються усією сім’єю вже 25 грудня, після того, як відкрили різдвяні подарунки, - розповідає Оксана, яка живе на острові Мен. - Традиційний різдвяний обід у них: індичка, запечена картопля, stuffing balls (це кульки, в яких змішані підсмажена цибуля, петрушка, селера з панірувальними сухарями), відварені горошок, морква, брюсельська капуста, маленькі запечені сосиски, обгорнуті беконом (вони їх називають pigs in blankets - "свинки під ковдрою"), і соус "Грейві" (gravy, або журавлиний соус). На десерт - різдвяний пудинг (пиріг зі сухофруктів).
Після Різдва стартує Boxing Day, який Оксана жартуючи називає Shopping Day. Тоді британці сім’ями йдуть розважатися у торгові центри, де у багатьох магазинах розпродажі. Хоча насправді багато років тому традиція була інакшою: у цей день заможні і не дуже люди роздавали біднякам коробки з подарунками.
Ще одна цікава різдвяна традиція - це полювання на кропивника, її до сьогодні дотримуються жителі острова Мен. Наступного дня після Різдва, 26 грудня, тут святкують день Святого Стефана. Острів’яни збираються групами, ходять містами та селами, співають традиційні пісні, і танцюють навколо прикрашеної палиці, яку увінчує макет пташки кропивника, відомої в Україні як волове око. Одна з місцевих легенд розповідає, що саме у цю невеличку пташку перетворилася відьма, через чари якої місцеві чоловіки втрачали здатність працювати.
США та Канада: не Merry Christmas!, а Нappy holidays
Здавалося б, усі тонкощі святкування Різдва у країнах Північної Америки українці знають з тамтешніх фільмів та серіалів.
- Тут справді пишно декорують будинки і територію навколо, а дехто прикрашає і машину, - розповіла мешканка передмістя Нью-Йорка Анна. - У грудні всюди лунає різдвяна музика. А ще американці купують багато подарунків. Невеличкі сюрпризи готують тут всім: поштарям, вчителям, водіям шкільних автобусів…
Американське Різдво - сімейне свято, адже всі приїжджають додому з різних штатів. До речі, родичі кожного року вирішують, у кого будуть збиратися на святковий обід. А от традицію збиратися за столом на Святвечір підтримують більше родини, які мають європейське коріння. Та й якихось особливих традиційних страв не готують, але зазвичай запікають шинку.
Узагалі у США проживає так багато національностей, що відома американська толерантність торкнулася і Різдва. Все частіше американці надсилають вітання в цей період не Merry Christmas!, а Happy holidays.
Канадці також святкують Різдво, не особливо дотримуючись прабабусиних традицій. Найважливіше для них - прикрашання ялинки та обмін подарунками. Щодо святкової вечері або обіду, то часто готують запечену індичку, сезонні овочі, картопляне пюре та підливу. У Квебеку замість індички подають м'ясний пиріг у вигляді поліна Бюш-де-Ноель.
Якщо в європейських країнах на Різдво возвеличують Христа, то у канадців особливе ставлення до Санта Клауса. Напередодні Різдва він тут усюди! Канадці з особливою гордістю кажуть, що їхня країна, а саме північ, і є батьківщиною Санта-Клауса.