Коли суд обирав міру запобіжного заходу, ні підозрюваний Сергій Батрин, ні його адвокат не заперечували проти арешту без права застави. Той, хто вчинив самосуд, розуміє, що сам від такого не буде на волі захищений. А під палатою у Свалявській міській лікарні чатує поліцейська варта...
Підозрюваний у теракті на Закарпатті, через який отримали поранення 26 осіб, а один із постраждалих помер, вже прийшов до тями і дає свідчення слідству. Опритомнів і той, кого називають чи то другим, чи то навіть першим винуватцем трагедії – голова Керецьківської громади Михайло Мушка.
Ця громада, що складається з чотирьох невеликих сіл Хустського району Закарпатської області, схована високо у Карпатських горах. Тут немає “прильотів”, жителі не мостять спальні місця у погребах, тут милують око краєвиди, і життя здається тихим та безпроблемним. А насправді вирують ті самі пристрасті, розпалюються конфлікти навколо грошей і влади, що і по всій охопленій війною Україні. І тривають суперечки, як називати людину, яка готувалася скоїти масове вбивство задля “утвердження справедливості”, – героєм чи бездушним злочинцем.
KP.UA зібрала все, що відомо про теракт в Керецьках, і запитала думку експертів.
Що сталося
На сесії Керецьківської селищної ради слухали бюджет на 2024 рік. 15 грудня йшлося про фінансування роботи голови громади Михайла Мушки. Депутатам пропонувалося голосувати за надбавку 50% та щомісячну премію 100% від окладу, а ще йшла мова про оздоровчі. Судячи з відео, яке передувало трагедії, проти таких витрат виступали Сергій Батрин та ще один депутат у камуфляжі.
- Нічого не змінюється на другому році війни, - емоційно казав чоловік, одягнений у військову форму. - Ви дивіться, бо прийде понад 120 військових з фронту, я не заздрю ні дільничному, ні комусь із вас... Робота голови громади за премії – це втрачені життя... Купіть хоча б квадрокоптер, нічне бачення, оце буде робота за премію...
Сергій Батрин, зокрема, дорікає депутатам, що вони слухають Гімн України, влаштовують хвилини пам’яті, але не хочуть витрачати гроші на фронт, а хочуть - на себе. Свідки також розповідають, що він вимагав звіт про бюджетні витрати за 2023 рік, але не був почутий присутніми.
Голосування за надбавки та премії для голови громади не відбулося. Батрин вийшов із кімнати і повернувся менше ніж за три хвилини. Стоячи у дверях, він промовив: "Можна, я скажу?" - і за тим кинув на підлогу три гранати, які витяг з кишені куртки. Розміри кімнати, де проходила сесія, фактично не залишили присутнім шансів уникнути ураження.
Пізніше в. о. директора Свалявської міської лікарні Олександр Фізер напише звернення до свого колективу, де висловить величезну подяку за те, що 15 грудня на роботу вийшли, вибігли всі, хто відпочивав чи був у відпустці, щоб надати допомогу пораненим. Швидкі в той день не їздили – літали, в операційних всю ніч горіло світло.
Попри всі зусилля лікарів, не вдалося врятувати життя 55-річного місцевого депутата Віктора Пряділі. Ще троє пацієнтів досі перебувають у важкому стані.
Не уникнув поранення і голова громади, Сергій Батрин також отримав ураження у живіт, втім, несмертельне.
Дивом лишився живий, хоч і має травми м’яких тканин, військовий ветеран Василь Штефко, який був присутній на сесії. Одна з гранат закотилася просто йому... під протези.
Чоловік втратив обидві ноги ще в середині 2000-х, коли був на закордонних заробітках. В 2022-му на протезах пішов на війну добровольцем і лише кілька місяців тому був комісований за станом здоров’я.
Вибух у сесійній залі понівечив штучні ноги Василя. Гірка іронія долі в тому, що він підтримував позицію “бомбиста” щодо бюджетних витрат.
Що відомо про Сергія Батрина
Підозрюваному у теракті 54 роки. Він мешкає у селі Кушниця, що входить до Керецьківської ОТГ, має середню спеціальну освіту. Свого часу на ім’я Сергія Батрина було зареєстроване невелике транспортне підприємство, яке займалося пасажирськими перевезеннями, але наразі його роботу припинено.
У соцмережах пишуть, що Батрин також трохи займався фермерством і за місцевими мірками має непоганий маєток та господарство. Як людину більшість жителів Кушниці характеризують його позитивно, відмічаючи хіба що принциповість та непоступливість. Хвалять, що він завжди боровся за інтереси простих жителів громади, тримався дуже патріотичних поглядів. Однак на фронті, як писала спершу преса, не був. Де дістав бойові гранати, зараз намагається з’ясувати поліція.
У Керецьківській сільраді Батрин входив до складу комісії з питань законності, правопорядку та депутатської етики. Обирався від партії “Слуга народу”. З дня місцевих виборів до останніх подій послідовно і активно тримався в опозиції до голови громади Михайла Мушки.
Часто звертався до правоохоронних органів щодо корупції у владі ОТГ, публікував викривальні відео у соцмережах, критикував роботу голови громади, не приховував власного неприязного до нього ставлення.
На початку грудня, тобто незадовго до трагічних подій, Сергій Батрин та деякі інші члени громади мали зустріч з головою Закарпатської ОВА і своїм однопартійцем Віктором Микитою. Однак судячи з відео, яке він записав, своєї мети не досягли.
Що відомо про Михайла Мушку – голову ОТГ
На сайті Керецьківської громади немає основного моменту, який закидають Михайлу Мушці його противники: у минулому - членство в партії “Опозиційний блок – За життя”. В іншому дополітичне життя селищного голови цілком прозоре.
Народився і вивчився в Керецьках, закінчив Львівський університет безпеки життєдіяльності, працював на різних посадах в ДСНС, дослужившись до майора цивільного захисту. Одружений, виховує двох дочок.
У післявиборчому життєвому шляху Мушки є принаймні одна офіційна “темна пляма”. В березні 2021 року йому повідомили підозру в отриманні хабаря. За версією слідства, Мушка разом зі спільницею із Свалявської райдержадміністрації вимагали гроші за розміщення МАФів. Справа досі не доведена до вироку.
Втім, колишній сільський голова Кушниці Михайло Маровді вважає, що це не єдине кримінальне провадження, в якому може фігурувати ім’я Мушки. Він звинувачує голову громади у тому, що під час війни той відремонтував уже відремонтований спортивний зал, втричі завищивши вартість робіт, а ще з його відома намагалися кудись забрати автомобілі, які закупалися для фронту.
Про версії трагедії
Не підтримуючи дій Сергія Батрина 15 грудня, Михайло Маровді покладає саме на Мушку велику частку провини за вибухи в сесійній залі. Про це пишуть й інші жителі села:
- Не лише має подати у відставку (Мушка), а й має ще відповісти перед законом за свої несправедливі дії і махінації, через які і спровокував чоловіка (Батрина) до такого вчинку.
- Подивіться, ніхто не підтримав Батрина який говорив правду, половина мовчали, а значить, підтримували Мушку, а інші перебивали, не давали договорити, - намагаються люди виправдати депутата.
- У мене знайомі живуть в Кушниці, - розповіла киянка Наталя Грива. – Так вони кажуть, що коли Мушка прийшов до влади, у Кушницях пропала вода. То тиждень її немає, то місяцями, і систему ніхто не хоче ремонтувати. Так от Батрин весь час ходив, волав, боровся, щоб проблему усунули. Але нічого не робилося, хоча водоканал з бюджету гроші справно отримував. Той чоловік за людей переживав, довів себе сам до розпачу.
Однак є і такі, хто згадує, що у 2020 році Сергій Батрин сам претендував на посаду голови громади і зненавидів Мушку не стільки через його причетність до ОПЖЗ, скільки через втрату сподівань отримати собі владу. Останнім часом він прагнув стати принаймні секретарем сільради, але і тут не знайшов підтримки навіть у депутатів своєї фракції. Тобто мститися міг не тільки Мушці, а й усім, кого записав в особисті вороги.
Михайло Маровді каже, що на цю сесію Сергій Батрин його не покликав, хоча на всі інші запрошував. І свідки згадують, що до вибуху гранат із зали вийшли кілька депутатів. Мовляв, Батрин друзів міг попередити.
Про те, що теракт не був спонтанним, свідчить записка, про яку розповідала поліція. Батрин залишив її вдома. Точний текст поліція не розголошує, але дає зрозуміти, що він готувався до вибухів і розумів, що може загинути сам.
Коментар політолога
“Треба прийняти законодавчі обмеження для органів місцевого самоврядування”
Випадок у Керецьках уже охрестили “кризою децентралізації”. В соцмережах багато людей пишуть, що у них коїться те саме – чиновників на шиї побільшало, корупція отримала друге дихання. Мовляв, це тільки перша ластівка опору, скоро почнеться по всій Україні.
- Все це дуже велике перебільшення, - переконаний голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. - Ніякої кризи децентралізації немає. Є факт, що у нас воювати мусить вся країна, а не тільки центральна влада. Зараз треба і по лінії Мінфіну, і через правоохоронні органи попередити всіх місцевих начальників, що оті премії і надбавки під час війни будуть розглядати як нецільове використання бюджету.
Не може бути такого, що бюджет війни – це бюджет держави, а "міста мають жити своїм життям", як сказав столичний депутат Володимир Прокопів. Якщо не можна на рівні Кабміну, то на рівні Верховної Ради треба прийняти законодавчі обмеження для органів місцевого самоврядування.
Коментар психолога
“У багатьох складається враження, що такі методи - єдиний спосіб боротьби”
“Батрін – мій герой”, “Побільше таких справжніх чоловіків!..” Пости на підтримку дій Батріна рясніють у соцмережах. Вкотре після кривавих розправ під гаслом “справедливості” люди прагнуть зробити кумира з людини, яка пролила кров.
- Це не про героїзацію. Це про стан суспільства, - каже кандидат психологічних наук, декан факультету психології Київського інституту бізнесу та технологій Людмила Гридковець. - В суспільстві накопичується гостре відчуття несправедливості і відчуття, що ця несправедливість зводиться в ранг норми. Тому у багатьох складається враження, що отакі методи - це єдиний спосіб боротьби.
Щодо цієї людини, то мені здається, що ця людина відчувала постійну напругу, і у неї просто стався зрив через відчай. А відчай – вкрай поганий порадник.
Є дуже великий ризик, коли наші хлопці будуть повертатися з фронту, у них так само може проявлятися реакція на несправедливість.