Новина про те, що ексдепутата Верховної Ради України Іллю Киву застрелили у Підмосков'ї, викликала у багатьох українців радість. І справа тут не в «розлюдненні», як каже одна відома всім особа. Адже це не перший зрадник та колаборант, ліквідований нашими спецслужбами. Просто Кива дуже довго зображував українського патріота – і це коробило найсильніше. Потім, щоправда, поїхав до Росії і там виявив свою антиукраїнськість у всій шаленій красі.
KP.UA згадує вчинки, якими, ні, не вражав, а шокував покійний.
Був «правосеком» - і поїхав до РФ
Копаючись у біографії Киви, раптом із подивом дізнаєшся (а про це не знали чи забули, як виявляється, багато хто!), що Кива у 2014 році був керівником Полтавського центру «Правого сектора». Того самого, яким у Росії лякають дітей та співробітників ФСБ. Був активістом на Майдані. Був радником Арсена Авакова – на хвилинку, міністра внутрішніх справ України (до речі, саме Арсен Борисович і відкрив Іллі шлях у велику політику). Брав участь у АТО на Донеччині. Досить жорстко висловлювався не лише про колаборантів, а й про мешканців окупованих територій, причому не в кулуарах, а публічно на телевізійних ток-шоу. А ще балотувався у президенти України у 2019 році, набравши 0,03% голосів. Його головування у Соцпартії України можна обережно опустити, це вже не та політична сила, що у 90-х рвала рейтинги.
І з таким бекграундом він опинився у Росії?! Запросив російське громадянство і політичний притулок – і його не прогнали крізь сито фільтрації, не влаштували тотальної перевірки, не запідозрили «засланого козачка»?
Психопат та інвалід
Віхи життя одіозного ексдепутата та «правосека» теж виглядають неоднозначно. Наприклад, у біографії Киви у Вікіпедії зазначено: народився 1977 року, до 2003 року навчався у Полтавському нафтовому геологорозвідувальному технікумі. До 26 років – у технікумі, де навчання триває максимум чотири роки? Потім став студентом Полтавського педагогічного інституту, але вже за два роки почав працювати директором та головним бухгалтером ТОВ «Укрзв'язокмонтаж». Звідти пішов інженером-технологом на Донецьку залізницю.
Паралельно навчався у Харківському юридичному на правознавця, звідки потрапив до Служби автомобільних доріг Київської області, а потім - у крісло начальника управління у справах захисту прав споживачів Полтавської області. Де й був заарештований у 2011 році за хабар і відбувся не найбільшим штрафом у 10 тисяч гривень. Тому що підсудний Ілля Кива надав шановному суду довідку, згідно з якою він лежав у Полтавській обласній психіатричній лікарні з діагнозом наслідків черепно-мозкової травми із психопатизацією особистості та є інвалідом ІІ групи.
Травма та «психопатизація особистості» не завадили Киві стати майором міліції у 2014 році та очолити батальйон «Полтавщина», який діяв у зоні АТО, а потім – і заступником начальника УМВС України в Донецькій області. За рік – у Херсонській. Ще за рік став радником міністра внутрішніх справ, потім очолив профспілку МВС. Потім - участь у виборах президента (до речі, Киву амністували у справі про хабар), «розчарування в Україні», втеча до Іспанії у квітні 2022 року, ходіння російськими ток-шоу та прокляття на адресу своєї країни. Потім фатальний постріл – і дурна смерть на самоті на засніженій дорозі у селі під Москвою.
«Змусимо любити Україну!»
Так, Кива був «правосеком» та довіреною особою кандидата Дмитра Яроша на президентських виборах 2014 року. Його постать викликала здивування у всіх, крім Яроша: решта учасників «ПС» щиро не розуміла, як таке «чудо» із замашками афериста проникло в патріотичний рух.
Коли Кива відкривав рота, його соратники червоніли. Наприклад, у травні 2015 року Кива закликав розстрілювати автобуси, що прямують з Києва до Донецька і назад.
- Була б моя воля, я б розстрілював цих мандрівників у "ДНР", любителів референдумів та парадів українських військовополонених. Тільки жорстка позиція суспільства змусить Донбас протверезитися! - кричав Кива у своєму Facebook-акаунті, будучи при цьому заступником начальника Головного управління МВС України в Донецькій області.
У 2016-му вже в статусі радника міністра внутрішніх справ Кива, виступаючи в ефірі 5-го каналу, наголосив:
– Донбасу потрібна не декомунізація, а українізація. І нехай навіть насильно! Люди отруєні і іноді непоправно отруєні пострадянською риторикою... Ставити і вчити любити! Якщо ви не любитимете Україну, ми змусимо це робити. "Вата" любить силу. І шанує силу.
Через рік в ефірі «112 Україна» Кива заявив, що Україні треба… зламати в собі гординю та почати контактувати з Росією:
- Рано чи пізно ми опинимося за столом і почнемо дивитися один одному у вічі… Можливість розмовляти одне з одним треба шукати вже зараз. Ми повинні навчитися зламати в собі гординю, щоб ця війна не перекотилася на плечі наших дітей.
Запевняв, що війни не буде
Цікаво, що такі висловлювання сходили Киві з рук – схоже, його думки поділялися багатьма. І навіть після того, як в інтерв'ю Дмитру Гордону Кива зізнався, що, будучи одним із керівників міліції, вживав наркотики, це викликало лише посмішку у глядачів, але ніяк не кримінальну справу у відповідних структурах.
Та що там, з території України Кива виходив в ефір російських телеканалів, до тих же Соловйова та Скабеєвої, щоб вкотре розповісти, що Україною керують Штати, президент країни – зрадник, а народ роз'єднаний виключно стараннями Заходу. Спокійно називав жителів Західної України фашистами, трепетно ставився до свого патрона Віктора Медведчука, шкодував, що президент Янукович «не розчавив Майдан танками», глузував з чиновників і зображував із себе аналітика, запевняючи, що жодної війни не буде.
Політична кар'єра Киви теж робила віртуозні віражі – у 2017 році він несподівано очолив Соціалістичну партію України. Ходили розмови про те, що це було рейдерське захоплення політсили та підтасовування результатів партз'їзду. Кива навіть у президенти намагався балотуватися від цієї партії у 2019-му, але, набравши 0,03% голосів, різко змінив вектор. Він потрапив до виборчого списку ОПЗЖ, там і залишився. Хоча навіть у цій партії теж не завжди були задоволені його витівками.
Вже депутатом Верховної Ради Кива став постійним персонажем жовтої преси через свою неадекватну поведінку в парламенті. Розстебнуті штани та недвозначні почухування, листування з учасницями конкурсів краси, бійки (і не тільки в Раді, а й у кафе-ресторанах), нецензурна лайка на адресу журналістів – це лише дещиця пригод Киви у Києві.
Та що там, пам'ятаєте його захист кандидатської дисертації у 2021 році? Було багато чого: і чоловічки в чорному, які не пускали журналістів на захист, і вигадані визначення у тексті наукової роботи (які, до речі, претендент не зміг пояснити), і одноголосне рішення комісії «за». Після гучного скандалу новоспеченого наукового працівника все ж таки позбавили звання кандидата наук. Але в народ пішла фраза Киви «Я – маленький гвинтик». Дивував Кива і під час карантину.
Коли ж усі його аналітичні викладки посипалися 24 лютого 2022 року, то зміг виїхати (цікаво, як?) спочатку на ненависний йому Захід – до Іспанії, а потім звідти – до Росії. Ні до Криму, ні до окупованого Донбасу, якому він вимагав надати спочатку автономію, а потім визнати споконвічно російськими землями, Кива не поїхав. Адже не дурень, жити там під обстрілами, без води та тепла.
Помер Максим - ну і чорт з ним
2022 року Іллю Киву в Україні звинуватили у державній зраді та пропаганді війни. Усі його пости у соціальних мережах – прямий тому доказ. Він наговорив собі на 14-річний строк ув'язнення – таке рішення виніс український суд. З Росії Кива надіслав до соцмереж чергову порцію прокльонів та знущальних коментарів, мовляв, спочатку знайдіть, якщо зможете…
Зважаючи на все, і в Росії Кива був не так щоб дуже потрібен і цікавий. Зрадників не люблять ніде. Одержавши свої пару годин слави, ходячи по ток-шоу і кажучи одне і теж: «Путін мудрий, Росія переможе, Україна управляється Заходом, Зеленський - зрадник», він перестав бути цікавим – у Росії і без нього своїх фриків вистачає. Як і Олег Царьов – ніхто і звуть ніяк. Мстити за нього ніхто не буде, і взагалі – ніхто не помітить втрати "бійця".