З цього року День святого Миколая відзначається не 19 грудня, а на два тижні раніше – 6 грудня. Як у кожного свята, цей день має свої традиції та звичаї. В Україні ми звикли, що це – ніч подарунків для дітей від "святого Миколая", які батьки таємно ховають під подушку. Але насправді лише дарами для малечі традиції цього дня не обмежуються. Як проводять День святого Миколая в різних країнах і що подають на стіл, дізнавався сайт KP.UA.
Польща: смажать фаворки та варять глінтвейн
Це одне з найпопулярніших свят у Польщі, звідки, до речі, воно і прийшло до України. У Польщу свято «мігрувало» із сусідньої Німеччини – тут ще в середньовіччі батьки дарували цього дня своїм нащадкам новий зимовий одяг. Пізніше дарувати подарунки стали таємно, щоб підтримувати дитячу віру в чудеса, на які здатний святий Миколай. Пізніше почали дарувати й ласощі. Обов'язковими серед них були солодкі хлібці із сушеними грушами.
- Традиційно на День святого Миколая в Польщі готують пряники (pierniki) та фаворки (faworki), - розповідає KP.UA Ганна Дзюба, яка переїхала до Польщі на початку війни з Харкова. – Фаворки – це така смажена у фритюрі випічка зі сметанного тіста. Це спеціальні частування для дітей до свята. У Польщі взагалі дуже популярна випічка. А дорослі пригощаються глінтвейном з медом та спеціями.
Слухняні діти отримували подарунки, неслухняні – прутики. Ця традиція прижилася й у нас. А ось що вже не дотримується – це класти поруч із взуттям, у якому вранці знаходили подарунки, моркву для ослика – помічника святого. Вважалося, що осел веде свій рід від тієї тварини, яка привезла Ісуса Христа до Єрусалиму.
Угорщина: черевики для подарунків ставлять на підвіконня
Угорські дітлахи дуже чекають цього свята. Місцевий святий Миколай не спускається до будинку через димар – черевики для подарунків для нього перед сном діти ставлять на підвіконня. Перед цим їх, звичайно ж, обов'язково чистять – у брудні чоботи Мікулаш, як тут величають святого, подарунок не покладе. Просто помити буває недостатньо – обов'язково треба, щоб блищали. Деякі ставлять черевики біля дверей.
- Презенти, як і у нас, отримують лише слухняні діти, а ті, хто бешкетував, знаходять у черевику віргач – це «букет» позолочених різок у червоному папері, - розповідає студентка одного з будапештських вишів із Закарпаття Юлія Герцег. – Їх продають у магазинах. Віргач у черевику залишає не Мікулаш (або Сент Міклош), а злий ельф із рогами, як у нас чорт, якого тут називають Крампуш. Неслухняним дітям Крампуш також може вручити вугілля, дерев'яну ложку, моркву, цибулю або картоплю.
Також по будинку розвішуються шкарпетки, де ранком діти знаходять цукерки.
Греція: вдень – піст, після опівночі – застілля
На Балканах напередодні цього дня, 5 грудня, цураються м'яса – це день посту. А вже після опівночі греки, серби, болгари та албанці закочують бенкет горою. Дарувати подарунки цієї ночі дітям тут не особливо заведено – сенс свята полягає у загальному гулянні.
- Святий Миколай у Греції вважається покровителем не дітей, як у нас, а рибалок та моряків – його навіть називають Владикою морським, - ділиться з KP.UA львів'янка Зоя Павлів, яка переїхала до Афін 20 років тому. - Нібито йому було під силу утихомирити море під час шторму. Тож у плавання без його образу моряки не виходять.
Агіос Ніколас, як він тут називається, опікується не тільки мореплавцям, а й бідними, слабкими, несправедливо засудженими, а й взагалі всіма жителями. На честь святого в Греції названо Візантійський собор та місто на Криті.
Нідерланди: неслухняних «відвозять» на батьківщину святого Миколая
У цій країні Сінтерклаас (місцева назва доброго старого з подарунками для дітей) розвозить малюкам презенти на коні, обов'язково – білому. До Нідерландів дідусь припливає на кораблі з теплих країв.
- Подарунки, як і у нас, отримують діти, які весь рік поводилися чемно, а хуліганам можуть залишити вугілля – це «антипрезент» від помічника святого Миколая, його слуги, пажа Чорного піта, - розповідає мешканка Запоріжжя, яка живе в Амстердамі . Юлія Франкова. – Цей слуга доставляє подарунки через димохідну трубу. Він завжди носить із собою віник сажотруса – березові прути, якими можуть відхльостати хуліганів. Неслухняних дітей лякають тим, що помічники Сінтерклааса можуть забрати їх на перевиховання в ті самі теплі краї, звідки святий прибуває. Тут ними чомусь вважається Іспанія.
Імена дітей Сінтерклаас записує у червоній книзі, яку носить із собою. Тут, кажуть, досі збереглася традиція залишати моркву та воду для коня-помічника святого Миколая. Сьогоднішнього коня доброго дідуся звуть Озоснел, а попереднього звали Амеріго. Перекладається ім'я цього помічника як «ох, як швидко».
Дітей традиційно пригощають солодощами, а для дорослих варять голландський глінтвейн – суміш із червоного вина, апельсинів, лимона та спецій. У цій країні на честь святого Миколая, який має велику пошану серед нідерландців, його називають єпископським вином.
До речі, саме з Нідерландів традиція потрапила до США, де ім'я святого видозмінилося на Санта Клауса, а цей персонаж став одним із найвідоміших у всьому світі.
Франція: до хуліганів приходить дід із різками
Як засіб пересування французький святий Миколай, відомий як Пер Ноель, вибирає осла. З повним кошиком подарунків він спускається до будинку вночі через димар. Але якщо діти весь день пустували, замість Пер Ноеля може прийти Пер Фуетар – дід із різками, які він залишає замість подарунків.
– Близько 60 років тому у Франції навіть створили секретаріат Пер-Ноеля, який працював у головному офісі пошти у Парижі, а потім його перевели до поштового відділення, – розповідає жителька передмістя Парижа зі Львова Юлія Ходорів. – Тільки його співробітники можуть розкривати листи, адресовані Пер-Ноелю. Щоб написати французькому святому Миколаю, не потрібно знати адресу – усі листи з позначкою «Пер-Ноелю» потрапляють сюди.
Листуватися з місцевим святим Миколаєм – популярне заняття для французьких дітлахів. Лише паперових листів надходить близько двох мільйонів щороку, ще кілька сотень тисяч – електронних. До речі, до того як цей персонаж став популярним, у Франції у кожному регіоні був «свій» святий Миколай. Наприклад, у Нормандії він називався Барбасьйоне, у Бургундії – Пер-Жанв'є, у Савойї – Пер-Шаланд, а у Франш-Конті дітей заохочувала подарунками добра фея тітонька Арі.
Обов'язкове частування на дитячому столі цього дня – імбирні чоловічки. Їх можна як купити, так і спекти самому.
А як у нас?
Вранці - до церкви, потім – святковий сніданок
Хоч мало хто знає, але в Україні – два свята святого Миколая. 6 грудня за новим календарем – це зимовий Миколай, а літній відзначається 22 травня за православним календарем. З цього року дата переїжджає на 9 травня.
Традиція дарувати слухняним дітям подарунки прийшла до нас із сусідньої Польщі за часів Речі Посполитої. Хоча сьогодні цей день широко не відзначається, раніше святковий стіл був обов'язковим. Але – лише після відвідування обов'язкової служби у храмі. Якщо не можете піти до церкви, помоліться вранці вдома.
Якщо в багатьох європейських країнах його зображують як білобородого діда, більше схожого на американського Санта Клауса, в Україні збереглася традиція одягу святого, як у єпископа – у такому сані він помер у третьому столітті у Візантії. До речі, Санта Клауса вигадали лише у ІХ столітті.
Традиційне в українських родинах частування до столу цього дня – пиріг із грибами. Також господині печуть «миколайчики» – це печиво у формі зірок. Страви повинні бути пісними.
Вважається, якщо холод настав ще до Дня святого Миколая, зима буде лютою. Цього дня прийнято відвідувати самотніх і сиріт та вручати їм подарунки.