Міністерство культури та інформаційної політики додало до переліку нематеріальної культурної спадщини обряд «Гоніння гадюк» (село Іскра Великоновосілківського району Донецької області та Нижньодуванська громада Сватівського району Луганської області), практику з охорони традиційних ремесел та обряд заплітання весільної коси (селище Білокуракине Сватівського району Луганської області). Про це йдеться на сайті міністерства.
- Відповідний наказ підписав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв 20 листопада. Своєю чергою територіальні громади мають сприяти у проведенні моніторингу стану життєздатності елементів нематеріальної культурної спадщини, - йдеться у повідомленні.
Обряд «Гоніння гадюк» проводять перед початком Великого посту. Його ціль полягає в "очищенні" житла від злих духів, злиднів, лиха, всіляких хвороб та напастей, котрих в селах Донецької та Луганської областей називають «гадюками, гадами». Учасниками обряду є виключно хлопчики від 7 років, парубки та дорослі чоловіки. Кожна господиня готується до зустрічі з полазниками. Так називають у селі тих, хто ходить від двору до двору (від слова "лазити", "ходити по селу"). Підійшовши до двору, полазники викликають господарів, вітають їх з початком Великого посту і пропонують «прогнати гадюк» з хати та подвір’я. У разі подяки дорослим чоловікам підносять чарку. Завершується дійство за селом в степу спаленням допоміжного «інструментарію» та загальною вечерею з того, чим пригощали господарі.
Обряд «Заплітання весільної коси» практикувався у Луганській області приблизно до середини XX сторіччя. До сьогодення дійшов трохи «оновленим» - співаються обрядові пісні, заплітаються коси, але вінок замінила фата. Обряд починався з того, що дівчина сідала на діжку з кожухом і старша дружка заплітала їй коси та прикрашала різноколірними стрічками.
У липні до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини потрапили прикраси з бісеру - ґердани, які виготовляють на Прикарпатті.