“Сексуальні потреби та бажання нікуди не зникають після того, як людина пережила травматичні ушкодження. Хоча ви можете відчувати низку змін через травми, це не означає, що сексуальна активність та інтимні стосунки неможливі...” Це рядки із посібника “Секс та близькість для поранених ветеранів” магістрів ерготерапії Кетрін Елліс та Кейтлін Деннісон зі США.
В Україні такий напрямок реабілітації, як сексуальне відновлення, теж уже активно розвивається. Про те, як важливо повертати собі радощі кохання, чому у взаєминах чоловіка та жінки не може бути заборон, чим небезпечні сексуальні забобони та обмеження, KP.UA бесідує зі Святославою Федорець - сексологом, психологом, співзасновницею і головою Міжнародної асоціації військових реабілітологів.
Неохоче говорять на цю тему, проте чекають на допомогу
- Святославо, про фізичну та психологічну реабілітацію учасників бойових дій і поранених говорять багато, а от сексуальна сфера чомусь соромливо замовчується.
- Так, на жаль, замовчується. Тема сексу в нашому суспільстві досі вважається сороміцькою, щодо військових і поранених вона теж табуйована. Військове середовище маскулінне, дуже ієрархічне, говорити в ньому про те, що в тебе виникать сексуальні проблеми, важко.
Наукових досліджень щодо сексу і війни в Україні небагато. Із нового - це дві книги історика Володимира Гінди, які називаються «Секс і німецько-радянська війна» та «Інтимні стосунки і сексуальне насильство під час німецько-радянської війни в окупації і на фронті». Тому реабілітологам доводиться більше спиратися на закордонні дослідження. Вони свідчать, що з власної ініціативи військові здебільшого неохоче порушують теми сексу, але водночас чекають, що це за них зробить фахівець, з яким проходять реабілітацію.
- Між тим пишуть, що нині як у психологів, так і у сексологів клієнтів побільшало.
- Так, люди звертаються. Як самі військові, ветерани, так і їхні дружини. Чимало жінок жаліються, що подружній секс змінився, став дуже жорстким, схожим на згвалтування. Кажуть: у мене таке враження, ніби я за час війни була одружена з трьома різними чоловіками. Настільки змінювалася особистість.
- Чоловіки скаржаться на різновиди сексуальних розладів? Це медичні чи психологічні проблеми?
- В більшості випадків це комплекс змін, який потребує такого ж комплексного підходу. Наприклад, через поранення військовому ампутували ноги - це дуже важка втрата. Лікарі-реабілітологи займаються фізичним відновленням, психолог мусить допомогти змиритися зі змінами, відгорювати їх з людиною. Сексолог – пристосуватися до цих змін у інтимному житті.
Якщо говорити про сексуальну реабілітацію, то у нас поки що не вистачає спеціалістів, які були б на перетині медичних, психологічних і сексуальних аспектів. Тобто, щоб давати людям інформацію, яка могла б все це поєднувати і пояснити. Спробую показати на прикладі, з яким зустрілася у своїй практиці.
Чоловік отримав травму спинного мозку. Залежно від того, на якому рівні травма, якого вона характеру, наскільки серйозне ушкодження, це буде по-різному впливати на статеву функцію. Можливо, у нього будуть ерекції, які викликатимуться тільки рефлексогенно. Тобто дотиками, тертям. Він не буде збуджуватися на свою оголену молоду красиву дружину, як було раніше. Зате коли прийде 60-річна медсестра і почне мити його статеві органи, пеніс може встати.
Якщо не розуміти причину, чоловік здатен сильно перелякатися: що ж це таке з ним відбувається?! А треба просто пояснити, що травма не дає психогенних реакцій, що ерекція була не на літню медсестру, а на маніпуляції. Якщо дружина даватиме більше дотиків, буде простіше викликати ерекцію.
Треба себе вивчати, треба експериментувати
- Тобто проблема, яка здається неймовірною, може мати просте розв’язання?
- Я не скажу, що просте, все це дуже не просто. Однак, справді, будь-яка проблема, яка спершу видається глобальною, може мати своє вирішення. Наприклад, рекомендація спробувати займатися сексом, стоячи на протезі, або кохатися у ванній кімнаті, використовуючи спеціальні сидіння для миття. Чи спиратися на ходунки, які використовують літні люди.
Коли я так кажу ветеранам із інвалідністю, перша реакція буває така: це ж не сексуально! Моя бабуся пересувається на таких ходунках, а ви мені пропонуєте триматися на них під час інтиму. Я відповідаю: це тому, що не пробували. Спробуйте - і побачите, як це працює. Пробують – і переконуються.
У нашій суспільній свідомості поняття "інвалідність" і "сексуальність" погано поєднуються. Багато міфів, що людина з інвалідністю втрачає статеві потреби. Але ж це зовсім не так!
Я виклала на ТікТок кілька відео на цю тему, щоб зробити зріз реакцій. Були схвальні відгуки, а були і такі: людина з інвалідністю не буде думати про секс, у неї куди важливіші клопоти, що ви їм той секс тулите! Тому на своїх курсах я як мантру повторюю: ви ніколи не знаєте, як поранення вплинуло на вашу сексуальність, треба себе вивчати, треба експериментувати.
Ну от хто сказав, що для сексу обов’язково треба мати дві руки чи дві ноги? Чому хтось собі вирішив, що, коли немає одної ноги чи руки, сексу теж не буде? Навіть такі розмови, коли ми знімаємо забобони, можуть бути дуже терапевтичними.
У неділю, 12 листопада, у нас відбулася відеоконференція “Сексуальна реабілітація в Україні: реалії та перспективи”. На ній виступали Юлія і Віталій Мізіни. Свого часу Віталій - лейтенант 66-ї бригади - отримав дуже важкі поранення, і для мене було дуже цінно, що ця пара погодилася відкрито говорити, як вони відновили гармонію свого сексуального життя.
- Але ж буває так, що чоловік приходить з війни живий, ніби здоровий, з руками, ногами, а ерекції на дружину немає.
- Оце, напевне, найважче переживання. Бо коли людина втратила кінцівку, тут є очевидні причини. А коли цілий, а ерекції немає чи статевий акт скорочується до 10 секунд, про це важко думати і соромно зізнаватися. Хоча цьому теж є пояснення. Воно пов’язане з тим, як організм реагує на стрес.
Є два типи нервової системи: симпатична і парасимпатична. На війні активована симпатична, вона відповідає за реакції – стій, біжи, завмри. Це допомагає бійцю вижити.
На консультаціях, коли питають, чому пеніс не встає, я наводжу таку метафору: у вас було таке, що ви запізнювались на потяг і мусили за ним бігти? В той момент вам хотілося сексу? Відповідають: та який міг бути секс, я думав про потяг! От те саме відбувається з тілом: коли людина на війні, у тіла інші задачі.
Коли військовий повертається додому, у нього ще активована симпатична нервова система. Щоб мати звичний секс, треба активізувати парасимпатичну - уповільнитися, заземлитися. Є техніка дихання "по квадрату", вона досить проста.
Вдих, рахуємо подумки до чотирьох, пауза – рахуємо до чотирьох, видих – рахуємо до чотирьох, знову пауза - рахуємо до чотирьох. Так треба подихати від 5 до 15 хвилин, сидіти треба зручно, щоб ноги не були перехрещені, руки тримати на колінах. Це не панацея, але непоганий спосіб зняти тривогу через можливе сексуальне фіаско.
Підкреслюю: коли військовий приходить у відпустку і йому скоро знову на “передок”, це нормально, що ерекції не станеться. Пара може використовувати види сексу, які не потребують проникнення, – оральний, мануальний, все, що дає задоволення.
Коли дружина та чоловік приймають думку, що секс – це різновиди любощів, а не тільки пеніс у піхві, то всі тривожності й страхи зникають.
Це частина його подвигу
- Як має поводитися жінка, якщо у чоловіка немає ерекції – не звертати уваги, намагатися стимулювати?
- Є чотири типи жіночих реакцій на погіршення ерекції у чоловіка.
Перша - найкраща: ніякої проблеми не існує, я в тебе вірю, є багато інших видів сексу, якими ми можемо з тобою зайнятися. Жінка не показує негативних емоцій, намагається розумно використати ситуацію.
Другий тип реакції: жінка починає всіма силами намагатися “реанімувати” статевий орган. Чоловік розуміє, що тепер він зобов’язаний видати ерекцію, бо ж вона так старається! І чим більше він про це думає, тим менша вірогідність, що буде ерекція.
Третій тип реакції: ой, у нього не стоїть, бо він мене не хоче, я стала негарна, розтовстіла. Здебільшого це притаманне молодим дівчатам, але старші жінки теж можуть так реагувати. Чоловік бачить емоції жінки, йому стає некомфортно, він відчуває обов’язок мати ерекцію, і відповідно - ситуація ще більше погіршується.
Четвертий тип - найбільш руйнівний: немає ерекції, так іди собі спи, нічого у нас не буде. Жінка відмовляє чоловіку в будь-якому тілесному контакті. Для нього це психологічна кастрація.
Резюме: жінці треба розуміти, що відбувається з чоловіком, і ставитися до цього як до частини того подвигу, який військовий робить на полі бою.
- На початку розмови ви говорили про агресивність, яку чоловіки можуть приносити в секс з війни.
- Те, що я скажу, не можна розповсюджувати на всіх чоловіків, які пішли на війну. Реакції залежать від багатьох чинників. Але загалом може відбуватися от що.
Під час бою військові відчувають суміш емоцій з люті та страху. Це нормально - боятися, коли тебе накривають “Градом”. Це нормально бути лютим, коли загарбник хоче знищити твою рідну землю. Тому військовий може ставати більш жорстким.
Плюс особливості армійського побуту, де багато в чому доводиться себе обмежувати, де людина звикає робити все швидко, де є наказ, який треба виконувати, де може бути присутнім посттравматичний стресовий розлад.
Сюди ще може додаватися погіршення ерекції. Тому тільки-но пеніс піднявся, чоловік може одразу вводити його в жінку через тривогу, що зараз ерекція пропаде.
“Я пишаюся, що ти військовий, але в сексі має бути приємно обом”
- Тобто, це не означає, що чоловік хоче якось піднестися над жінкою, здобути таку собі перемогу? Добре, а як бути жінці - терпіти?
- Це може бути все разом – і зміна особистості, і тривожність, і неможливість переключитися на цивільні умови. Таке треба розуміти, але терпіти не треба. Жінка має відстоювати особисті кордони, не дозволяти бути з нею жорстким.
Дуже легко говорити те, що я зараз озвучу, а важко зробити. Бо військовий робить подвиг, він ризикував собою, то як діяти - йому наперекір чи відмовити? Попри все жінка має сказати: «Це добре, що ти хочеш сексу, я теж хочу, але секс має бути на моїх умовах. Я дуже пишаюся, що ти військовий, але в сексі має бути приємно обом”.
Або: “Добре, хай все станеться швидко та інтенсивно, якщо ти так хочеш. Тоді давай я простимулюю тебе руками”. Є техніки, якими можна за 3 – 5 хвилин довести до оргазму. Жінка не повинна влаштовувати скандал, але і не повинна терпіти насилля.
- Майже кожен боєць, який бував на “нулі”, пережив контузію. Це може впливати на сексуальне життя?
- Безумовно, про це пари часто навіть не задумуються, особливо, коли контузії були легкі. А вони також можуть впливати на сексуальність і частіше знижують бажання, рідше - посилюють. Кожну історію треба досліджувати індивідуально. Тому я й кажу, що сексуальна реабілітація знаходиться на перетині медицини, психології, сексології.
- Ви пропагуєте та поширюєте книжку українською мовою “Секс та близькість для поранених ветеранів”. Що це за історія?
- У грудні 2022 року мою стрічку у фейсбуці почали наповнювати фото поранених воїнів. Я дивилася і думала: а яким тепер у них буде статеве життя? Почала шукати інформацію, знайшла досвід ізраїльтян і ось цю книжку. Вона продавалася на "Амазон". Хотіла придбати, але сервіс не робив доставки в Україну.
Я намагалася зв’язатися з авторками, проте не знайшла контактів. Зате мені вдалося зконтактуватися з видавцем – Майком Сагером (видавництво The Sager Group). Виявилося, що Майк дуже переживає за Україну і дуже радо відгукнувся на те, щоб книга стала нам доступною. Він мені вислав її в електронному вигляді і дозволив поширювати.
Зрештою ми вийшли й на одну з авторок - американку Кетрін Елліс, магістра ерготерапії. Вона має 15 років досвіду роботи з ветеранами і ділилася досвідом на нашій конференції “Сексуальна реабілітація в Україні: реалії та перспективи”.
З англійської мови на українську книгу на волонтерських засадах переклала Юлія Герус. Велика їй за те подяка! Я вже спілкувалася з парами, де є військові з інвалідністю, і вони казали, наскільки ця книжка для них стала корисною. Писали: про щось ми самі здогадалися, а ось це попробували і щасливі.
Книга поширюється безкоштовно. Бажаючі можуть написати запит в Телеграм-каналі «Сексолог Федорець», і моя асистентка Юля надішле книгу. Люди продовжують писати щодо книги, а заразом розказують, що для енергетичного обміну донатять за книжку нашим військовим.
Я ж від себе прошу всіх, хто одержить книгу, підтримати Віталія та Юлію Мізіних, які виховують трьох дітей. Вони виробляють браслети, які можна придбати на сторінці Віталія.
P.S. Про те, у полоні яких міфів живуть чоловіки, як можна їх розвіяти, про закордонний досвід сексуальної реабілітації, про секс при ураженні статевого органу - читайте в нашій наступній розмові зі Святославою Федорець.