З реєстру культурної національної спадщини рішенням уряду України виключено кілька пам'яток, встановлених у Києві та інших містах України. В основному це пам'ятники радянським і російським діячам, зокрема, пам'ятники Пушкіну, Щорсу, графу Воронцову та ін.
Виключення із реєстру спадщини – перший крок до майбутнього знесення цих скульптур у рамках декомунізації та заборони російської імперської політики в Україні. Однак частина монументів вже давно демонтована, а інші можуть залишитися на своєму місці, незважаючи на указ, який має силу рекомендації, а не вимоги.
Ось київського Пушкіна вже демонтували та перевезли до державного музею авіації.
Пам'ятник Пушкіну (Київ, Одеса, Житомир, Харків)
У травні петиція із закликом демонтувати пам'ятник Пушкіну на Берестейському проспекті у столиці набрала необхідну для розгляду кількість голосів (25 000). Петицію розглянули, мер Києва Віталій Кличко її схвалив, та останньою перепоною стало те, що цей монумент Пушкіну вважався пам'яткою національного значення. Наприкінці минулого року пам'ятник розмалювали жовтою та червоною фарбою: нанесли на постамент написи «Знеси», «Пам'ятник культурної експансії» та «кат». А 15 листопада Олександра Сергійовича нарешті знесли.
- Пушкін – все! Тільки під кінець другого року війни до Кабміну дійшло, що Пушкін не є частиною української культури, і чиновники погодили ініціативу Києва про знесення цієї пам'ятки, – написав у себе у ФБ радник міського голови столиці Дмитро Білоцерківець.
Бронзове погруддя Пушкіна на Приморському бульварі в Одесі, виключене зі списку культурної спадщини України, може і не залишити звичного місця. Одеська історико-топонімічна комісія поки що дотримується думки, що він, як і пам'ятник Воронцову на Соборній площі, є винятковою художньою цінністю. До того ж, Приморський бульвар, на якому він розташований, вже є об'єктом Світової спадщини і не підпадає під закон про заборону пропаганди російської імперської політики в Україні. А з пам'ятника Воронцову, найімовірніше, просто приберуть слово «князю», залишивши просто «Пам'ятник М.С. Воронцову».
Житомирського "Пушкіна" на Старому бульварі знесли ще рік тому. За словами мера міста Сергія Сухомліна, пам'ятник планувалося обміняти на українських військовополонених або віддати до музею. Погруддя Пушкіна відвезли на КП «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування», де він, ймовірно, перебуває досі.
Така ж доля і у "Пушкіна" в Харкові – бронзове погруддя вже демонтовано в листопаді 2022-го. У міській раді заявили, що долю пам'ятника – зберігатиметься він у музеї чи йому знайдеться інше місце – мають вирішувати харків'яни після перемоги України у війні.
Пам'ятник Щорсу (Київ)
Пам'ятник «червоному командиру» стоїть на перетині бульвару Тараса Шевченка та вулиці Симона Петлюри. Вимоги усунути гранітного командарма на коні звучали ще з 2008 року. 2016 року його самовільно хотіли знести представники батальйону «ОУН» - поліція припинила "самосуд". У 2017 році з'ясувалося, що у коня відсутня права передня нога, і хто її відпиляв – невідомо.
З цим пам'ятником пов'язана цікава історія. В одному зі своїх інтерв'ю перший президент України Леонід Кравчук говорив, що у 20-річному віці позував архітектору Лисенкові, але не знав, що це буде пам'ятник Щорсу.
Пам'ятник Щорсу є одним із найкращих монументів кінного мистецтва в Україні. Розглядається варіант переміщення його до музею як експоната, що має художню цінність, а особистість Щорса буде описана відповідно до реалій, а не розповідей радянської пропаганди.
Пам'ятник полководцю Суворову (Ізмаїл)
Був демонтований у грудні минулого року та відправлений на територію КП «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», де вже понад шість років компанії чекав пам'ятник Леніну, який стояв біля входу до будівлі Ізмаїльської міськради.
Пам'ятник адміралу Ушакову (Херсон)
Цього пам'ятника також немає – його разом із знаменитим єнотом і бюстом Суворова демонтували і забрали з собою російські окупанти, які втекли з міста у вересні 2022 року.
Наразі на порожньому постаменті біля корпусу Херсонської державної морської академії на проспекті Ушакова нанесено графіті із зображенням Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного.
Меморіальний комплекс екіпажу бронепоїзда «Таращанець» (Київ)
Пам'ятник було зведено на честь червоноармійців бронепоїзда «Таращанець», які у серпні 1919 року кілька днів захищали від солдатів Денікіна Дарницький залізничний вузол. Відмовившись здатися в полон, екіпаж «Таращанця» підірвав бронепоїзд та загинув у повному складі.
Після демонтажу цієї пам'ятки у Дарницькому районі планується встановити монумент та розбити поряд алею слави загиблих героїв-дарничан.
«Україна – визволителям» (Ужгород)
Пам'ятник на кордоні України та Словаччини знесено у листопаді 2022 року. Цьому передувало звернення Ужгородської територіальної громади із проханням перевірити монумент на аварійність. Спеціально створена комісія виявила, що пам'ятник - аварійний і потребує невідкладного демонтажу, оскільки 11-метровий монумент вагою 9 тонн «несе реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають у черзі для перетину державного кордону».
За словами голови Закарпатської обласної адміністрації Віктора Микити, на місці радянського монумента може з'явитись пам'ятник чи меморіал на честь сучасних героїв – закарпатських штурмовиків 128-ї бригади.
Могила генерала Ватутіна (Київ)
Монумент було демонтовано у лютому цього року. Спочатку зникла статуя радянського генерала, а потім постамент із барельєфами. Про долю безпосередньо могили поки що не повідомляється, можливо, на рівні уряду доведеться вирішувати питання із перепохованням останків Ватутіна на одному із військових цвинтарів.
Пам'ятник Ватутіну зараз знаходиться у Музеї авіації. Є два варіанти його подальшого розміщення: або Музей Другої світової війни, або Музей на Букринському плацдармі. У будь-якому разі, куди б не переїхав пам'ятник, його супроводжуватиме табличка з правдивою розповіддю про роль генерала Ватутіна у житті українців.