Латвійський співак Маркус Ріва, відомий за участю у проєкті “Хочу до Меладзе”, з початку повномасштабної війни повністю відмовився від російськомовного репертуару і вперше заспівав українською в підтримку нашого народу. Про важкість вивчення української мови, допомогу латвійців Україні, зйомки у серіалі та досі непідкорене "Євробачення" ми розпитали в інтерв’ю.
"Виконувати старий репертуар я не захотів, тому записав пісні українською"
- Маркусе, вітаю з початком нового творчого етапу. Ви заспівали українською. Наскільки важко вам далося виконання пісень українською?
- Дякую за привітання! Можна сказати, що в мене почався новий творчий етап. Хоча я раніше співав українською у шоу “Хочу до Меладзе”. Перед епідемією ковіду у 2019 році у мене був дует зі співачкою М'ЯТА - «Не відпускай», а також сольний трек «Куди ніч заведе». Але саме зараз на новий етап у творчості мене надихнула Лайма Вайкуле, яка попросила спеціально для “Лайма Рандеву 2023” заспівати щось українською мовою. Виконувати старий репертуар я не захотів, так і народилися дві пісні – MADE IN UA та “Алгоритм”. Починати щось нове завжди важко, тим більше, що українська мова та латвійська дуже відрізняються. Але я не шукаю легких шляхів, тому я сумлінно старатимуся і буду вдосконалюватись у своєму українському матеріалі.
- У вашому репертуарі вже дві пісні українською: MADE IN UA та “Алгоритм”, яку ви нещодавно презентували. У коментарях вас дуже хвалять за те, що майже не чути акценту. Як працювали над цим? Наймали репетитора?
- Зараз я працюю з талановитим автором Ігорем Татаренком та саундпродюсером Романом Непомнящим. Саме вони допомагають мені вдосконалювати мою українську мову. Не можу сказати, що все дається мені легко та з першого разу, але я працюю над правильною вимовою, а також намагаюся розширювати словниковий запас. Перед епідемією ковіду телеканал М1 запросив мене на роль ведучого, і я почав займатися з репетитором з української мови. Але через карантин проєкт не запустився, а я закинув заняття. Хоча зараз я думаю над тим, щоби відновити їх.
На роботу над українськими треками я використовую набагато більше часу, ніж над латвійськими чи англійськими. Але я радий, що всі мої старання гідно цінують слухачі.
- У житті українську використовуєте, розумієте? Можливо, вже замислюєтеся над тим, щоб повноцінно вивчати мову як іноземну?
- Мені здається, що з кожним днем я все краще розумію українську мову. Я багато слухаю української музики та споживаю українського контенту. Мені здається, що ще трохи часу, і я всіх здивую своєю українською.
- Чи є у планах випуск україномовного альбому або запис дуету?
– Так, планів дуже багато. Я зараз працюю над українським альбомом. Також маю думки щодо дуету, і можливо, їх буде кілька. Мені здається, що такі творчі колаборації будуть цікавими слухачам, адже музика має дивовижну функцію – об'єднувати.
- До речі, з ким із українських зірок хотіли б заспівати разом?
– Мені дуже подобається DOROFEEVA. Та й взагалі в Україні багато крутих артистів, вони дуже прогресивні та талановиті. Я працюю в Україні з 2014 року і з багатьма артистами дружу та спілкуюся. Тож упевнений, що дуети будуть!
"У Латвії дуже багато російськомовних людей, які не вивчили жодного слова латиською"
– У серпні ви знову відвідали Київ. То був ваш перший візит до України з початку повномасштабного вторгнення? Чи не страшно було їхати в Україну?
- Так, у серпні був мій перший візит до України з початку повномасштабної війни. Варто зазначити, що для резидентів інших країн потрібна вагома причина для в'їзду в Україну. Можливість приїхати в мене з'явилася випадково завдяки гуманітарній місії. Скажу чесно, мені було трохи страшно, але я всім серцем дуже хотів приїхати до України від початку війни. Я з перших днів повномасштабного вторгнення у своїх соцмережах підтримую Україну, беру участь у благодійних концертах та акціях, а також відправляю донати на підтримку України.
Дорога в Україну була довгою та емоційно виснажливою. Ми добиралися понад дві доби. Останній раз я був у Києві у червні 2021 року на зйомках шоу “Співають всі”. Я не розумів, який зараз Київ, адже у моїх спогадах він був мирним, спокійним та доброзичливим. Я не розумів, що я побачу - як змінилося місто, як змінилися його мешканці. Але коли ми приїхали в Україну, то я зрозумів - Україна стала ще сильнішою і ще крутішою!
– Як активно латвійці підтримують українців? Як часто на телебаченні і що під час спілкування говорять про Україну?
– Латвія дуже допомагає Україні на всіх рівнях. Мені здається, що ми входимо в трійку країн за рівнем підтримки України – від оборонної до гуманітарної допомоги. В Україні я відчуваю велику подяку від українців нашому народу. Мені здається, що цей сильний фідбек навіть поширюється на мою творчість.
- Багато українських зірок, які вимушено виїхали за кордон, розповідали в інтерв'ю, що люди вже втомлюються чути про війну. У Латвії також?
- Незважаючи на нові війни та проблеми у світі, не варто забувати, що війна в Україні триває. Ми постійно наголошуємо, що війна в Україні не закінчилася, вона продовжується, і не можна про це забувати. Я нагадую про це своїм шанувальникам у всьому світі через мої соцмережі.
- Як латвійці ставляться до росіян, які там живуть? Чи виникають конфлікти?
- У Латвії дуже багато російськомовних людей, які прожили тут все життя і не вивчили жодного слова латиською. У таких людей починаються проблеми з комунікаціями, і ця тенденція прогресує. Майже скрізь використовується латиська - і на законодавчому рівні, і на побутовому. Я вважаю, що це правильно, так має бути в кожній країні – своя мова та свої правила.
"Коли LOBODA переїхала до Латвії, я допомагав їй з деякими творчими питаннями"
- Українці про вас дізналися завдяки шоу "Хочу до Меладзе". Після фіналу режисер-постановник проєкту Алан Бадоєв допомагав вам та ще декільком артистам у просуванні кар'єри. Чому припинили співпрацю? Чи спілкуєтеся зараз?
- Мій перший великий ТВ-проєкт – шоу “Хочу до Меладзе”. Після його закінчення я продовжив співпрацю з Аланом Бадоєвим, зараз ми вже не працюємо разом, але продовжуємо просто спілкуватися. Під час мого останнього візиту до Києва нам вдалося побачитися з Аланом та по-дружньому поспілкуватися.
Наше співробітництво з Аланом закінчилося органічно. Я і Макс Барських десь схожі, у нас схожий вектор розвитку, тому ми вирішили не продовжувати співпрацю, щоб не було внутрішньої конкуренції.
- А взагалі з ким із українських артистів підтримуєте дружні стосунки?
– Я намагаюся підтримувати дружні стосунки з усіма українськими артистами – і тими, хто працює у Києві, і з тими, хто оселився чи тимчасово перебуває у Латвії. Я завжди за дружбу, людяність та світлу енергетику.
- Світлана Лобода зараз також живе із сім'єю у Латвії. Може, бачилися чи спілкувалися з нею за ці півтора року?
- Зі Світланою Лободою ми спілкуємося та підтримуємо зв'язок. Коли вона переїхала, я допомагав їй із деякими творчими питаннями в Латвії. Днями Світлана запросила мене бути ведучим на презентації її нової роботи “Київ – Ніцца”.
- Чи залишились у вас друзі в РФ?
- Друзів у росії у мене практично не залишилося. Коли я почав підтримувати Україну в соцмережах, викладати правду про війну та ситуацію в Україні, то багато хто від мене відписався, писали неприємні речі. Але інакше я не міг – наприклад, мовчати, як і досі роблять деякі артисти. Київ для мене – другий дім, майже всю свою музику я зробив з українськими авторами та саундпродюсерами. Я за правду та світло!
"Із задоволенням знявся б в українському кіно"
- В Україні ви також були одним із 100 суддів проєкту "Співають усі". На вашу думку, наскільки взагалі сьогодні вокальні проєкти допомагають у просуванні артистів?
- Я вважаю, дуже допомагають у просуванні артистів, особливо початківців. Вони дають впізнаваність, медійність, інколи навіть і хайп. Можливо, це все триватиме недовго – тиждень чи пару днів, але хто зможе це правильно використати, то обов'язково перетворить це на кар'єрне зростання.
Мені здається, що двигун у просуванні артистів – це бажання та внутрішня енергія. Я артист без впливового лейблу, але я маю команду однодумців, які допомагають мені. Я постійно творю музику, рухаюсь вперед і намагаюся робити щось цікаве для слухачів.
- З 2017 року ви - ведучий латвійської версії шоу "Х-фактор". Чи бачили ви український формат проєкту? Наскільки латвійське шоу відрізняється від українського?
- Зараз у Латвії триває п'ятий сезон "Х-фактор". Я знайомий із українською адаптацією шоу. Вона мало чим відрізняється від нашої франшизи, тому що британці суворо стежать за дотриманням формату. Але все ж таки невеликі відмінності є. Наприклад, українська версія емоційніша, у ній більше щирих почуттів, радості та сліз. Українські тренери більш емоційні, а ми, латвійці, більш спокійні та стримані у проявах почуттів.
Цього року на шоу була дівчина з України, яка за рік вивчила латвійську мову та написала на ній авторську пісню. Дуже раджу подивитись наш "Х-фактор", ви будете здивовані.
- Знаю, що ви опанували не лише роль телеведучого, а й актора, зараз знімаєтеся в серіалі. Це ваша перша роль? Якого персонажа граєте?
– Це не перша моя роль. Я дуже багато знімався у фільмах та серіалах, різних проєктах. Мене можна побачити у комічному кліпі Наталії Могилевської “Пора худеть”.
З великої форми - знімався в латвійському фільмі "Продюсер", а останніми місяцями я брав участь у романтично-еротичному фільмі (не плутати з порно!), у кримінальній комедії та фільмі жахів. Все це різні жанри та ролі, але тим мені й подобається акторство, що ти можеш бути різним. Я б із задоволенням знявся б в українському кіно, але для цього потрібно досконало знати мову, наразі я годжуся на роль іноземця.
"Поки що не вдається підкорити "Євробачення", але здатися - це не моя історія"
- Ще одна невід'ємна частина вашої біографії – участь у нацвідборі на "Євробачення" від Латвії. Ви брали участь у конкурсі 8 разів. Це ваша нездійсненна мрія чи ще один трамплін, який ви поставили за мету здолати?
- Якщо бути точним – то я брав участь у "Євробаченні" 9 разів. "Євробачення" – це не моя мрія, для мене це гарний трамплін. На сьогодні сцена "Євробачення" – це найбільша музична платформа. Я хотів би відчути на собі всі масштаби цього конкурсу. Поки що не вдається підкорити цю вершину, але здатися – це не моя історія. Треба пробувати, робити, продовжувати та написати таку пісню, що не встоїть не лише Європа, а й увесь світ!
- Цього року також подаватимете заявку на участь у нацвідборі?
- Чи братиму я участь у наступному році у відборі - ще не знаю. Потрібна відповідна пісня. Я знаходжуся в пошуках, у мене поки є час, щоб написати гарну пісню. Буде пісня - братиму участь, не буде - не буду. Все в житті відбувається, як має бути. Я вірю у долю.
- Чи є шанс, що ми побачимо вас на українському нацвідборі?
- Чесно, я хотів би брати участь в українському нацвідборі. Але поки що не було такої мети. Ніколи не говори ніколи. Мені б дуже хотілося спробувати. Але сьогодні важливо, щоб Україну представляв саме українець. На жаль, зараз такий час.