Арахамія анонсував закон про лобіювання та розказав, хто буде здійснювати контроль

Контроль за лобіюванням буде здійснювати НАЗК.

facebook.com/stefanchuk.official

Найближчими днями в українському суспільстві будуть активно обговорювати новий зареєстрований законопроєкт. Як написав на своїй сторінці у фейсбуці голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія, мова йде про Закон про лобіювання.  

- Ну що, три дні обговорення як погано бути пожиттєвим РЕРом закінчуються. Відкриваємо новий рівень - закон про лобіювання, згідно з якім всі відповідні організації та фізичні особи мають подавати дані про своїх донорів і суми в НАЗК - оце буде срач), - зазначив Арахамія.

Він додав у коментарях, що контроль за лобіюванням буде здійснювати Національне агентство з питань запобігання корупції, а розслідувати порушення буде Національне антикорупційне бюро.  Судові справи щодо порушень у лобіюванні буде розглядати Вищий антикорупційний суд.

Самого законопроєкта ще немає. Але у вересні його появу коментував Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Він запевняв, що документ «обʼєднає підписантів з усіх фракцій. Вірніше, їх ненависть до громадського сектору».

- Законопроєкт забороняє лобіювання в секторі національної безпеки, а значить жодна громадська організація НЕ могла би добиватися відкриття декларацій. Нагадаю, що депутати хором кричали, що це загрожує національній безпеці.  Так само як, на думку урядовців, національній безпеці загрожував наш (вже зараз) закон, який відкрив ціни в незбройних закупівлях Міноборони, - писав Шабунін на своїй сторінці у фейсбуці. 

Він наголошував, що кількість “сюрпризів” в законопроєкті «залежить від версії, яку зареєструють».

Своєю чергою голова правління StateWatch Олександр Лємєнов в матеріалі для ZN.ua писав, що запровадження в Україні інституту лобіювання, яке готують для розгляду Верховною Радою,  може внести в правове коло нове поле для зловживань, особливо на фоні виявлення низки проблем в НАЗК.

17 жовтня Рада ухвалила закон, який робить фінансовий моніторинг політично значущих осіб (PEP) більш суворим. Тепер вони будуть під докладним контролем не протягом трьох років після зняття з посади, а довічно.