Вищий антикорупційний суд 9 жовтня вирішив закрити справу «Роттердам+» через закінчення строку досудового розслідування. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Прокурор САП не погоджується з таким рішення суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції.
- Під час підготовчого розгляду колегія суддів ВАКС ухвалила рішення про закриття справи «Роттердам+» з підстав п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру. Указане рішення ухвалено з окремою думкою одного з суддів колегії, йдеться у повідомленні.
Справу, відому як «Роттердам+», зареєстрували в Єдиному реєстрі досудових розслідувань ще 24 березня 2017 року. У березні 2023-го прокурори САП за результатами розслідування НАБУ скерували до суду обвинувальний акт щодо шести людей, причетних до запровадження так званої формули «Роттердам+». Серед обвинувачених голова Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), член НКРЕКП, начальник відділу НКРЕКП, керівник управління НКРЕКП, заступник комерційного директора однієї з приватних компаній групи – ключовий оператор ринку теплогенерації України та директор департаменту однієї з компаній зазначеної групи (посади вказані на момент вчинення злочину).
За оцінкою слідства, формула призвела до понад 19,3 млрд гривень збитків споживачам електроенергії протягом 2016-2017 років. Прокурор також заявляв цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої державі.
Дії всіх обвинувачених кваліфікували за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України — "Зловживання службовим становищем". Представникам приватних компаній інкримінували пособництво.
Формула «Роттердам +» працювала в Україні з травня 2016-го до 2019 року. Її запровадила Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг як схему розрахунку вартості вугілля для ТЕС. Загалом вона визначала кінцеву ціну на електроенергію.
Відповідно до формули «Роттердам+», вартість вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме в порту міста Роттердам, що в Нідерландах. До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купували не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій. Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки. Найбільше від цього вигравала компанія ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, яка є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС у країні. Натомість платили за це споживачі, які мали високі тарифи на електроенергію.