Після того як НБУ відмовився від фіксованого курсу гривні і з 3 жовтня відпустив долар у майже вільне плавання, назвавши це політикою гнучкості обмінного курсу, валютний ринок відреагував як завжди - підняв курс інвалюти в середньому на 25 копійок (зараз середній курс долара в обмінниках 38,40 грн). За ним підтяглося євро - подорожчало на 10 копійок. Українці захвилювалися: не вистачало ще перед Новим роком побачити курс - 50 грн за долар!
Експерти в ефірі «Вікна-новини» заспокоюють: не треба хвилюватися та створювати нездоровий ажіотаж біля пунктів обміну валют, інакше 50 грн дуже швидко стануть реальністю. Можна спостерігати та робити висновки.
До початку активних бойових дій попит на готівкову валюту восени традиційно зростав, бо:
- аграрії продавали врожай та активно обмінювали зароблені гривні на долари, страхуючись від можливої девальвації;
- бізнесмени восени заводили імпортні товари, щоб встигнути їх продати до Нового року, тому їм потрібно було більше валюти, щоб купити більше імпорту;
- Нацбанк України пильно стежив за коливаннями попиту-пропозиції валюти і не давав національній валюті піти в глибокий пік, тому курс гривні до долара тримався в прийнятних межах.
Минулого року чинник війни зламав усі звичні схеми, і лише титанічні зусилля НБУ дозволили долару та гривні не відлетіти за межі двоцифрових позначень. 2023 року валютний ринок більш-менш прийшов до тями – як ми пам'ятаємо, курс навіть трохи знижувався, демонструючи чуйність на зміни в економіко-фінансовому секторі України. Фінансисти навіть обережно припускають певне зміцнення гривні після такої валютної лібералізації, ґрунтуючись на зниження облікової ставки (у липні – з 25% до 22%, у вересні – з 22% до 20%), що є показником міцної гривні.
Як наслідок – зниження відсотків за кредитними програмами для населення (іпотека, автокредит, споживчі кредити).
Національний банк України обіцяє ще активніше брати участь на валютному ринку, компенсуючи попит на іноземну валюту та серйозно обмежуючи курсові коливання за допомогою валютних інтервенцій. Все це має призвести до зниження подальшої інфляції з нинішніх 10% до 5% у середньостроковій перспективі.
Звичайно, українці можуть не повірити таким обіцянкам, але тоді доведеться враховувати ще один головний чинник – війну. Від ситуації на фронті залежить ситуація з експортом та імпортом. Цьогорічний валютний курс, як кажуть економісти, це курс виживання, а не ринковий. І якби не було багатомільярдної фінансової допомоги від дружних країн – а це близько $3,5 млрд щомісяця, Україна не змогла б сформувати валютні резерви, і курс долара «всього» у 50 грн вважався б за щастя. Але Україна тримається, тримає курс та не піддається паніці.
Так, можливо, що поступово, через пару місяців, долар все-таки почне повзти до позначки 43-35 грн/дол. Але оскільки ми матимемо чергову непередбачувану зиму з ймовірним обстрілом енергетичної інфраструктури та чергову спробу росіян влаштувати українцям «холодомор», цей стрибок долара буде хоч б зрозумілий. Якщо будуть удари по енергетиці, то виникне потреба в енергетичному устаткуванні, внаслідок чого знизиться експорт та зросте імпорт через припинення роботи підприємств.
Виходячи з усіх вступних, експерти радять громадянам, які бажають купувати валюту, не віддавати всі заощадження на купівлю доларів, а диверсифікувати ризики, розподіливши гроші на купівлю як долара, так і євро, але маючи при цьому гривневу «подушку». Тоді можна вважати себе готовим до будь-яких поворотів ситуації.