5 жовтня в українських кінотеатрах стартував фільм жахів – «Екзорцист. Вірянин». В анонсі нам повідомляють, що це сиквел одного з найвеличніших фільмів жахів за всі часи – «Екзорциста» Вільяма Фрідкіна 1973 року. Але, як то часто буває, «на дітях геніїв відпочиває природа».
Номінації на 10 премій «Оскара» - і дві заповітні статуетки, 4 «Золотих глобуси» та інші нагороди. Глядачі втрачали свідомість під час перегляду, але все одно вишиковувались у черги до кінотеатрів, революційний новаторський підхід - це все про «Екзорциста» 1973 року.
З того часу вийшло ще п’ять фільмів (включаючи, вибачте, порноверсію), які так чи інакше були дотичні до сюжету оригінала, але жоден з них і трохи не наблизився до успіху першої картини.
«Екзорцист. Вірянин» гучно заявив про себе як спадкоємець і сиквел: знову персонажі зустрінуться з тим же демоном (бонус: тепер у подвійному розмірі), а також до ролі Кріс Макніл, матері одержимої дівчинки, повертається актриса Еллен Берстін.
Спроба вдихнути у франшизу нове життя поки що виглядає не дуже: 23 «відсотки свіжості» на Rotten Tomatoes, 5,6 з 10 на IMDb, 41% на Metacritic натякають - щось пішло не так.
Але це не означає, що треба ігнорувати цю картину в кінотеатрах. Розповідаємо, чому все ж таки можна приємно провести пару годин наодинці з демонами.
По-перше, на носі у нас п’ятниця, 13 жовтня, по-друге, скоро Гелловін – в цей період так і хочеться якихось горрорів. Але не дуже страшних, бо реальних жахів нам вистачає і в житті. А от щось таке: трохи моторошне, полоскотати нерви, з наївною дитячою вірою в перемогу світлих сил над темрявою та ще, бажано, з хепі-ендом - саме те, що треба.
Про що фільм
Фотограф Віктор після загибелі дружини сам виховує доньку Енджелу і дуже за неї хвилюється, а відповідно - намагається, щоб увесь час, окрім школи, дівчинка проводила з ним. Енджела вже увійшла в підлітковий вік і якось відпросилась у тата нібито робити уроки у своєї однокласниці Кетрін. Та натомість дівчата пішли у ліс, щоб за допомогою магії поговорити з мамою Енджел.
Дівчат не було цілих три дні. А коли їх знайшли – з обпеченими ногами, але в основному наче неушкодженими, - вони не пам’ятали, де були і що відбувалось. Але дорослих більше лякає їхній не фізичний, а психологічний стан: дівчата поводять себе вкрай дивно і страшно. Поступово батьки Енджели та Кетрін розуміють, що це не божевілля, а в їхніх доньок вселився демон. В пошуках виходу Віктор звертається до Кріс Макніл, яка у 1971-му пережила подібне зі своєю донькою і написала книгу про екзорцизм.
Тяжкий спадок успіху
Якщо ти вже назвався спадкоємцем видатного фільму жахів «Екзорцист», то глядачі однозначно будуть порівнювати новинку з оригіналом. І цього разу порівняння не на користь «Екзорциста. Вірянина». Біда в тому, що за останні 50 років стільки всього зняли у жанрі горрору, що нас вже важко чимось здивувати.
На відміну від глядача 1973 року, дівчинка-садистка, яка лається та демонструє непристойну поведінку, в тому числі в церкві, нас геть не лякає, як і сам процес вигнання демона – ну що, скажіть, ви нам тут покажете нового?
І нового, на жаль, дійсно в «Екзорцисті. Вірянині» немає нічого. Фільм строго слідує за оригіналом, більш того – огидних і моторошних сцен тут набагато менше. Але навіть попри це довелось найняти у команду фільму спеціального дитячого психолога – щоб юні актори залишились зі здоровою психікою.
Страшно буде. Трошки
Але чого у картині не відняти, так це грамотного і поступового нагнітання страху. Режисер та один з авторів сценарію Девід Ґордон Ґрін до цього зняв три частини перезапуску франшизи «Гелловін» з Джеймі Лі Кьортіс, а отже, знається на саспенсі. Історія розвертається неспішно, тут не буде скрімерів (ну, може, трішки), навпаки – все дуже стримано, у приглушених кольорах. Але при цьому очікування чогось жахливого невмолимо наростає…
Рівно до того моменту, як починається власне сам сеанс екзорцизму. Тут режисер вирішив піти безпечним і традиційнім шляхом – оці всі голови одержимих, які крутяться, чорна рідина, яку вони з себе вибльовують, спроби морально послабити присутніх через викриття їхніх скелетів у шафах, моторошний сміх – класика, і навіть набагато менше натуралізму, ніж в оригіналі.
З новенького можна хіба що відмітити спробу режисера віддати данину толерантності. Виганятимуть демона не лише звичний прихильникам жанру католицький священник, до команди доєднаються протестантський пастор, атеїст і жриця якогось африканського магічного культу – плюс задіяли два кардіомонітори, щоб відображати роботу серця одержимих дівчаток, а також медсестру. Правда, вона більш схиляється до релігійних дій, ніж до суто медичних. І як наслідок - очікування сеансу виявляється страшнішим, ніж сам екзорцизм, але терплячий глядач винагороджується неочікуваною розв’язкою.
Найгірше і найслабше місце в картині – це пафосні діалоги і роздуми персонажів, що виглядають ніби спроба або заповнити паузу, або потягнути час. Слухати це вкрай неприємно. Іноді героям краще було б помовчати.
А от акторська гра – скоріше, позитивний момент. Варто відмітити внутрішнє напруження Віктора, батька Енджели (Леслі Одом-молодший), який водночас переживає за доньку і розривається від почуття провини за смерть її матері. Прекрасно, як на свій юний вік, зіграли й дівчата – особливо моторошно виглядає Енджела (Лідія Джуетт).
У підсумку, «Екзорцист. Вірянин» - це бліда копія оригінала, не дуже страшна, без польоту фантазії і без перевертання устоїв. Але як самостійний фільм – цілком заслуговує на дещицю уваги. Якщо хочеться трохи полоскотати нерви, не доводячи себе до нервового зриву, то це непоганий варіант.
В тему
До речі, Девід Ґордон Ґрін запланував зняти не один фільм, а трилогію про вигнання демона. Друга частина The Exorcist: Deceiver має вийти в квітні 2025 року. Можливо, далі піде краще, адже серії «Гелловіну», попри невисокий рейтинг, показали хороші касові збори.
Оригінальна назва: The Exorcist: Believer
Країна: США
Режисер: Девід Ґордон Ґрін («Гелловін», «Гелловін вбиває», «Гелловін. Кінець»)
В головних ролях: Еллен Берстін, Леслі Одом-мол., Енн Дауд, Лідія Джуетт, Дженніфер Неттлс, Рафаель Сбардж.
Тривалість: 02:01