Все частіше українці обирають відпустку у сільській хаті чи на фермі, аніж відпочинок на морі. Останні кілька років так званий зелений туризм став дуже популярним в Україні. Щоправда, як наголошують турагенти, тут «постаралися» також і коронавірусний карантин з війною. Що ж таке «зелений туризм», в чому його родзинка, а також де знаходяться оригінальні етносадиби - дізнавалася KP.UA.
Бюджетний відпочинок вдома
Чи готові українці заплатити гроші за те, щоб пожити кілька днів у селі, ночувати у хаті-мазанці з глиняними стінами та теплою піччю? Більшість наших співвітчизників дадуть ствердну відповідь на це запитання. З кожним роком все більше людей хочуть фізично і душевно відпочити від буденності та шуму великих міст. І замість Єгипту та Туреччини їдуть у глухе українське село, винаймають тамтешні хати, насолоджуються тишею та простими радощами сільського відпочинку. Це і є зелений туризм. Термін з’явився ще у 60-х роках минулого століття в Європі та Північній Америці, коли люди почали винаймати навесні приватні садиби для відпочинку на природі, серед зелені, якої так не вистачало в місті. Вже через 10 років підприємливі американці почали активно розвивати цей напрямок відпочинку як натуральний та екологічний.
- На сьогодні екотуризм займає друге місце після морського відпочинку, - розповіла KP.UA менеджер туристичної компанії «Тріп енд тревел» Богдана Рубай. – В Україні історія зеленого туризму почалася після кризи 2008-2009 року. Подорожі за кордон суттєво подорожчали, от українці і почали цікавитися доступним відпочинком вдома. Через 10 років під час карантину приватні садиби в селах розбирали з шаленою швидкістю: адже на природі було набагато комфортніше перечекати той період. А тепер - війна. Багато хто вважає, що у селі сьогодні спокійніше, аніж у місті. Люди хочуть пожити хоча б кілька днів у спокійній обстановці, неспішно прокидатися вранці, насолоджуватися звуками природи, споглядати зелень за вікном. До того ж багато українців не можуть дозволити собі поїхати за кордон, з морським відпочинком в Україні теж наразі сутужно. Тому і обирають бюджетні напрямки зеленого туризму, недорогі еко- та етнооселі.
У садибах туристи максимально відпочивають від цивілізації. І йдеться не про такі блага, як вода та електрика, а про негативний вплив щоденних новин, шум автомобілів, загазованість повітря, літри кави, стрес робочих буднів. Але є цікавий момент. Найчастіше туристи цікавляться орендою не звичайного будинку в селі, а, наприклад, столітньої хати-мазанки або дерев’яного зрубу з автентичним інтер’єром. Таким, який був у бабусиній хатині. Як кажуть самі власники таких садиб, за невелику вартість туристи можуть потрапити у своє дитинство.
KP.UA обрала «п’ятірку» найцікавіших етносадиб (на наш погляд) у різних куточках України.
«Бабусина хатка»
У 120-літній хатині власники постаралися зберегти її автентичність. Ні води, ні електрики там немає, зате є свічки та криниця неподалік. Всі речі, які є в хаті, раніше використовувалися господарями. У «Бабусиній хатці» можна переночувати, приготувати їжу, запалити піч.
Також неподалік розташована ще одна стара сільська хата, у якій можна заночувати. До цього будинку підведені всі комунікації, також є інтернет.
Вартість: від 1400 грн за добу.
Де знаходиться: с. Ліпляве, Черкаська обл.
«Хата біля річки»
Тихе та мальовниче місце. Тут можна пожити у столітній хаті-мазанці з піччю, глиняними стінами та підлогою. У будинку є дві кімнати, в кожній по грубці та печі. Тут можуть розміститися четверо людей. Власники з повагою ставляться до віку хатини, але не забувають і про блага цивілізації: обладнали сучасну душову з вбиральнею.
На території садиби є чан на дровах (за окрему оплату), вода до якого потрапляє з підземного джерела. Неподалік розташований палац Орловських, який побудували у 1788 році. А ще - відомий у регіоні 18-метровий штучний водоспад.
Вартість: 800 грн за добу.
Де знаходиться: с. Маліївка, Хмельницька обл.
«Старий Мохнач»
Ще одна етносадиба у Черкаській області знаходиться біля річки Сули. Хатина побудована в середині минулого століття. Ця мазанка з оригінальним очеретяним дахом має дві кімнати. Тут є старовинний посуд, свічники, наче бабусині вишиті фіранки та подушки й інші дрібнички.
Власники садиби обіцяють своїм гостям повний релакс та єднання з природою. Тут і ліс, куди можна піти на прогулянку, і річка, де можна порибалити.
Вартість: від 1000 грн за добу.
Де знаходиться: с. Старий Мохнач, Черкаська обл.
Старий хутір
Це своєрідне етнопоселення, де є одразу три хати на вибір. Найстаріша була побудована в далекому 1914 році. У будинках є всі зручності. А ще збереглися печі, лежанки, старі ліжка. Є і посуд місцевих майстрів. Крім того, у поселенні діє «Майстерня опішнянських страв». Власники садиби стверджують, що кухарі готують не звичайні вареники-галушки, а страви, в основі яких рецепти з твору «Енеїда» Івана Котляревського. Наприклад, «Верещака». Це свиняча грудинка або реберця, тушковані у буряковому квасі.
Біля етнопоселення є мальовничий ліс, джерело, неподалік річка Ворскла.
Вартість: від 2500 до 4000 грн за добу.
Де знаходиться: смт Опішня, Полтавська обл.
«Мазанка»
Дві старі хатини розташовані неподалік місцевого озера. Будинки старовинні, з мазаними стінами, але і з сучасними комунікаціями. Тут можуть розміститися до 5 людей. У «Мазанці» збереглися старовинний комод, світильник і багато всіляких дрібничок: лампадки, гасові лампи, старовинні чайники та заварники. Також відновили оригінальний кам’яний погріб та сарай.
Хатини розташовані на великій приватній ділянці. Для активного відпочинку можна орендувати велосипеди, човен і вудки..
Вартість: від 2000 грн за добу.
Де знаходиться: с. Ільківка, Вінницька обл.