Вересень добіг кінця, врожай з грядок зібрано, дбайливі господарі перекопують свої городи перед зимою. Справа корисна, буденна, копітка, але може обернутися несподіваною знахідкою – доброю і не дуже.
Що можна викопати на своєму городі, KP.UA вивчала на прикладах.
Старовинна писанка з калатальцем
Допомагаючи тещі, житель села Древині, що у Володимирському районі Волинської області, викопав із землі невеличкий округлий предмет. Пригледівся – схожий формою на куряче яйце, тільки трохи меншого розміру.
Чоловік зв’язався зі знайомим краєзнавцем, а той порадив звернутися до Волинського краєзнавчого музею. Науковці розпізнали старовинну писанку, якій близько тисячі років. Виготовлена із глини, вона дивом збереглася в ґрунті, що копався та перекопувався віками.
Як розповів "Суспільному" завідувач відділу музею Тарас Верба, таких писанок на території України було знайдено не більше десяти. Зовні артефакт покритий оливою, на яку нанесено рослинний візерунок, а всередині має порожнину, куди вкладено камінчик. Як струснути – тихо калатає. Вчені вважать, що це була не забавка, а предмет, що використовувався в релігійних обрядах.
Історики впевнені, що писанки на території сучасної України робили ще в дохристиянські часи. Про це свідчать язичницькі символи, які збереглися у візерунках донині. Але найдавніша, знайдена в Україні писанка датується тільки Х століттям. Глиняне яйце з городу молодше від неї всього на один – два століття.
Покинуті скарби
Нещодавно в інформпростір просочилося повідомлення про нібито знайдений на Житомирщині скарб старовинних монет. Історія виявилася не новою, але у 2020 році справді стала сенсацією.
32 давньоруських срібники знайшов житель селища Городниця на Житомирщині, коли копав пісок.
Монети датуються 1000 – 1019 роками, на них є давні княжі знаки: тризуб – за часів Володимира та двозуб за часів Святополка.
Молодший науковий співробітник Інституту історії України Олександр Алфьоров каже, що подібної кількості таких давніх княжих срібників одночасно не знаходили в Україні впродовж ста років. Однозначно це був сховок, який наш пращур зробив, перебуваючи у критичній ситуації.
Тим часом в групах “чорних археологів” пишуть, що поодинокі срібники, інші монети Київської Русі і більш пізніх часів цілком реально знайти і зараз. Але не всі можуть розпізнати у темному шматочку металу артефакт.
Українські, польські, чеські монети люди знаходили на городах у Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях. А у селі Лютинськ, що в Рівненській області, навіть є свій музей таких знахідок. Його організував директор місцевої школи Михайло Гриневич – фаховий історик та любитель-нумізмат.
Через Лютинськ свого часу проходили торгові шляхи, тут був великий ярмарок, а люди, коли подорожують чи торгуються, часто гублять гроші. Тому в лютинських господарствах металошукач така ж звична річ, як вудочка чи кошик для грибів.
Михайло Гриневич каже, що далеко не всі знайдені на городах монетки становлять археологічну чи колекційну цінність. Однак в будь-якому разі це дотик до історії, а для села свій музей – гордість.
Власні заощадження
Цікаво знайти чужий скарб, навіть коли він не має великої ціни. Але ж як прикро загубити свій! Кумедну історію сучасних сховок розповіли в поліції Тернопільської області.
До Бережанського відділу нацполіції звернулася мешканка Козівської територіальної громади. Вона поскаржилася, що мала заощадження, але їх явно вкрав сусід.
Злякавшись війни, минулого року господиня приватного будинку вирішила їхати за кордон. А перед тим закатала в скляні банки гроші, які тримала у хаті, та свої найцінніші прикраси. “Консерви” жіночка закопала на городі, а коли через півтора роки повернулася додому, то їх не знайшла.
Бідолашна запідозрила сусіда, тому що він мав металошукач.
Перед правоохоронцями пенсіонер життям божився, що нічого не брав і не думав у сусідки шукати. Чоловік виглядав цілком щирим, тож поліцейські вирішили ще раз перевірити приватну територію господині. Перекопали землю і... знайшли всі банки. Жінка просто забула, де саме їх сховала, зате тепер має чималу ділянку скопаного городу.
А ще люди розповідають, що в селах на території, де ведуться археологічні дослідження, пенсіонери восени чорних археологів на городи пускають як робочу силу: спершу скопайте землю лопатами, а потом ходіть з металошукачем. Кажуть, що інколи мисливцям за старожитностями навіть може пощастити. Правда це чи ні, не ручаємось. Нелегальні копачі свій улов не оприлюднюють.
Відлуння Другої світової
На жаль, знахідки можуть бути не тільки цікавими, а й небезпечними. В середині вересня жителька приватного сектора в Житомирі взялася викопувати картоплю і натрапила на цілий склад зброї часів Другої світової війни.
Як повідомили в поліції Житомирщини, на відстані всього 15 метрів від житлового будинку під посадками зберігалися 82 мінометні міни, 3 протитанкові міни та 8 гранат. На щастя, господиня була розумницею, “скарб” не стала чіпати, а негайно викликала екстрені служби.
І хоч зараз ми маємо свою війну і свою нову небезпеку, Друга світова продовжує про себе нагадувати. У травні цього року, саджаючи город, житель Голосіївського району Києва виявив у землі три великі нерозірвані іржаві снаряди. А у 2021 році просто сенсаційна знахідка була в селі Шабо Одеської області. Скопуючи земельну ділянку, сім’я напоролася на “залізяку”, яка виявилася 100-кілограмовою авіабомбою.