Пів країни засуджує, пів країни підтримує поліцейського з Дніпра, який застрелив п'яного водія у відповідь на грубу непокору законним вимогам. А тим часом у тому ж Дніпрі за такою ж статтею про перевищення повноважень починають судити патрульного Єлисея Просвірова.
Ця історія не набула резонансу, тому що всі живі, не покалічені і навіть благополучні. Окрім 24-річного поліцейського, якому загрожує від 3 до 8 років колонії. А починалося все дуже буденно: наприкінці червня минулого року черговий патруль отримав по рації повідомлення про те, що у бік Троїцької вулиці рухається кабріолет «Форт Мустанг», в салоні три жінки, а водій має ознаки сп'яніння.
Опирався – застосували наручники
На першу вимогу водій зупинився, надав права. Запах, що витав над відкритим салоном авто, однозначно вказував, що підозри не безпідставні. Дихати в алкометр чоловік відмовився, а коли йому запропонували пройти на лікарський огляд, завів витіювату розмову. Мовляв, повітряна тривога (хоча вже був відбій), вдома донька чекає – одна сидіти боїться. Ви ж до моєї доньки їхати не хочете, тоді я поїду сам.
В цей час на місце прибув другий екіпаж, поліцейські вчотирьох ледве заблокували машину, що рушила з місця.
Далі за відомим сценарієм: водій чинив опір, брикався, пані лупили поліцейських кулачками та сумочками. У гармидері брав участь уже третій патруль. Той, хто чинив опір, був повалений на асфальт, взятий у наручники і доставлений до райвідділу. На нього склали два протоколи – злісний опір та керування транспортом у нетверезому стані (відмова від огляду розцінюється як доказ правопорушення. – Ред.).
У райвідділі також з'ясувалося, що порушник не хто інший, як суддя Станіслав Ричка – людина впливова у юридичних колах Дніпра, син колишнього заступника прокурора області. Він був відпущений, оскільки служителі Феміди адміністративному затриманню не підлягають. Так само як народні депутати та дипломати.
Якби суддя представився поліцейським відразу, обійшовся б протоколами і поїхав би далі. Хоча з погляду дилетанта у питаннях права, залишати за кермом нетверезого, хоч би він був і небожителем, не можна. Згадаймо, що в результаті нічних перегонів ексголови Макарівського райсуду Олексія Тандира сиротами залишилися троє дітей нацгвардійця Вадима Бондаренко.
Якби Тандиру трапився такий патруль перед блокпостом, все могло обернутися інакше.
Впізнали єдиного з шістьох
Від протоколів суддя не постраждав. Перша інстанції присудила штрафи, друга скасувала. Синяки та садна, отримані при знайомстві з наручниками, були засвідчені як легкі тілесні ушкодження.
- Застосування фізичної сили законодавство допускає при затриманні, оскільки поліцейські не можуть затримувати людину, яка чинить опір, не застосовуючи до неї фізичного впливу, - каже адвокат Таміла Ульянова.
Але образи служитель Феміди не пробачив – оперативно сходив до прокуратури. Відбудься все вищеописане з простою людиною, зуб даємо, не було б ніякого кримінального провадження. За підсумками інциденту поліцейські склали рапорт, службове розслідування дійшло висновку, що перевищень повноважень не було. Але тут був не простий і навіть дуже непростий громадянин України, тож прокуратура постаралась.
– Прокуратура фактично самостійно проводила досудове розслідування, хоча згідно із законом позбавлена таких повноважень, – стверджує Таміла Ульянова.
Справу відкрили за 1-ю частиною 365-ї статті Кримінального кодексу, а повідомлення про підозру було вручено вже по 2-й частині 365-ї – з обтяжливими. Єлисей Просвіров отримав підозру через пів року після знайомства із суддею. Він єдиний із шести патрульних, якого потерпілі змогли впізнати - по тату. Як стверджує адвокат, упізнання також відбувалося з порушеннями. Хлопця попросили вислати його фото, щоб нібито підібрати схожих і прийти на упізнання у формі з короткими рукавами, щоби було видно татуювання.
Між двома вогнями
У неофіційних коментарях колеги Єлисея скаржаться, що ходять вузькою стежкою над ущелиною. Відпустиш п'яного, він зіб'є людину – покарають за бездіяльність. Застосовуєш силу, якщо опиратиметься, можуть поставити перевищення.
- А коли нову патрульну службу створювали, нас вчили, що треба бути жорсткими і безкомпромісними, не дивитися на чини та регалії, - поділився з KP.UA один з патрульних.
Щось подібне Єлисей Просвіров говорив два з половиною роки тому у своєму єдиному короткому інтерв'ю інтернет-виданню « Наше місто »: «Мені ніколи не подобалося, що деякі люди вирішують проблеми, використовуючи свій статус. І в поліцію я пішов, щоб викорінювати це явище...»
– Грань між не перевищенням та перевищенням завжди тонка, – вважає адвокат Сергій Бурлаков, який виступає як наш незалежний експерт. – Для того щоб давати чітку оцінку, треба мати максимум інформації щодо конкретного інциденту. Прав у патрульної поліції сьогодні достатньо, навіть більше, ніж у колишніх співробітників ДАІ. Але й патрульні іноді виявляють зайву принциповість там, де можна обійтися м'якшими мірами. Насамперед це використання сили та спецзасобів при адміністративному правопорушенні.
Водночас експерт погоджується, що стаття 45-та закону про Національну поліцію дозволяє застосовувати наручники під час затримання без деталізації обставин.
- Але в будь-якому випадку застосування примусових заходів має бути пропорційне правопорушенню, - упевнений юрист.
Чотири критерії
На думку Таміли Ульянової, яка представляє інтереси патрульного Просвірова, межа між «правильно» та «неправильно» досить чітка.
- Поліцейський має право на застосування примусових заходів, якщо ці заходи відповідають критеріям, передбаченим законодавством України.
За словами адвоката, дії поліцейського мають відповідати чотирьом основним вимогам:
- Перший – це законність. Закон дає право поліцейським застосовувати міру примусу.
- Другий – необхідність. Це означає, що у цій ситуації неможливо було вчинити інакше. А який може бути засіб, якщо нетверезий водій уперто намагається їхати?
- Третій – пропорційність. Вона дотримана, оскільки наручники завдали порушнику значно меншої шкоди, ніж він міг заподіяти оточуючим і собі.
- Четвертий – ефективність. Поліцейські своїми діями припинили порушення і, можливо, врятували чиєсь життя. Усі заходи були законні. Про те, що перевищення не було і прокуратура діяла упереджено, говорить хоча б той факт, що слідчий Державного бюро розслідувань відмовився підписувати обвинувальний акт щодо Єлисея Просвірова, – каже Таміла Ульянова.
Після усунення від обов'язків та двох місяців домашнього арешту Єлисея повернули на службу. У начальства до нього претензій немає, у законослухняних громадян також. Хлопець виходить на чергування і чекає на рішення суду. Чи буде таким принциповим наступного разу – питання риторичне.
…До речі, після того як пройшов перший шок від стрілянини у Дніпрі, коментатори заговорили про те, що це фатальна безглуздість. Смерті батька двох дітей могло не бути, виконай він вимоги поліцейських. Зауважте, законні вимоги.
От і тут не було б ні скандалу, ні наручників, ні додаткового навантаження на прокурорів та суддів, якби суддя, який представляє закон, просто його виконав би.
Коментар експерта
«Суспільство має дорослішати»
Володимир Мартиненко, колишній радник міністра внутрішніх справ:
- Держава надала поліцейським широкі повноваження, щоб вони зупиняли злочинців. У них входить застосування спецзасобів та зброї. Це потрібно знати, розуміти і усвідомлювати те, що примусові заходи застосовуються не просто так, а відповідно до обставин. Якщо порушник чинить опір, поліцейський не може відступити, він зобов'язаний припинити незаконні дії.
Але сьогодні чомусь частина суспільства ставить себе на місце порушника, а не на того, хто може постраждати. Від того, на чиєму боці громадський резонанс, дуже залежать і рішення судів: перевищив чи не перевищив.
Я вважаю, що нашому суспільству необхідно дорослішати та вчитися розуміти абсолютно елементарні речі. Усі громадяни мають виконувати закони. Держава делегувала поліцейському захист законів. Для цього він сам має бути захищений. Якщо говорити про те, що давайте щось заборонимо або послабимо якісь їхні функції, то краще взагалі ліквідувати поліцію. Тільки всі ми розуміємо, що в цьому випадку станеться.
Громадяни не мають варіанта, окрім як підкорятися вимогам поліції. Якщо вони є незаконними, це можна оскаржити в суді. Опір на місці неприпустимий, тим більше, застосування до поліцейських сили. Патрульний не повинен думати, що зараз він зупинить порушника, а завтра сяде за це у в'язницю, бо порушником виявиться важливий чиновник, прокурор, суддя чи чийсь кум. Чомусь усі, хто у нас кричить про свої права чи зв'язки, у Європі поводяться з поліцейськими вкрай ввічливо. Тому що за суперечки - "Поясніть причину зупинки і чого ви від мене хочете" - там можна "зупинитися" на чотири місяці у в'язниці.