З фронту надходять оптимістичні новини. Як повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), українська легка піхота продовжує успішно наступати, долаючи першу лінію оборони супротивника. Наші бійці просунулися на позиції за протитанковими ровами та перешкодами "зуби дракона", які є частиною російської оборони в окупованій західній частині Запорізької області. Але поки що рано говорити, що ЗСУ повністю прорвали першу лінію оборони.
У другій лінії оборони окупантів – розгалужена мережа лабіринтів
Українські війська, схоже, досягають успіхів у безпосередній близькості від ще не прорваної російської оборонної лінії, що проходить на північний захід від Вербового та на північ від Солодкої Балки, проводячи піхотні атаки та обстрілюючи важкою артилерією російські позиції, що знаходяться в глибині та на південь від цього кордону. Розгортання української важкої техніки та значних сил у цих районах може свідчити як про прорив цієї російської оборонної лінії, так і спробу розвинути успіх.
Що дає подолання першої лінії оборони противника і що чекає на українських військових далі? За даними нашого військового командування, друга лінія оборони у росіян потужна і може мати розгалужену мережу лабіринтів.
"Друга лінія оборони досить потужна. Так, щільність мінних полів там менша, але їхня кількість велика. Єдине, що може зіграти нам на руку, це те, що траншеї, окопи та перекриття не такі міцні. У росіян було більше року, щоб окопатися, тож я думаю, що лабіринти там існують", - пояснив представник об'єднаного пресцентру сил оборони Таврійського напрямку Олександр Штупун.
Що чекає на ЗСУ за першою лінією оборони росіян, KP.UA цікавилася у наших військових експертів.
Злом першої лінії оборони росіян – це лише перший крок
Сергій Грабський, військовий експерт:
- Головне тут - уникнути будь-якої ейфорії, що далі все буде легко та просто. Ні, далі все ще буде тяжко. А зараз потрібно дочекатися розвитку цього прориву та дивитися, як реагуватиме противник, щоб зупинити наш наступ. Технічно цей прорив дає нам підстави для дуже обережного оптимізму щодо успішності нашого подальшого просування. При цьому нам потрібно ламати відчайдушний опір супротивника.
І не забувати, що і противник розуміє всю складність ситуації для себе, а отже, вживатиме якихось контрзаходів. Нині вони роблять усе можливе, щоб не допустити цього прориву, кидаючи туди нові резерви.
У разі нашого подальшого просування ми виходимо на оперативний простір, перед цим подолавши лінію оборони супротивника в районі села Очеретувате та обминаючи Токмак. Але там поки що дуже сильно укріплені райони і велика концентрація сил противника. Хоча там уже буде менше мінних полів. Але успіх біля Роботино – це лише перший крок.
Потрібно пройти три-чотири лінії оборони завглибшки від 6 до 40 кілометрів.
Ігор Романенко, ексзаступник начальника Генштабу України:
- Потрібно розуміти, які лінії оборони збудував противник на шляху нашого наступу. Це досить потужні три-чотири лінії укріплень глибиною від 6 до 40 кілометрів. Це Мелітопольський та Бердянський напрямки. Одну лінію оборони ми зараз проходимо, лишаються ще дві. Хоча на першу лінію противник витратив близько 60% своїх ресурсів, а на дві другі – по 20%, друга лінія їхньої оборони теж потужна. І там ще багато російських резервів. Тому її також важко буде пройти перед виходом на оперативний простір – місце, де закінчуються оборонні лінії противника. Далі вони вже не зможуть кожні 5 кілометрів рити траншеї та мінувати поля.
Зараз формується плацдарм для основного удару, і до кінця вересня все стане зрозуміло
Олег Жданов, військовий експерт:
- Після подолання першої лінії оборони противника буде легше навіть з тієї точки зору, що буде меншою щільність мінних полів. Але бойові дії мають бути не менш запеклі, супротивник чіплятиметься за кожну позицію. А розширена система лабіринтів заважатимемо швидко викурювати росіян з їхніх укриттів.
Але цей прорив є важливим тому, що зараз формується плацдарм для введення військ основних сил ЗСУ. Це результат операцій із формування такого плацдарму. Ми пробили пролом в обороні і тепер намагаємось максимально його розширити. Але ще не відомо, де може тріснути оборона росіян. Зараз вона «тріщить» на Токмацькому напрямку, але не факт, що саме там її буде пробито. Де це станеться, туди і піде наш ударний кулак.
Загалом нам потрібно пробитися до Токмака, за яким уже розпочнеться оперативний простір для дій наших військових. Там залишиться лише осередкова оборона, яка побудована на опорних пунктах супротивника. Швидше за все, до кінця вересня буде зрозуміло, де буде спрямування нашого головного удару.