На непідконтрольних територіях сходу України розпочався десятий навчальний рік в окупації, на півдні – другий. Учні змушені будуть вивчати історію та географію Росії, налягати на російську мову і російську ж літературу – відредаговану та відцензуровану, слухати пропагандистські промови та брати участь у заходах, які прославляють чужу країну….
Очно чи заочно
Поки деокупація територій Україною – це питання часу, росіяни намагаються максимально набити голови дітей своєю риторикою. Портрети Путіна в кожному класі – обов'язкові і не роздруковані на принтері, як фотографії, наприклад, «голови ДНР» Пушиліна в Донецьку, а друкарські. Російські прапори, символіка - вона скрізь: на зошитах, пеналах, ручках, обкладинках, подарунках першокласникам. Урочисті лінійки – куди ж без них? Зі співом гімну і підняттям прапора…
- Підручники поки що нам не видали, але вже зрозуміло, якими вони будуть. Два роки діти займалися дистанційно та, скажімо чесно, підручники не відкривали. Тому їх видадуть знову, адже вони як новенькі. Багато вчителів не користувалися російськими навчальними матеріалами на «дистанційці» і не педалювали політичні моменти. Деякі навіть давали завдання з українських підручників, які є в інтернеті, – розповіла одна із донецьких мам школяра-п'ятикласника.
Питання про формат навчання – очно чи заочно – залишалося невирішеним аж до вечора 31 серпня. У результаті частина шкіл на окупованих територіях відчинила свої двері, частина батьків залишила дітей удома. Цьому передували справжні баталії між батьками школярів та керівництвом шкіл.
- Від нас буквально вимагали написати заяву про те, що дитина навчатиметься очно. Ми психологічно не були готові відправляти 9-річну дитину саму до школи, яка знаходиться за 20 хвилин ходьби від будинку. Тому поставили питання руба - аж до переведення в інший навчальний заклад. Що й сталося: в одній із шкіл Київського району ми знайшли клас із дистанційною освітою та встигли перевести туди дитину, – розповідає донеччанка Марина Воробей. – Син самостійно справляється зі шкільною програмою, а всі ці патріотичні крики та «уроки про важливе» нам не потрібні.
Антисанітарія, але із тривожною кнопкою
Не всі батьки можуть похвалитися таким відповідальним підходом до освіти дітей, а радіють, що школи «нарешті запрацювали нормально, бо діти на дистанційці деградують». При цьому ті, хто радіє, на безліч питань відповісти не можуть. Наприклад, як бути з водопостачанням, адже на окупованих територіях вода подається раз на два дні і то по кілька годин – як справи з санітарним станом школи? Адже жодна комісія не мала права прийняти школу перед новим навчальним роком, якщо є проблеми із водою.
Далі – дії шкіл, якщо розпочався обстріл? Про укриття рідко хто каже, зазвичай їх роль виконують підсобні приміщення, іноді - колишні приміщення тиру або господарські будівлі. Толку від них, зрозуміло, ніякого. Ніхто з «міністерств» окупованих територій не звітував про готовність та оснащеність повноцінних укриттів у навчальних закладах. А якщо врахувати, що сигналів повітряної тривоги в окупації немає, то картина малюється найпохмурішою.
Не буде у школах гарячого харчування, про яке там бадьоро рапортували «міністри освіти» окупованих територій. Натомість з'явиться нова посада – радник із виховання. Неважко здогадатися, чим займатиметься цей радник – втовкмачуватиме в голови школярів «патріотизм» і стежитиме, щоб ніхто не надумав мати іншу думку.
А ще з'явиться озброєна охорона та «тривожна кнопка»… Навіщо – можна лише здогадуватись.
Великі цифри
Загалом на окупованих територіях «Л/ДНР», Запорізької та Херсонської областей, за інформацією російських джерел, до шкіл підуть 320 тисяч дітей, з яких 29,5 тисячі – першокласники. Очно працюватимуть 1147 шкіл, дистанційно – 217 (у деяких районах Донецька та Макіївки, у Ясинуватій та Горлівці).
Щоправда, вірити цим цифрам не варто. Хоча б тому, що самі «російські джерела» повідомили у серпні, що чекають у донецьких школах 11 тисяч першокласників, а на перевірку їх виявилося трохи більше ніж 3 тисячі. Таке і в інших окупованих регіонах – цифри намалюють які завгодно.
А школярів із Горлівки та Ясинуватої, які хочуть навчатися очно, вивозитимуть на навчання до інших міст. Охочих набралося аж 65 осіб – житимуть вони у школах-інтернатах.
З учнями, чиї батьки обрали очний формат навчання у школах Донецька, Макіївки, Докучаєвська, Дебальцевого та інших, у вересні будуть проведені інтенсивні тренування з евакуації. Власне, на цьому питання безпеки шкіл закриється.
Нова школа у Маріуполі – привід для ненависті
Частину шкіл в окупації зараз віддано і під « вибори » - у Росії обирають нових членів у Думу, і на «нових територіях» це дійство почалося за тиждень до загального дня голосування. У школах засідають члени «виборчих комісій», туди приходять голосувати ті, хто переконаний у необхідності цього цирку. Схоже, школи остаточно перетворили на агітмайданчики.
Це ж стосується й школи в Маріуполі – окупанти повідомили, що "свіжопобудована" школа у новому мікрорайоні «Невський» вже прийняла 300 учнів за можливих завантажень у 1100 дітей. Звідки взятися ще 800 дітям?
Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко наводить інший приклад: нова школа в Кальміуському районі – цілих сім класів усіх вікових категорій. А про школу на "Невському" Андрющенко каже, що педсклад там – лише 36 осіб, рахуючи директора та завуча (і радника з виховання, звичайно ж). Це дуже мало.
А скільки було обіцянок з боку росіян, і не лише маріупольцям! Відкрити сотні шкіл, відремонтувати тисячі дитячих садків, збудувати нові… Усі обіцянки уткнулися лише в одну маріупольську школу на «Невському». З цієї причини в Донецьку продовжує зріти вже справжня ненависть до Маріуполя – мовляв, там будують нові школи та будинки, а в інших республіках ні.
І що найцікавіше: на всіх окупованих територіях було оголошено, що цього року до шкіл пішло більше учнів, ніж раніше – на 20-30%. З урахуванням того, що значна частина людей залишила зону окупації, можна впевнено сказати, що в українських (тимчасово окупованих) школах навчаються громадяни інших країн, які сюди приїхали. І ними намагаються замінити українців і яких так завзято називають росіянами.