За функціоналом, закладеним у цей непримітний апарат, «Сірко» не тільки підносить на позиції боєприпаси, він ще й камікадзе. Може наблизитися до ворожого танку, чи скупчення живої сили ворога, чи "заповзти" в окоп - і там вибухає. Ще серед переваг: дрон непомітний для РЕБ і доволі легкий в зборці.
Свою розробку 22-річний український військовий Євген Гнаток зібрав в холодному гаражі під час зимового блекауту. Хлопець потрапив на фронт ще у 18 років. На початку повномасштабного вторгнення захищав Київську область, а потім воював в Авдіївці. Там же він і побачив, що на війні зараз є величезна потреба в пристроях, якими можна керувати віддалено.
Євген Гнаток розповів KP.UA про свою розробку і підкреслив важливість дронів у сучасній війні.
До створення першого дрону я геть на цьому не знався
- Євгене, скільки часу ви витратили на розробку свого першого дрону «Сірко»?
- Розробка і створення прототипу тривали майже два місяці, установка вийшла неякісною, тож від того дрону відмовився і вже на його помилках зробив першого дрона «Сірко».
- Звідки у вас такі знання у інженерії і електриці?
- До створення першого дрону я геть не знався на цьому. Все - від механіки, ходової частини, програмування, електроніки, до сигналів і зв'язку - я вчив на ходу за потребою. Я до цього навіть зварку в руках не тримав, просто була ціль - і я йшов до неї.
- Наскільки було складно створювати такий дрон?
- Перший дрон створювати було складно, бо, окрім браку знань, через масові обстріли були перебої зі світлом, не було фінансування.
РЄБ впливає на авіацію сильніше, ніж на наземні дрони
- Яку роботу наземний дрон «Сірко» виконує на фронті?
- «Сірко» - це універсальна установка, яка виконує функції від розвідки, мінування, розмінування, евакуації до самознищення разом із ціллю, також вже є деякі прототипи штурмових дронів, які можуть нести озброєння.
- Чи складно навчитись ним керувати?
- Якщо в вас в дитинстві була машинка на пульті керування, то й тут буде не складніше.
- Наскільки великою є потреба у наземних дронах на фронті прямо зараз?
- Я гадаю, що в майбутньому буде потреба саме в наземних системах, які можуть виконувати завдання, недоступні для авіації. Також наземні дрони більш захищені від систем ураження та РЕБ (радіоелектронна боротьба). РЕБ впливає на авіацію сильніше, ніж на наземні дрони. Приміром, коли дрон знаходиться у повітрі і немає перешкод для сигналу, то його легко засікти. Тоді як в наземних дронах навіть травинка може видозмінювати сигнал. Тобто навіть дерево може захистити від дії РЕБ.
- Яка приблизна вартість «Сірка»?
- Ціна з комплектуючими до 40 тисяч, якщо це одиночний виріб, якщо партія 10+ дронів - то ціна до 27 тисяч гривень. Втім, до армії вони надходять безкоштовно за рахунок донатів та волонтерської допомоги.
Потрібна допомога від держави
- Що потрібно для того, щоб налаштувати масове виробництво такого дрону, як «Сірко»? І чи можливо це взагалі?
- Нам потрібно фінансування. Нюансів, насправді, дуже багато. Держава має надати не тільки фінансову допомогу. А ще було б добре налагодити виробництво комплектуючих, організувати цей процес так, щоб ми були незалежними від Китаю. Щоб всі ці комплектуючі вироблялися в нас. Якщо ми хочемо щось досягнути, ми повинні вирішувати всі питання самі. Коли людині і державі це вдається, вони стають незалежними. А тому й більш потужними.
Звичайно, ця галузь не має бути монополізована кимось. Китай відіграє зараз ключову роль у поставці комплектуючих, а коли скажуть «ми робити цього не будемо», то все? Наша армія через місяць-два лишається без дронів.
Наступна проблема – сертифікація цих дронів. Теж дуже багато питань. Тому я й кажу, що потрібна саме допомога держави не тільки фінансово, а і юридично. Бо сертифікація цих дронів теж непроста історія.
До речі
Допомогти Євгену у роботі над дронами можна, підтримавши його проєкт фінансово за посиланням.