Коли російська влада напала на Україну, вона і уявити не могла, що через півтора роки з початку «Спеціальної військової операції» їм самим доведеться захищатися. Навіть у кошмарному сні вони не могли уявити, що символ їхньої окупації Криму – Керченський міст – стане об'єктом успішних атак українських безпілотників. І важлива для російської військової логістики транспортна артерія наразі більше закрита, ніж працює. А це створює серйозні проблеми окупантам.
Це законна ціль для України
Кримський міст – один із найважливіших елементів транспортної інфраструктури для російських військових, яку використовують для вторгнення на південь України. Автомобільна смуга забезпечувала військові перевезення ще з 2018 року до відкриття залізничної частини мосту. Тому влада України розглядає Кримський міст як законну ціль для ударів, у чому її підтримують і західні союзники.
За час війни ця ціль була вражена вже двічі. Перший вибух стався 8 жовтня 2022 року. Протягом кількох секунд було обрушено три прольоти шосейної частини мосту, а на залізничних коліях зайнялися сім вагонів-цистерн з паливом. Протяжність ушкоджень автомобільного полотна становила понад 250 метрів.
Гауляйтер Криму Сергій Аксьонов тоді заявив, що неушкодженою частиною мосту зможуть скористатися легкові автомобілі, а вантажівки, автобуси та всі великовантажні транспортні засоби (читай військові. – Ред.) мають перетинати протоку за допомогою безкоштовної поромної переправи.
Основною версією того, що сталося, назвали підрив вантажного автомобіля, що спричинило займання семи паливних цистерн і обвал кількох прольотів автомобільної дороги. Ця версія збігається і з оцінками експертів, які вказують на те, що авіаційна зброя не застосовувалася, а необхідна кількість вибухівки для підриву залізобетонного мосту могла бути доставлена лише вантажним транспортом.
Друга успішна атака на Кримський міст була зроблена вже 17 липня цього року українським надводним безпілотником, що знову завдало істотних матеріальних збитків. За інформацією російської влади, було пошкоджено два прольоти мосту. У Головному управлінні розвідки Міноборони України зазначили: «Півострів використовується росіянами як великий логістичний хаб для переміщення сил та засобів углиб території України. Звісно, будь-які логістичні проблеми – це додаткові ускладнення для окупантів».
Диму без вогню – не буває
Також 12 серпня було зроблено кілька спроб атакувати міст модифікованими радянськими ракетами зенітних комплексів C-200. Особливістю цієї атаки (ймовірно України, але заяв від наших військових про це не було) стало те, що ударів по незаконно побудованій Керченській переправі вперше було завдано серед білого дня.
Російські окупанти тоді заявили, що всі ракети були збиті, але експерти мають сумніви щодо цього. На фото та відео, що з'явилися у соцмережах, було видно клуби білого та чорного диму над прольотами Кримського мосту, а сам рух на переправі закрили.
Надводні безпілотники розробляють на секретному виробництві
А днями українські спецслужби надали CNN відео атаки експериментального морського безпілотника на Кримський міст 17 липня.
Голова СБУ Василь Малюк повідомив CNN, що використаний для атаки безпілотник "Морський малюк" (Sea Baby) - результат багатомісячних розробок вітчизняного виробництва.
"Надводні дрони – це унікальний винахід Служби безпеки України. Жодна з приватних компаній не має до цього відношення. За допомогою цих безпілотників ми нещодавно успішно вразили Кримський міст, великий десантний корабель "Оленьогірський гірник" та танкер SIG. Ці безпілотники розробляються на секретному виробництві на території України. Цілі, які я назвав, це легітимні цілі згідно з українським та міжнародним законодавством", - розповів голова СБУ.
На відеозаписі липневої атаки видно Sea Baby, який «доставив» майже 850 кілограмів вибухівки в одну з бетонних опор Кримського мосту. Джерела в СБУ також надали CNN два відеозаписи з камер спостереження, на яких зафіксовано момент падіння одного безпілотника на автомобільну частину мосту, а потім приблизно через п'ять хвилин вибух іншого безпілотника, який потрапив до залізничної частини з протилежного боку.
"Ми працюємо над низкою нових цікавих операцій, у тому числі в акваторії Чорного моря. Обіцяю вам, це буде цікаво, особливо для наших ворогів", – сказав голова СБУ Василь Малюк.
Дронів боятися – у море не виходити
Прессекретар Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук також повідомив, що після вдалих атак українських морських дронів російські кораблі вже бояться виходити в море.
"Що стосується наслідків атаки морських дронів, то в результаті цих подій вони стали триматися подалі від основної морської бази. Нагадую, що в Чорному морі Севастополь є основною морською базою Чорноморського флоту і друга база - це Новоросійськ", - пояснив він.
За словами спікера, російські кораблі намагаються триматися якомога ближче до своїх офіційно визнаних берегів, тобто у північно-східній частині Чорного моря.
Історія питання
Після анексії Криму Російською Федерацією в Росії постало стратегічне завдання - створити спосіб швидкого сполучення між півостровом і Краснодарським краєм (раніше єдиним способом подібного зв'язку була поромна переправа). Було ухвалено рішення про спорудження 19-кілометрового мосту через Керченську протоку. Російська влада називала створення мосту «історичною місією», одним із ключових завдань для «остаточного об'єднання Криму з Росією». Будівництво було розпочато у лютому 2016 року. У травні 2018 року на мосту відкрили автомобільний рух, а в грудні 2019 року пустили поїзди.
В Україні міст вважають незаконно зведеною, а також, за словами представника ГУР Андрія Юсова, "вкрай нестабільною" конструкцією. Також у відомстві заявляють, що міст не є цивільним об'єктом, а використовується для воєнної логістики.