Як відомо, Росія поставила ультиматум усім сторонам зернової угоди, що топитиме всі судна із зерном, які спробують зайти чи вийти з українських портів. Але світ, як і раніше, дуже зацікавлений у нашій агропродукції, тому й шукає шляхи, як убезпечити його транспортування Чорним морем. Чи будуть західні партнери і НАТО щось робити для цього?
Росія хоче, але не може
В американському Інституті вивчення війни (ISW) дійшли висновку, що російський Чорноморський флот збільшує військову присутність у Чорному морі, ймовірно, намагаючись створити умови для примусової зупинки та обшуку цивільних судів та посилення контролю у цьому регіоні. Міністерство оборони Великобританії повідомило, що російські сили готують кораблі в Чорному морі для забезпечення блокади України.
Водночас, йдеться у звіті, незважаючи на посилення заходів проти цивільних судів, Чорноморський флот навряд чи зможе здійснити повну блокаду України. Адже повна російська блокада України в Чорному морі означала б, що російські сили могли б відкривати вогонь по усіх суднах, які прямуватимуть до України.
На думку експертів, Росія навряд чи намагатиметься запровадити таку повну блокаду, щоб не спровокувати військовий конфлікт із прибережними країнами Чорного моря, включаючи членів НАТО - Румунію, Болгарію та Туреччину. Проте чим же союзники Києва можуть відповісти на цю загрозу?
НАТО може…
Колишній Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі адмірал США Джеймс Ставрідіс повідомив, що сили НАТО можуть супроводжувати судна з українською агропродукцією у Чорному морі.
"За міжнародним правом, морські блокади незаконні. Між сторонами немає оголошеної війни (нагадаємо, це, за словами самого Путіна, лише "спеціальна військова операція"), і це безпосередньо обмежило б свободу у відкритому морі. Путін також використовує голод як зброю, зменшуючи постачання продовольства до Північної Африки та інших частин Глобального Півдня. Україна є одним із найбільших у світі експортерів кількох ключових зернових культур, добрив та олій", – підкреслив Ставрідіс.
За його словами, одним із механізмів припинення блокади може бути практика, що застосовувалася у 1980-х роках у Перській затоці, коли Іран перекрив Ормузьку протоку та заблокував 25% світових поставок вуглеводнів. Тоді прапори на кувейтських нафтових танкерах змінювалися на американські з американською реєстрацією, що робило їх, насправді, активами США.
Проте зручніше конвоювання торгових караванів силами НАТО. "Як це буде працювати? Ймовірно, об'єднавши торгові судна в каравани з трьох-п'яти кораблів, кожен із яких супроводжувався б двома військовими кораблями з керованими ракетами", - зазначив адмірал.
…але не хоче
Але тут варто насамперед визначити позицію США щодо цього питання. Вашингтон не зміг дати гарантій безпеки після заяви Міноборони Росії, що такі кораблі вважатимуться перевізниками військових вантажів.
Прессекретар Білого дому Карін Жан-П'єр заявила, що зараз США не готові оголосити про будь-які заходи підтримки руху суден, що прямують до українських портів. «Ми зрозуміли, ми чуємо, про що просять українці, але зараз мені нема чого оголосити, - сказала Жан-П'єр, відповідаючи на запитання щодо ймовірності конвоювання суден.
А оскільки США є ключовою фігурою НАТО, то і Альянс, швидше за все, наслідуватиме їх приклад. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова Постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв так і заявив, що цього не буде.
“Якщо ми говоримо про українські води, позиція НАТО залишатиметься такою ж, якою вона була останні півтора роки. Вони не вступатимуть у війну на нашому боці і якось деблокуватимуть своїми силами українське зерно і, відповідно, вступатимуть у протидію чи протистояння з російськими кораблями.
- Поки що немає політичної волі для вирішення цього питання. У США та НАТО розуміють, що військове конвоювання їхніми кораблями суден із зерном може призвести до ескалації з Росією. Але такий варіант для них є, вони його детально розглядають, детально прораховують усі варіанти. І рішення про конвоювання суден може бути ухвалене, якщо Росія остаточно відмовиться підписувати зернову угоду у тому чи іншому вигляді, – пояснив KP.UA експерт-міжнародник Ігор Рейтерович.
Вся надія на Туреччину
Ще одна проблема для натовських конвоїв суден із зерном полягає в тому, що, згідно з Конвенцією Монтре, це залежить виключно від Туреччини, яка володіє Босфорською протокою. Вона зараз не пускає туди нічиї військові кораблі, навіть своїх союзників по НАТО.
А це означає, що Туреччина є чи не єдиною країною, яка може це зробити в Чорному морі. Саме Туреччина має достатньо можливостей на морі, щоб продовжити роботу "зернового коридору" без участі РФ, тому що агресор не зважиться нападати на кораблі країни НАТО. Але президент Реджеп Ердоган продовжує мовчати щодо цього. Можливо, він чекає на зустріч із Володимиром Путіним у серпні.
“Але я поки що не бачу такого варіанту, скажімо так, з боку Ердогана та такої готовності з боку Ердогана. Він говорив, що зернова угода обговорюватиметься з Путіним у серпні. Подивимося за результатами”, - сказав голова Постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв.
- Позиція Туреччини проста – дочекатися зустрічі Ердогана та Путіна, щоб вийти на угоду про продовження «зернової оборудки». Якщо цього не станеться, Анкара може посилити свою позицію щодо Москви. Вона готова до цього. Туреччина, як і Румунія, і Болгарія, цілком можуть конвоювати судна із зерном. А якщо вони ще й виставлять прапор ООН, то це взагалі буде патова ситуація для Росії. Напад на ці кораблі вважатиметься нападом на ООН, - пояснив Ігор Рейтерович.