Переміщення бойовиків «Вагнера» до Білорусі породило безліч питань про сенс цього «десанту». Навіщо Лукашенку знадобились ці найманці, чому Путін відпустив їх до Білорусі і що чекати від них у сусідній державі? На всі ці запитання KP.UA спробувала отримати відповіді у білоруського експерта Ігоря Тишкевича.
Лукашенко хоче змусити Путіна бути його боржником
- "Вагнерівці" продовжують прибувати до Білорусі, і, зважаючи на все, основна база їх тепер буде тут. Офіційно заявлено, що вони тренуватимуть білоруську армію. Чи не багато "тренерів" - 8 тисяч?
- А хто сказав, що до Білорусі приїде 8 тисяч бойовиків? На Москву йшло десь 6-7 тисяч. Після провалу «пригожинського заколоту» частина з них погодилася влитися до російської армії. Окрім цього, сама ПВК «Вагнер» складається з кількох частин. Перша – «еліта», професійні військові та найманці, які й раніше воювали у гарячих точках, – це «пси війни». Друга – ветерани, котрі встигли повоювати в Україні. І третя – зеки та інші. І до Білорусі переміщається «еліта» та частина ветеранів. Зекам там робити нічого. Тож реально до Білорусі прибуде близько тисячі людей.
- Проте навіщо реально Лукашенку «вагнерівці» у Білорусі, що він від них хоче отримати? Кажуть, що білоруський диктатор має рефлексію щодо власної армії, яка взагалі непідготовлена і не має досвіду ведення бойових дій. Що він хоче отримати – особисту гвардію (преторіанців), найманців для придушення протестів чи ще щось?
- Для Лукашенка головне – політичне позиціонування щодо Москви. Росія в Білорусі створювала міф, що вони щось винні Росії. А тепер Лукашенко контратакує тим, що це Росія винна Лукашенкові. Адже це він урятував її від початку громадянської війни. А отже, тепер йому винна Москва. А приховано - нова фінансова допомога.
Крім цього, 2024 року в Білорусі відбудуться місцеві парламентські вибори. І Лукашенку потрібно, щоб Росія не втрутилася у цей процес.
А тут важливо розуміти, що Пригожин – це не лише ПВК «Вагнер», а й «ольгінські тролі», його потужна медіакомпанія «Патріот». Зараз стрімко зростає вплив саме таких медіакомпаній, телеграм-каналів та інше. Але пропагандисти Лукашенка не вміють працювати із новими медіа. У Білорусі телевізор діє лише на 51 відсоток виборців. І щоб стабілізувати свою ситуацію, Лукашенку просто потрібні нові медіа Пригожина.
Крім цього, інтереси Лукашенка та Пригожина зійшлися, як не дивно, в Африці. ПВК «Вагнер» має свої бази у багатьох африканських державах, які нелегально купують зброю в Білорусі та володіють багатьма корисними копалинами – від золота до урану. Рік тому у Конго, наприклад, затримали «збройового емісара» Лукашенка. І Пригожин може допомогти у вирішенні цих «траблів».
- Чи є ще й така версія, що Лукашенко не довіряє власній армії та силовикам, і «вагнерівці» нібито будуть його особистою охороною від непередбачених хвилювань?
- Не думаю. Якщо він не довіряє своїм, то з якого дива йому довіряти «варягам», та ще таким неспокійним. Пригожин своїм заколотом показав, що схильний до своїх політичних ходів.
Пригожин поки не становить загрози Лукашенку
- А навіщо Путіну «вагнерівці» у Білорусі? Адже він нічого просто так не робить. Чи не може вихід Вагнера до Білорусі бути хитрою комбінацією Москви, «троянським конем» на повне захоплення Білорусі зсередини? Зовні Пригожин нібито посварився з Путіним, а, може, реально спрямований ним для захоплення влади у Білорусі?
- Росія грає у Білорусі в іншу гру. Мінськ потрібен Москві за раннім кримським сценарієм (до анексії. – Ред.) – їм потрібні слухняні маріонетки. Як у Криму був «Російський блок». Путін прямо поки що не збирається захоплювати Білорусь – це гра надовго. Йому зараз потрібно, щоб "Вагнер" показово залишив Росію. Хоча не можна повністю виключити, що найманці на наступних етапах можуть бути використані для дестабілізації ситуації у країні.
- Пригожин мало не дійшов до Москви, а якщо раптом він захоче йти на Мінськ?
- А сенс? Йдучи на Москву, Пригожин хотів зайняти своє більш значуще місце в російських елітах, стати «смотрящим» над усіма процесами. Він мав особистий конфлікт з однією із кремлівських «веж» - Шойгу та його групою. А за що йому боротися у Білорусі? Поки нема за що.
- Значить, для Лукашенка Пригожин поки не становить якоїсь загрози?
- Цілком це не можна зараз гарантувати, але певна небезпека для нього, у разі різкої зміни політичної кон'юнктури, – є.
- Проте Лукашенко не може не розуміти загрози, що йде від «Вагнера». Але він все одно пустив їх до себе. Отже, він розраховує на те, що зможе контролювати їх. Чим?
- У Білорусі є так званий Координаційний орган командирів спецслужб. Усі загони спецпризначень підпорядковані одному керівництву, яким керує старший син Лукашенка – Віктор. Це дуже підготовлені «специ», які охороняють і самого Лукашенка. А це близько 4,5 тисячі людей. Тобто Лукашенко впевнений, що вони можуть дати відсіч тисячі «вагнерівцям».
Хто кому платить
- Чим загрожує інкорпорація «вагнерів» у білоруський соціум та систему безпеки? Це стабілізуючий фактор чи навпаки?
- Для безпеки країни вони, швидше за все, створюють більше проблем, аніж позитиву.
- Як рядові білоруси ставляться до "нальоту" "вагнерівців" – чекають, бояться? Не підштовхне їх це до нових протестів чи навпаки – налякає?
- Поки що якоїсь серйозної реакції білоруського суспільства – немає.
– «Вагнерівці» – найманці, а отже, працюють виключно за гроші. Як ви вважаєте, Лукашенко платить їм чи в якійсь іншій формі розплачується з ними?
- Тут ще питання у тому, хто кому платить. Пригожин має серйозний бізнес на золоті, алмазах та інших ресурсах в Африці. Отже, він цілком може платити Лукашено за те, що той дозволив зробити перевалочну базу його найманців у Білорусі.
- Чи можуть «вагнери» у Білорусі становити загрозу для наших північних кордонів?
- Тільки якщо попереду піде не менш як 30-тисячне угруповання російських військ. А так – ні.
В тему
У Білорусі вже відбулися перші сутички між "вагнерівцями" та білоруськими прикордонниками. «Бойовики 19 липня провели розвідку місцевості поблизу населеного пункту Дятлик, неподалік кордону з Україною. У ході цих дій сталося зіткнення між найманцями та прикордонниками Білорусі", - повідомив Центр національного спротиву Білорусі.