Українська тенісистка Людмила Кіченок і хорватський тенісист Мате Павіч стали переможцями престижного турніру Вімблдон в міксті. Тож Людмила стала третьою українською тенісисткою, якій вдавалось виграти трофей на турнірі «Великого шлему» – до цього у 2008 році у парному розряді на Australian Open перемогли сестри Альона і Валерія Бондаренко.
Людмила Кіченок - перша представниця України, кому вдалося взяти кубок саме на Вімблдоні. Спортсменка розповіла KP.UA про секрет успіху їх з Мате пари.
«Хочу підтримати та надихнути народ України, і присвячую свою перемогу саме йому»
- Людмило, ви нещодавно перемогли на Вімблдоні. Які відчуття і емоції лишає по собі ця перемога?
- Зараз, мені здається, я потроху починаю усвідомлювати, що сталося, що в мене є перемога на турнірі «Великого шлему», і це неймовірні відчуття. Я намагаюся насолоджуватися цим моментом.
- Чому присвячуєте свою перемогу?
- Як я казала у своїй промові на церемонії нагородження, що дуже хочу підтримати та надихнути народ України, і присвячую свою перемогу саме йому.
- Як проходив сам турнір? У якому з поєдинків було найскладніше?
- Найважчим був матч другого кола, ми грали проти Пери й Мектича, напарника мого партнера (Бернарди Пери та Ніколи Мектича, США/Хорватія. – Ред.) . І навіть був матчбол, ми там виграли 7:6, 6:7, 7:6 і 11:9 на супертайбрейку. Ми майже 3 години грали - і то був найскладніший матч. Мені здається, після нього у нас з’явилась якась впевненість, ми, можна сказати, знайшли свою гру. І тоді я повірила, що ми можемо добре зіграти на цьому турнірі.
- Чи відчували ви на початку турніру, що ваша з Мате пара здатна перемогти?
- Знаєте, я не можу сказати, що з початку турніру я знала, що ми можемо перемогти. Просто грала кожен матч, і потім з кожним матчем якось додавалося впевненості, і гра, можна сказати, налагоджувалася.
- Як вам гралось з Мате Павічем? Що саме допомогло досягнути успіху?
- Мені з Мате було дуже комфортно грати, бо в ньому є якась спокійна впевненість, він якось заряджає свого партнера. Тому мені сподобалось з ним грати, він добре подає і, власне, дуже добре розуміє гру. У нього були перемоги на турнірах «Великого шлему» раніше. І в парі він три рази вигравав і два в міксті теж. У нього не було Вімблдону в міксті, тому для нього це теж перший Вімблдон.
«Телефон від привітань просто розривався»
- Як вас підтримувала сестра Надія перед фіналом? Можливо, сказала якісь важливі і надихаючі слова?
- Вона одна з перших мені написала, дзвонила, надсилала відео, як вони раділи з чоловіком, коли ми виграли матчбол. Бажала перемоги перед фіналом.
- Чи вітав вас з перемогою хтось із відомих українців або колег-тенісистів? Що бажали?
- Мене привітало дуже багато людей. Такого в мене ще не було, чесно кажучи. Такої великої кількості згадувань, повідомлень в соцмережах, і телефон у мене просто розривався в перший день, та й другий також. Були відомі футболісти, які мене привітали, були й відомі люди, й просто багато різних людей. Це надзвичайно приємно, я була вражена.
- Які плани маєте на найближчий час?
- Далі буде американська серія, буду починати з Вашингтона, там зіграю зі своєю сестричкою, і потім з Оленою (Олена Остапенко, латвійська тенісистка, постійна партнерка Людмили. - Ред.) буду грати в Торонто, Цинцинаті і US Open.
Українська тенісистка, переможниця восьми турнірів WTA у парному розряді і одного турніру «Великого шлему» у змішаному парному розряді (Вімблдон - 2023).
Народилась 20 липня 1992 року в місті Дніпро. Має сестру-близнючку Надію, яка теж відома українська тенісистка. Улюблене покриття корта у Людмили - хард.