Українські полярники показали унікальні фото неба над станцією ім. академіка Вернадського. Їм випало спостерігати в один день одразу кілька унікальних природних явищ, які дуже рідкісні чи взагалі відсутні в цих краях.
- Таке "комбо" якраз нещодавно випало українським метеорологам на "Вернадському". Зранку на небі з'явилися сочевицеподібні (лентикулярні) хмари. Це овальні хмари, витягнуті по-горизонталі, з рівними чітко окресленими краями. Вони мають яскравий білий колір, іноді з різнокольоровим сяянням, і часто накладаються одна на одну, неначе стос тарілок. Тож наші полярники жартують, що це антарктичні НЛО, адже вони схожі на космічний корабель прибульців, - йдеться у повідомленні полярників.
Вони кажуть, що через особливості утворення сочевицеподібні хмари не рухаються, а неначе “зависають” в одній точці. Тож поки вони висіли над "Вернадським", сонце опустилося над горизонтом, "підсвітивши" небо в рожевий колір.
- А пополудні на небосхилі "проявилися" перламутрові хмари. Вони дуже тонкі, тож на тлі розсіяного світла їх фактично не видно. А от під час заходу сонця, коли воно опускається на кілька градусів нижче горизонта, світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах таким чином, що виникає оптичний ефект іризації. Він якраз і “фарбує” хмари в різні кольори, - кажуть науковці.
За їх словами, і сочевицеподібні, і перламутрові хмари навіть в Антарктиді можна побачити нечасто. Для цього потрібні специфічні погодні умови, які бувають здебільшого взимку. Крім того, для формування обох видів хмар потрібні "перешкоди", які оминатиме потік повітря, – зазвичай це гірські хребти.
Варто зазначити, що ці хмари належать до різних шарів атмосфери: сочевицеподібні, як і більшість хмар, живуть у "вологій" тропосфері й складаються переважно з води, а перламутрові - у "сухій" стратосфері й складаються з кристаликів льоду.