Не Україною єдиною: Швеція вже однією ногою в НАТО, а біля кордонів із РФ збудують військові бази

На саміті Альянсу у Вільнюсі готуються ухвалити доленосні для організації рішення.

REUTERS

Саміт НАТО у Вільнюсі, який розпочався 11 липня, стане визначальним з багатьох питань для двох країн – України та Швеції. І якщо щодо нашої країни ще не все зрозуміло, оскільки ключові члени Альянсу не готові приймати Україну до своїх лав, то для Швеції це питання практично вирішене. Проти її вступу до Блоку виступали дві країни – Туреччина та Угорщина, але тепер це питання зрушило з мертвої точки.

Ердоган торгується

Президенту США Джо Байдену вдалося переконати свого турецького колегу Реджепа Ердогана підтримати вступ Швеції до НАТО, який Анкара заблокувала через низку антиісламських акцій у цій країні та підтримку турецьких біженців, яких у Туреччині вважають екстремістами. Тепер Туреччина може підтримати це в обмін на її вступ до Євросоюзу.

«Майже всі члени НАТО є членами ЄС. Зараз я звертаюся до цих країн, які змушують Туреччину чекати понад 50 років (насправді Туреччина кандидат у члени ЄС з 1999 року. – Прим. ред.), і я знову звернуся до них у Вільнюсі», - сказав Реджеп Ердоган. При цьому він запропонував "спочатку відкрити шлях до членства" Анкари в ЄС. "А потім ми відкриємо його для Швеції, як ми відкрили для Фінляндії", - запевнив він.

Раніше вступ Туреччини до ЄС фактично був заморожений через претензії до демократичного процесу в країні та через конфлікт Туреччини та Греції. Причому політики обох сторін неодноразово заявляли, що Брюссель і Анкара втратили інтерес до процесу.

У Європі цьому не раді

Але не всі в Євросоюзі підтримують цю вимогу Ердогана. "Швеція відповідає всім вимогам для членства в НАТО. А вступ Туреччини до ЄС не пов'язаний із цим, і тому я не думаю, що його слід розглядати як пов'язане з цим питання", - заявив канцлер ФРН Олаф Шольц.

Хоча у Північноатлантичному альянсі підтримали прагнення Туреччини стати членом Євросоюзу. Однак там вважають, що це не повинно заважати вступу до НАТО Швеції, яка виконала всі зобов'язання. Про це заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг на прес-конференції перед самітом Альянсу у Вільнюсі.

"Я підтримую прагнення Туреччини стати членом ЄС, але треба пам'ятати, про що ми домовилися у Мадриді перед самітом НАТО в червні минулого року - про конкретний список умов, які має виконати Швеція, щоб вступити до Альянсу. І Швеція виконала ці умови", - наголосив він. Також, за словами генсека НАТО, Швеція нібито пообіцяла сприяти Туреччині на шляху її зближення з Євросоюзом.

Проте експерт-міжнародник Тарас Загородній упевнений, що турецький президент грає свою гру, і навіть він сам не розраховує на повноцінний вступ до ЄС.

- Зараз це неможливо з кількох причин. По-перше, є проблема Північного Кіпру, який зайнятий турками та який Євросоюз зажадав від них звільнити. Крім цього, Європа має претензії до Анкари щодо дотримання демократичних свобод. І це все чудово знає і сам Ердоган. Тому він домагається не стільки повноцінного вступу до ЄС, скільки покращення економічних відносин із ним – збільшення квот на турецьку продукцію на європейські ринки та інші преференції, – пояснює експерт.

Вступ Швеції - це вже суто технічне питання

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав Вільнюський саміт історичним після того, як Туреччина вирішила ратифікувати протокол про вступ Швеції.

За інформацією CNN, парламент Туреччини може ратифікувати вступ Швеції до НАТО до кінця наступного тижня. Так, протокол про прийом Швеції до НАТО буде передано до турецького парламенту наприкінці наступного тижня і схвалено.

Що ж до Угорщини, то влада цієї країни підтримає вступ Швеції після того, як це зробить Туреччина. Міністр закордонних справ Петер Сійярта вже заявив, що ратифікація в парламенті в Будапешті вступу Швеції до НАТО залишається лише "технічним питанням".

НАТО збільшить виробництво боєприпасів і витрати на ВВП

Крім того, генсек Єнс Столтенберг заявив, що НАТО посилюватиме виробництво зброї. "Ми всі розуміємо, що ця війна стала війною на виснаження. Нам потрібно більше зброї. Наших початкових запасів не вистачило. Ми почали посилювати виробництво. І це виклик усім нам", - сказав він, відкриваючи саміт.

Так, за його словами, країни Альянсу збільшують виробництво снарядів для 155-мм артилерії для допомоги Україні: «Виробництво артилерійських снарядів 155-го калібру збільшується. Нам потрібно активізуватись ще більше. Тепер це стає жорстокою війною на виснаження, а війна на виснаження – це війна матеріально-технічного забезпечення», - раніше розповів Єнс Столтенберг.

Прем'єр-міністр Британії Ріші Сунак закликає союзників витрачати 2% свого ВВП на оборону, оскільки вторгнення Росії до України продовжується. Британський прем'єр поїде до Вільнюса з подвійним посланням: щодо зміцнення НАТО та наголосить на необхідності продовжувати підтримувати Україну.

Раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що країни НАТО повинні розглянути можливість виходу за межі порогового рівня витрат на оборону в 2% ВВП. Пісторіус погодився з тим, що 2% мають бути «нижньою межею».

Емманюель Макрон також пообіцяв збільшити витрати Франції на оборону до 2030 року, щоб пристосуватися до глобальних загроз і винести уроки з вторгнення РФ до України. Президент Франції заявив, що військовий бюджет на 2024-2030 роки становитиме 400 млрд євро.

Для Росії цей саміт стане великим розчаруванням. Президент Литви виступив за створення постійних військових баз біля кордонів із РФ. Гітанас Неуседа вважає, що НАТО слід відмовитися визнати недійсним акт про відносини та співпрацю з Росією, згідно з яким Блок не розміщує на постійній основі бойові сили біля її кордонів.

"Оскільки Росія робить активні кроки щодо розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі - і ми маємо всі докази, що це відбувається, - ми маємо нарешті оголосити цей основний акт "Росія - НАТО" мертвим", - сказав президент Литви. Він також закликав західні країни бути сильними, оскільки це "найкращий засіб стримування".

На саміті обговорять питання стримування та оборони і затвердять нові регіональні плани оборони, нові моделі сил та збільшення кількості підрозділів швидкого реагування.

Також на ньому розглянуть питання розширення співробітництва з партнерами в Європі, Індо-Тихоокеанському регіоні і міжнародними організаціями, включаючи ЄС.