Після того як 3 липня було оголошено найспекотнішим днем в історії метеоспостережень, Всесвітня організація охорони здоров'я почала лякати людство ураганами, посухами, повенями. Мовляв, глобальне потепління, яке ми очікуємо в майбутньому, відбувається вже зараз і тут, а з ним і всі обіцяні катастрофи.
Чи це так, KP.UA запитала у доктора географічних наук, завлабораторії кліматичних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту Владислава Тимофєєва.
Незворотні зміни вже відбулися
- Владиславе, що мав на увазі представник ВООЗ, коли казав, що глобальне потепління вже відбувається?
- Я не можу знати, оскільки прогнози ВООЗ ми не беремо до уваги. Є Всесвітня метеорологічна організація, звідки беремо інформацію, яка нам потрібна. Глобальне потепління йде давно – приблизно з кінця 80-х. Власне, звідти і почалися всі ці страшилки. Наприклад, якщо глобальна температура підвищиться на 1,5 градуса, будуть незворотні зміни в екосистемах. І ці зміни вже є.
Наприклад, останні 30 років Крим, Херсонську, Запорізьку області захопили середземноморські павуки та не характерні раніше для цих регіонів змії. Вгору Дніпром піднялися чорноморські баклани - як мінімум до Кременчука. Це досить агресивні птахи, котрі відбивають їжу у наших чайок. Тобто наслідки потепління ми бачимо, але це поки що ніяк не катастрофа.
- У глобального потепління є опоненти, які говорять, що треба чекати на глобальне похолодання.
– Справа не в опонентах. Справа у фактах. У нас зараз пік сонячної активності, різке її падіння відбуватиметься до 2050 року. Цілком можливо, що буде відкат у похолодання.
Але такі явища неоднорідні. Не можна казати, що глобальне потепління відбувається по всій планеті. Наприклад, в Україні останні 10 років стали більш холодними квітень та травень. Інша тенденція, хоч і менш виражена, це сповзання зими на грудень і листопад. Чи пов'язано це з глобальним потеплінням, важко сказати. Це радше теорія хаосу.
Спека, але не аномалія
– 6 липня ми пережили +33 градуси в тіні. Чи можна говорити, що це аномальна спека?
- Зовсім ні. Це нормальна для сучасного клімату літня температура, зокрема для Києва. У Херсонській, Миколаївській областях +35...37 градусів – це також нормально. Ось минулого року у Європі три дні трималася хвиля тепла за +40 градусів – це вже аномалія.
Температуру +30 градусів ми ще переживатимемо, але я не думаю, що все літо стоятиме велика спека. Найспекотніше літо було 2010 року, гарячіше не було.
– У нас люблять говорити про аномалії. Ось і грозу, яка пролунала ввечері 6 липня, теж назвали аномальною.
– У метеорології немає таких термінів. У нас усе в цифрах. Є певний поріг інтенсивності конвекції – це сходження теплого повітря та водяної пари. 6 липня нічого надприродного не сталося, хіба що були дуже сильні громові гуркіти. Активна фаза грози тривала 30-40 хвилин, це нормально. Бувають грози і всю ніч.
До речі, цього року було дуже мало гроз. Одна у квітні, і одна - у травні. Це пов'язано з низькою температурою у ці весняні місяці.
Ці лякалки заради грантів
- Європі пророкують велику повінь. Українцям на неї теж можна очікувати?
- Схожу статтю про глобальне потепління та катаклізми мені надіслали німецькі колеги. Ці статті пишуться дуже вільно і поверхово: настане спека, потім повінь, вітер непередбачувано змінюватиме напрям зі сторони в сторону.
З погляду фахівця, це повна нісенітниця.
Якщо є спека, то не буде великих опадів. Якщо опади будуть, то вони пом'якшать спеку. І потім питання: повінь де буде, у якому регіоні? У центрі Європи, Скандинавії чи Італії, Іспанії, Греції?
Клімат у Європі не однаковий. Велика ймовірність повеней у Середземноморському районі, де циклони. Посуха можлива у Франції.
Усю Європу однозначно не заллє, українцям нема про що турбуватися. Такі статті-лякалки пишуться, щоб кліматичні організації отримували гранти на свої дослідження.
- Екологи кажуть, що осушення Каховського водосховища може спричинити зміну клімату. Щонайменше на півдні України.
- Навряд, точніше – ні. Екологи слабо розуміються на кліматі. Площа звільнених від води територій дуже мала, якщо брати глобальний масштаб. Масивні потоки повітря, що рухаються через Україну із заходу на схід або з Атлантики, формуючи нашу погоду, безумовно, перекриють регіональний клімат.