Продюсер Іван Клименко відповів на закиди на адресу артистів його лейбла ENKO, яких часто критикують за використання "шароварщини" у творчості. В інтерв'ю KP.UA музикант заявив, що сьогодні цим терміном сильно спекулюють у ЗМІ та соцмережах, оскільки багато людей не сильно знаються на самому понятті «шароварщина». За його словами, були випадки, коли зовсім не "шароварні" релізи називали "шароварними", і навпаки.
- У мене є своє суб’єктивне визначення. "Шароварщина" – це дуже поверхневе використання фольклору, поверхневе використання текстів з українською ідентичністю. Насправді від "шароварщини" до істинно фольклорних проявів всього декілька кроків. Це визначається тим, наскільки глибоко ти занурюєшся у роботу, наскільки глибоко копаєш, передаючи ці мотиви, тексти, образи. Дійсно, були релізи, які деякі наші артисти випускали трохи більш поверхневими. Це було на ранніх стадіях. Зараз у наших командах є люди, які дуже поглиблено вивчають фольклор, які є глибинними спеціалістами з фольклору.
З іншого боку, і в "шароварщині" є щось корисне, не всі можуть одразу осягнути глибинну ступінь українського етнокоду. Комусь спочатку треба поверхнево з ним ознайомитися, а потім уже поглиблено. Та навіть якщо це й поверхневе занурення, це все одно занурення в нашу культуру, а не в іншу.
Клименко також зізнався, який із недавніх релізів лейбла можна було б назвати "шароварщиною":
–- Наприклад, для мене трохи "шароварним" релізом є пісня «Нумо, козаки» Kalush Orchestra і KOZAK SIROMAHA. Хоча KOZAK SIROMAHA не є представником "шароварщини". KOZAK SIROMAHA – дуже глибока людина, яка є козаком понад 15 років, людина, яка живе дуже аскетично, у якої смартфон з’явився в 40 з гаком років. Він людина досить чітких принципів. І дуже багато пісень, які робить KOZAK SIROMAHA, це дуже глибинна і крута творчість. Але саме ця пісня робилася дещо нашвидкоруч, не всі процеси вдалося проконтролювати, тому в ній є елементи "шароварщини". Але, знову ж таки, я не вважаю, що це погано.
Раніше музикант також відреагував на диси артистів на адресу лейблу ENKO. Клименко зізнався, що такий спосіб критики його не зачіпає, а такий розважальний жанр у музиці, як дис, може існувати лише тимчасово.