Календар українських святкових днів має змінитися. Володимир Зеленський вніс в Раду законопроєкт про перенесення святкування Різдва Христового з 7 січня на 25 грудня, Дня Української Державності - з 28 липня на 15 липня, Дня захисників і захисниць України - з 14 жовтня на 1 жовтня.
З чим це пов’язано, з’ясовувала KP.UA.
Переважна більшість православних церков живе за цим календарем
У пояснювальній записці до законопроєкту є посилання на Архієрейський собор Православної церкви України, який 24 травня схвалив перехід з юліанського на новоюліанський (фактично григоріанський) календар. Таке рішення було пов’язане з розв’язаною Росією війною та небажанням багатьох вірян відмічати святе Різдво в один день з агресором.
“Українському народові тривалий час нав'язувалась російська ідеологія у майже всіх сферах життя, у тому числі стосовно дотримання юліанського календаря та святкування Різдва Христового 7 січня”, - йдеться в пояснювальній записці.
- Новий відлік має початися з 1 вересня, - говорить кандидат історичних наук, релігієзнавець Ігор Козловський. – Питання фактично вирішене, залишилося затвердити його на Помісному соборі церкви, що має відбутися 27 липня за участю мирян. На новоюліанський календар переходить не тільки Православна церква України, а й Українська греко-католицька церква. Переважна більшість православних церков світу давно вже живуть за цим календарем. Виключення становить тільки російська церква, Єрусалимська та Сербська церкви.
Вихідні будуть після війни
Крім Різдва Христового, з церковними святами збігаються ще два державні свята. Це День захисників і захисниць України, який традиційно відзначається на День Покрови Пресвятої Богородиці, та День Української Державності, коли вшановується пам'ять святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого. Зміна дати святкування Різдва передбачає перенесення православних свят на 13 днів: з 14 жовтня на 1 жовтня, з 28 липня на 15 липня.
- Тому президент пропонує також перенести і державні свята - внести поправки в Кодекс законів про працю, щоб православні дати були неробочими днями, - пояснює Ігор Козловський.
Щодо інших нерухомих церковних свят, то від держави вони не залежать, календар складатиме Православна церква України. Наприклад, Водохреща має припадати на 6 січня, а не на 19, як було раніше.
- Святкування Великодня, Святої Трійці та інших рухомих свят не залежить від переходу на новоюліанський календар, - зазначає релігієзнавець. - Новоюліанський, як і григоріанский, – це сонячні календарі, а Великдень і Трійця вираховуються за місячним.
Вихідні, що належать на другий день після Великодня та Трійці, будуть вільними від роботи днями, коли закінчиться війна. З оголошенням військового стану всі додаткові вихідні, в тому числі державні свята, в Україні скасовані.
Залишається право вибору
Українська православна церква житиме за юліанським календарем із звичними для парафіян датами. Втім, і за парафіями Православної церкви України залишається право вибору.
Рішення Архієрейського собору – це не примусова реформа. Перехід на новоюліанський календар здійснюється «з огляду на пастирську доцільність». Ті парафії та монастирі ПЦУ, які захочуть лишитися на старому стилі, також правитимуть служби за юліанським календарем.
На думку Ігоря Козловського, 14 жовтня може зберегтися як пам’ять про День українського козацтва, адже запорожці вважали Святу Богородицю своєю покровителькою і в кожній Січі зводили церкви на честь Покрови.
Новоюліанський календар розроблений сербським астрономом, професором математики й небесної механіки Бєлградського університету Мілутіном Міланковичем у 1923 році. Заснований на циклічному обертанні Землі навколо Сонця. Тривалість року за цим календарем становить 365,242222 діб. Новоюліанский календар містить 218 високосних років на 900 років.
У новоюліанському календарі «пропускається» 7 діб на 900 років, тоді як у григоріанському - 3 доби на 400 років. У період від 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським.