Жителі приватного сектору, як правило, найслабше захищені під час обстрілів, бо організованих укриттів поруч нема. Тому киянин Кирило Барашков вирішив побудувати особисте сховище для себе і своєї родини.
Кирило Барашков зрозумів, що треба щось робити, 10 жовтня, коли російські ракети ударили по вулиці Володимирській, парку Шевченка і скляному мосту у столиці. Тож зайнявся облаштуванням бункера для родини і сусідів по вулиці.
«Ідея прийшла з неба у вигляді ракети «Калібр»
Чоловік дивується, коли запитують, як з’явилась ідея про створення власного бункера. Адже часи такі, що мати безпечне укриття – це питання першої необхідності.
- Чесно скажу, таке враження, що ось сидимо, все спокійно, і тут раз - ідея приходить… Ідея прийшла з неба у вигляді ракети «Калібр», що називається. Продиктована реальними умовами. Розумні ті, хто це зробив, знаєте, не в 2022 році, а в 2020-му. От ті люди розумні. А ми вже просто реагували на обставини, - каже чоловік.
Побудувати власний бункер, за словами Кирила, не складно. Складно знайти для цього кошти, адже далеко не у всіх є така фінансова можливість.
- Не складно, абсолютно. Складно гроші заробити, щоб це зробити. Спеціалісти? Якщо є знайомі, то це реально. Я прораховував, умовно кажучи, найменш достатній варіант, щоб люди там могли знаходитись, то це взагалі десь 5 тисяч доларів коштує. Я вже зробив, як то кажуть, на віки. Це не є складно, - говорить Кирило Барашков.
Будувалось укриття майже два місяці, з жовтня по грудень. Працювали над його створенням четверо людей. Можливо, побудувати могли б й швидше, не дозволила погана погода.
Захищає укриття від усього, крім прямого попадання ракети. За конструкцією не складне – одне приміщення на дванадцять квадратних метрів і підсобка на три метри. Вони опущені на п’ять метрів під землею, викопувались екскаватором. А згори - два метри армованого бетону. Стіни укриття обшиті вагонкою і панелями з дерева.
- Облаштоване всім, що треба – дивани, обігрів, інтернет, камін, електрика, біотуалет. Все, що треба, там є, - каже наш співрозмовник.
В середині приміщення затишно. Все облаштовано так, аби тут було тепло. Щоб було комфортно і дітям. Є м’який диван, кушетка, стільці. Спиться в укритті тихо і спокійно, наче у барокамері, каже власник. Немає ні зайвих звуків, ні світла. Укриття облаштоване також сучасною вентиляційною системою. Є й запаси питної води.
Бункер може прийняти до 15 людей одночасно. Двері на ньому з кодовим замком, код відомий і сусідам. Тож вони можуть скористатись укриттям в будь-який час.
Чоловіка дивує, що до нього стільки уваги від представників ЗМІ, коли стало відомо про укриття.
- Дуже здивований. Я абсолютно такого не очікував, бо це очевидні ж речі. Це важливіше, ніж купувати дорогі машини чи зробити у хаті ремонт. Це набагато важливіше - це база. Це ж не тільки аспект безпеки фізичний, а й психологічний аспект також. Коли людина впевнена, що вона нормально виспиться в укритті, вона краще працює й краще живе, - зазначає Кирило Барашков.
Власне укриття чоловікові обійшлось в 20 тисяч доларів.
Ходити в укриття – це як керувати автівкою з пристібнутим паском безпеки
На думку Кирила Барашкова, користуватись укриттям в наш час – неймовірно важливо. Часи зараз такі, що не можна безвідповідально ставитись до загрози з неба від російських окупантів.
- У нас безпечні люди. Я не розумію тих, що з дітьми під час тривоги спокійно ходять, мами гуляють з колясками. Я вважаю, що зараз укриття – це як в машині пристібати пасок безпеки. Зараз, на жаль, такі обставини. Москалі ці довбані поки що жити точно не дадуть. Тому всіх закликаю - дбайте про безпеку дітей, дбайте про свою безпеку, в першу чергу психологічну. Бо люди під постійним психологічним тиском, це терор – тиск психологічний, в першу чергу. Ви знайдіть людину, яка не нервує. Люди нервують, накопичується відчуття тривоги. І у підсумку все це сильно впливає на людей, - каже наш співрозмовник.
В той же час чоловік відмічає й проблему нестачі доступних укриттів на вулицях Києва. Наприклад, зупинки громадського транспорту – це могли б бути укриття, які б урятували багато людей. Як би професійно сили ППО не діяли, а від випадковості ніхто не застрахований – це повинен розуміти кожен. Кирило Барашков багато разів бував у Ізраїлі, і, на його думку, Україні слід перейняти ізраїльські практики забезпечення громадської безпеки.
- Я не розумію київську міську владу, поставили хоча б на зупинках ті укриття – хай воно буде. Це важливіше зараз, ніж будь-що інше. В Ізраїлі, наприклад, нема дискусій, потрібно укриття чи не потрібно. Це навіть не дискутується. Там тривога почалась - пляж Тель-Авіва за дві хвилини порожній. Всі встали, хтось швидше, хтось повільніше, одяглись – все, всі пішли спокійно і перечекали, тому що треба дати попрацювати повітряним силам. Бо у них своя робота, а у людей своя задача – захистити себе, дітей і осіб, які не можуть про себе подбати. Я вважаю, що це фундаментально. А у нас всі розслабились, бо відігнали кацапів від Києва, - каже чоловік.