Юлія Михлюченко із села Овідіополь на Одещині близько десяти років вирощує іриси. За цей період дівчина зібрала близько 350 сортів, серед яких є колекційні види.
Декілька років тому Юлія почала виводити нові сорти самостійно. Навесні один із її сіянців – шестифоловий ірис плоскої форми – був представлений на Всеукраїнській виставці борідкових ірисів у Національному ботанічному саду у Києві. Він отримав почесну відзнаку «Найкращий сіянець вітчизняної селекції».
KP.UA поспілкувалася з Юлією та дізналася, як доглядати іриси та вирощувати нові сорти квітів.
На 6-7 сотках вмістилося понад 1000 кущів
- Юліє, як давно ви займаєтеся квітами? З чого все почалося?
– Почалося близько 10 років тому. У дитинстві я не звертала уваги на квіти. А потім вийшла заміж, переїхала та побачила у сусідки іриси. Ходила, дивилася на квіти, і якось мені це так сподобалося! Спочатку купила 2-3 штучки, а потім з кожним роком моя колекція ставала все більшою. Квіти в мене зараз ростуть різні, але іриси потрапили до самого серця.
- Цікаво, чи вистачає місця для якихось інших рослин, тієї ж картоплі, наприклад?
- Катастрофічно не вистачає: колекція з кожним роком поповнюється, іриси розростаються, плюс я почала займатися селекцією, виводити свої сорти ірисів, які планую в майбутньому зареєструвати.
Також у мене ростуть інші квіти. Ми трохи перенесли нашу грядку, зменшили площу картоплі, але там ще й інші овочі...
- А коли ви зайнялися селекцією – якось вивчали це питання? Напевно, це складно?
- Насправді запилювати іриси зовсім нескладно. Береться материнська квітка і, так скажімо, «батько» - та проводиться запилювання. З однієї квітки береться тичинка і у певне місце іншої квітки ми сиплемо пилок з неї, а на материнській квітці обриваємо стандарти та фоли для зручності.
Запилювання краще робити вранці, під час сухої погоди, щоб квітка була свіжою і тільки розпустилася. Після цього підписуємо, хто в нас мама, хто тато - і спостерігаємо.
- А коли ж з'являється нова квітка? Як взагалі відбувається процес?
– Далі зав'язується коробочка, але це відбувається не завжди. У цій коробочці дозріває насіння, яке наприкінці липня - початку серпня ми висіємо в землю.
Наступного року насіння проростає. Потім ми розсаджуємо ці маленькі паростки. Наступного року знову спостерігаємо. І лише на третій рік, а іноді й на четвертий, вони зацвітають.
З цих сіянців у мене вийшло близько 10 кущів – іриси плоскої форми. Вони не мають верхніх стандартів. Є лише фоли – це нижні пелюстки. Вийшли фолові іриси. Їх вивести дуже складно. Але, як кажуть, новачкам щастить. Мені, певне, пощастило: з першої спроби так вийшло.
В Україні зареєстровано лише два такі іриси, і то один я ніколи не бачила. Один сорт - COSMIC LULLABY (ЧЕРНОГУЗ*18), а другий сорт я не знаю назви. Сподіваюся, що через пару років я свої зареєструю, і ці сіянці будуть мати своє ім'я.
Буває, що квіти не дотягують до ідеалу. Наприклад, квітка неправильної форми або щось ще з нею не так.
- А якого кольору вийшли ваші «первістки»?
- У моїх ірисах переважає блакитний, бузковий колір, темно-темно синій. Квітка - 23 см з масивною тарілочкою.
- Назву вже придумали?
- Якщо все буде добре, хочеться, щоб мій ірис асоціювався із Чорним морем. Можливо, Глибина Чорного моря чи щось у цьому дусі.
- Чи багато часу займає догляд за рослинами?
- Коли їх було 5-10, це було нескладно. Але тепер, коли у мене росте близько 350 сортів, плюс мої сіянці, а це понад 1000 кущів, у такому масштабі важкувато. Якщо йдеш копати, то це або на кілька днів, або з ранку до вечора. Це також стосується обробки та посадки квітів.
- Понад 1000 кущів розміщуються на невеликому городі?
- Так, а ще там картопля, помідори, морква.
- На шести сотках?
- Так, але город більше 7 соток. На 6 сотках у мене росте основна частина ірисів. Ще є ділянки з елейниками, півоніями, але їх значно менше.
- А що із цими квітами відбувається взимку?
- Взимку вони не потребують особливого догляду. Це не жоржина, яку потрібно викопати і віднести до підвалу.
Інша справа навесні. Потрібно систематично робити обробку, стежити за тим, щоб квіти не атакувала ірисова муха, щоб не з'являлося плямистостей на листах.
Але це все одно нескладно: ми обробляємо дерева, інші квіти, робимо якусь профілактику з кущами смородини, малини. Все те ж саме, ті ж препарати, тільки бризнете ще й на квіти. Це нескладно, особливо якщо в вас не така плантація, як у мене.
А восени, коли листя починає жовтіти, треба зрізати дві третини квітки - і все. Іриси - чудові квіти.
- Іриси можуть рости у квартирі?
- Ні, ці квіти ростуть лише у саду. До речі, в букети іриси не збирають, на відміну від півонії.
«Я не бізнесмен, а колекціонер»
– Ви часто поповнюєте свою колекцію ірисів?
- Так. Щороку купую нові сорти, які мені подобаються. Новинки колеги привозять із-за кордону, вони дорогі. За кордоном новинка може коштувати і 75 доларів. Я замовляю новинки тут Україною, щоб поповнити колекцію. Тим паче, іриси швидко розростаються. Їх потрібно розсаджувати, але для цього потрібно місце. Тому залишки я продаю та купую нові квіти.
- Чи багато людей купують у вас іриси? Звідки вони?
– Замовляють їх по всій Україні. Одна жінка вже кілька років приїжджає до мене з Молдови з подругою. Цього року теж на неї чекаю. Також мої квіти є у Швеції.
- Чи можна сказати, що іриси стали для вас бізнесом і на ньому можна заробляти?
- Для мене це насамперед хобі. Влітку для сімʼї мої іриси -це підтримка: я зараз не працюю. В теплу пору року це непогана підмога. Але я не можу назвати це бізнесом, а себе вважаю колекціонером. Так, мені це приносить якийсь дохід, але ці гроші я знову витрачаю на квіти. Насамперед я колекціонер і продаю надлишки, щоб поповнювати свою колекцію.
- Ви кажете, що ваші квіти є у Швеції та Молдові. А в які міста України вони вирушили?
- Напевно, немає такої області, щоб я туди не відправляла квіти. Хіба що у Криму немає моїх квітів. Я веду свою сторінку у Facebook і два роки тому почала вести TikТок. Там є безкоштовний майданчик, звідти про мене дізнаються.
- А скільки коштують ваші іриси?
– Цього року від 35 грн до 800 грн.
Ті, які зараз продаю за 800 грн, купувала ще дорожче. Ціни падають щороку, залежно від сорту. А загалом у нас, у колекціонерів в Україні, приблизно однакові ціни на квіти.
Квіти продаються лопатками. Кожен сорт я підписую, підрізаю, а перед відправкою квіти промиваю: приємно дістати посилку та не бачити там землю. Та й безпечніше - це земля, а в землі є багато всього.
Крім того, відправляю квіти по всій Україні. У кожному регіоні є якісь свої жучки-павучки, насіння трави. На Одещині - трава, якої немає десь у Чернігівській області. Людина у себе посадить неочищену квітку - і в неї може з'явитися якийсь бур'ян, якого раніше не було. Навіщо? Тому квіти я мию, просушую, і лише після цього пакуємо іриси без вологи та відправляємо «Новою поштою» чи «Укрпоштою».
- Нещодавно у вас була виставка ірисів, розкажіть про неї.
- Після того як у мене відкрилися іриси із плоскою формою, мені запропонували взяти участь у київській виставці. Її організовували члени української спілки ірисівників. Я вирішила ризикнути: з Одещини поїздом везти квіти, які займають багато місця, непросто. Я їх запакувала, привезла на виставку і також стала учасником «Української спілки ірисів».
Виставка тривала три дні. Усі відвідувачі ботанічного саду, хто мав можливість та бажання, заходили до шостого корпусу та милувалися нашими квітами.
- Чи не страждають квіти під час війни?
- Я живу неподалік Одеси, і в нашому районі бахає. Взимку й прилітало поблизу. Квіти можуть страждати від мого емоційного стану: вони живі. А фізично, дякувати Богу, їм не діставалося.
- Який у вас найулюбленіший сорт?
- Ох, їх багато. Вони всі чудові, складно вибрати улюбленців. Можу назвати Kiss the Princess, Mixed Signals Gathering, Gold Fiasco, FOOLISH DREAMER.
- Допомагає вам сім'я доглядати квіти?
– Дуже допомагає. Діти допомагають запилювати квіти. Найпершу квітку, яка розцвіла, фіолетова із зубчиками, - запилював мій син. Тоді йому було 7-8 років. Тому той сіянець я називаю «Кірюша», так він у мене й підписаний.
- Про що ви мрієте щодо квітів?
- Мені хотілося, щоб мої сіянці отримали імена, а я довела свою справу до кінця. Для цього потрібний не один рік спостереження. Квітів плоскої форми не дуже багато, стандартної форми - тисячі.
І було б чудово, якби вони мали своє ім'я, а у світі дізналися, що цей сорт виведено в Україні. Ми знаємо американських селекціонерів, австралійських... Хочу, щоб також знали про нас, українців.