«Зневоднений» Кривий Ріг: мешканці звикають чистити зуби без води та полювати за дощем

За кілька днів місто та довколишні громади увійдуть у режим тотальної економії води.

t.me/c/1566110251/12242

Східні та південно-східні області України в принципі не можна назвати багатоводними – так розпорядилася природа. Однак саме тут сконцентровано металургійні підприємства, які споживають величезні обсяги води у виробництві. Плюс тут мешкає чимало людей. Підрив дамби Каховської ГЕС та обмілення водоймищ поставили регіон на межу виживання. У тому числі страждає і Кривий Ріг, де резервної води вистачить у найкращому разі на півтора місяці і то – за дуже економного витрачання.

Робота йде, але не все одразу

- Не забуваймо про необхідність максимальної економії! – закликає мешканців міста мер Олександр Вілкул. І додає: - Більша частина Кривого Рогу бере воду із резервного Південного водосховища. Воно не наповнюється – нічим. Тому треба розтягувати те, що є, на стільки - скільки можна. Фахівці з водопостачання працюють цілодобово, але швидко відновити колишню подачу води на місто точно не вдасться.

- Ми розуміли вже рік тому, що таке можливе [проблеми з водопостачанням через обстріли], і провели багато технічних заходів. Проклали понад 14 км труб, оптимізуючи систему водопостачання. Тому у нас є якась фора за часом, щоб зрозуміти, наскільки впаде рівень води у Каховці, – зазначив нещодавно Вілкул.

Втім, наші громадяни навряд чи згодні заощаджувати на воді – і так не розкошують. У перші години після підриву Каховської дамби у Кривому Розі мешканці почали екстрено набирати воду з крана – і, як наслідок, зламалися електронасоси системи водопостачання. Залишається сподіватися на майстерність ремонтників і якусь свідомість городян.

Водночас глава міста вранці 16 червня повідомив, що розпочато будівництво водоканалу Інгулець – Південне водосховище завдовжки близько 30 км. Роботи вже розпочаті та йдуть дуже активно.

- Каховка ( Каховське водосховище. – Авт.) падає, і зрозуміло, що найближчими роками звідти води не буде. Необхідно в аварійному режимі зробити те, чого ніхто ніколи не робив, – наголосив Олександр Вілкул. – Економія води найближчими місяцями тільки збільшуватиметься. І ризик того, що частина міста на якийсь час залишиться без води – як зараз Марганець та Покров, – дуже високий. Але ми працюємо цілодобово.

Вода – лише після обробки

Жителі Кривого Рогу не з чуток знають, що таке розливи та пересихання водосховищ. Так, 14 вересня 2022 року російські війська обстріляли місто вісьмома крилатими ракетами "Кинжал" та "Іскандер", які пошкодили дамбу Карачунівського водосховища на річці Інгулець. Витік води призвів до підтоплення 200 будинків, в Інгульці загинула риба, вода в річці почервоніла. Громадські активісти організації « Досить труїти Кривий Ріг » (ДТКР) повідомили, що вода Інгульця забруднена вмістом затоплених каналізаційних мереж та вигрібних ям у приватних будинках, а також фосфатами та нітратами. У квітні 2023-го через пів року після ракетного обстрілу активісти-екологи взяли пробу води з Інгульця. Концентрація забруднюючих речовин у ній зменшилася, але безпечною цю воду все одно назвати не можна.

На жаль, не можна назвати прийнятним стан води і в інших природних джерелах, які могли бути альтернативою водопостачанню у Кривий Ріг. Активісти ДТКР взяли проби у 25 місцях – у різних районах Кривого Рогу, у Новолозоватці та біля Іскрівки.

- Серед цих джерел лише одне виявилося гарної якості з високим потенціалом для питного водопостачання у надзвичайних умовах – це Титинський ставок на півночі міста. Усі інші зразки води у Кривому Розі - середньої чи поганої якості, а у свердловині у приватному секторі мікрорайону Довгинцеве – дуже поганої, - резюмували екологи. На крайній випадок, окрім води з Титинського ставка, екологи пропонують в умовах тотальної відсутності доступу до питної води акуратно вживати воду з джерела в Карачунівському затопленому кар'єрі.

Але лише після спеціальної обробки! Вода з цих джерел вимагає додаткового пом'якшення та використання фільтрів з іонообмінними смолами або катіон-активними цеолітами. Вони є у вільному продажу та виглядають як фільтри проти накипу або фільтри-глечики.

Всі інші водні резерви – тільки для технічних потреб, а деякі – також тільки після очищення, причому не побутового, а спеціалізованого. Такого очищення вимагають ставок на Соцгороді і джерело на «Юності», оскільки містять дуже багато нітритів і нітратів. Також забруднена вода струмка у Шахтарському парку.

Проблема розходиться

Поки що оцінити масштаби катастрофи з водопостачанням важко – інформація надходить з різних місць різними темпами. Наприклад, фахівці не можуть зрозуміти ситуацію із подачею води на півдні України. У Дніпропетровській облдержадміністрації повідомили лише, що Нікопольщина та Криворіжжя забезпечені спецтехнікою для підвезення води та системами доочищення.

Голова Миколаївської обладміністрації Віталій Кім повідомив, що у регіоні виникне серйозна екологічна проблема через 2-3 тижні після підриву Каховської ГЕС, пов'язана зі змішуванням морської та прісної води в районі Кінбурнської коси та Очакова.

– Підрив Каховської ГЕС також зруйнував точку водозабору з Дніпра, яка забезпечувала водопостачання Миколаєва. Це позначка «мінус 10 метрів», вона затоплена та зруйнована. Щодо питної води, то вона є, сповнені сховища. Але загроза залишається – без води може залишитись Миколаїв, - зазначив Кім.

Вже з'явилася інформація про мор риби, а мешканців Миколаївської області закликають кип'ятити воду з водопровідної мережі та колодязів.

До Дніпропетровської області відправлено кілька машин-водовозів з інших регіонів України. Всі вони вирушать до Нікополя і займуться підвозом води місцевим жителям у Криворізькому районі до Грушевської та частини Зеленодольської громад.

У самому Кривому Розі вже створили інтерактивну картку із позначками водозабірних колонок. Карта оновлюється онлайн. Там уже відмічені колонки на проспекті Перемоги, вулицях Каткова, Станкова, Недєліна, Сонячної, Гірників, Соборності, Героїв АТО, Васякіна, Матусевича, Гагаріна, Гетьманської.

Екологи також попереджають мешканців, що вода річки Саксагань, гирло якої розташоване в Центрально-Міському районі Кривого Рогу, мало підходить навіть для господарсько-побутових потреб – вміст солей у ній перевищено у півтора рази, як і жорсткість. Її можна використовувати лише для технічних потреб.

Економимо воду!

Кривий Ріг вже не раз зазнавав обстрілів з боку росіян, тому мешканці міста мали бути готовими до подібних ситуацій. Вдома необхідно завжди мати запас води на 3-4 дні з розрахунку: бутильована питна вода – 2 л на день на особу, запас для технічних та побутових потреб – 4 л на особу на день.

Режим суворої економії, в який входять всі потерпілі від вибуху дамби райони, передбачає зменшення поливу саду та городу (альтернатива – мульчування ґрунту під рослинами корою), відмова від прийняття ванни на користь душу, завантаження пральних та посудомийних машин по максимуму та банальне закриття крана з водою під час чищення зубів.

Жителі окупованого Донецька, які живуть в умовах відсутності води в кранах вже більше року, дають кілька порад, щоб водна криза пройшла якомога безболісніше.

- На цей час вашими постійними супутниками стануть пластикові 5-6-літрові баклаги, бочки та відра, де буде вода. Збирайте дощову воду, шукайте джерельця та інші джерела. Можливо, доведеться змінити щоденне меню та зменшити кількість їжі, після приготування якої залишається багато брудного посуду. Овочі та фрукти краще мити в мисочках, а не під проточною водою з крана – економія очевидна. Для гігієни використовуйте вологі серветки – найкраще антибактеріальні, а не просто пахнуть, - каже донеччанин Юрій Матвієнко, колишній викладач технічного університету. - Знайдіть в інтернеті способи очищення води піском та вугіллям. Пити її не можна, але хоча б помитися можна буде. А для пиття купуйте воду лише у пляшках. Швидше за все, на бутильовану воду почнуть підніматися ціни, тож робіть запас уже зараз. І не забудьте про сусідів і людей похилого віку поряд з вами, занесіть їм пляшечку-другу!