Війна в Україні спровокувала кардинальну розбудову ринку озброєнь у світі. Усі держави посиленими темпами збільшують військові потужності. Причому одні, такі як Росія, стрімко втрачають у цьому сегменті світової економіки, інші – навпаки, набирають обертів. KP.UA розбиралася у цьому питанні.
Ринок озброєнь стрімко трансформується
За даними аналітичного центру Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), минулого року витрати на оборону в усьому світі зросли майже на 4% у реальному вираженні та перевищили 2 трлн доларів.
Як повідомляє видання The Economist, кількість країн НАТО, які досягли мети у фінансуванні «оборонки» у 2% від ВВП, зросла з трьох у 2014 році до дев'яти у 2022 році. Тепер заговорили про те, що і 2% - це ще не все. Наприклад, Польща намітила цього року 4% і планує подвоїти чисельність своєї армії. Франція говорить про перехід до «воєнної економіки».
Промовисті приклади: в рамках блоку AUCUS США та Великобританія допоможуть постачати Австралії атомні підводні човни. За останні десятиліття оборонний бюджет Індії зріс приблизно на 50% у реальному вираженні, як і бюджет Пакистану. На Близькому Сході країни Перської затоки знову активно закуповуються на базі зброї.
Китай також виковує свою «оборонку» в усіх напрямках. У реальному вираженні за останні десять років оборонний бюджет Китаю зріс приблизно на 75%, лише торік його витрати зросли на 4,2%. Китай хоче «в основному завершити модернізацію» своїх збройних сил до 2035 року та стати військовою державою «світового класу» до 2049 року.
Багато країн або вже збільшили витрати на оборону, або планують зробити це найближчим часом. Загалом це понад 200 млрд доларів додаткових витрат на оборону в усьому світі щороку.
Так, наприклад, у першому кварталі поточного року уряд ФРН видав дозволи на експорт німецьких озброєнь та військового спорядження на загальну суму 2,4 млрд євро. Левова частка німецького військового експорту (2,18 млрд з 2,4 млрд) у першому кварталі, за даними Мінекономіки ФРН, припала на поставки країнам-партнерам та Україні для "її самооборони від російської агресивної війни, що суперечить міжнародному праву".
До країн-партнерів, за прийнятою в Німеччині класифікацією, належать усі держави-члени ЄС і НАТО, а також прирівняні до них Японія, Швейцарія, Австралія та Нова Зеландія. Але до десятки найбільших імпортерів німецьких озброєнь та військового спорядження, крім них та України, також входять Південна Корея, Нігер та Об'єднані Арабські Емірати, які належать до категорії "третіх країн".
Україні це на користь
Через війну в Україні експорт зброї лише Південної Кореї зріс на 140%. І це історичний рекорд. А сама Україна стала третім у світі імпортером зброї. "В результаті військової допомоги з боку США та багатьох європейських держав Україна стала 3-м найбільшим імпортером озброєнь протягом 2022 року (після Катару та Індії)", - йдеться у дослідженні Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI). Найбільшими постачальниками зброї для України стали США (34%), Польща (17%) та Німеччина (11%).
- Війна в Україні призвела до того, що зараз ринок озброєнь у світі радикально змінюється та трансформується. Бойові дії у нас показали, по-перше, що до загального світу далеко і порох країнам потрібно тримати постійно сухим і не знижувати витрати на оборону та озброєння. Окрім цього, війна в Україні показала переваги одних видів озброєнь та недоліки інших. А це також дало поштовх новим розробкам усілякої зброї, - розповів військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.
І такі зміни на ринку озброєнь, на його думку, є лише на користь Україні.
- По-перше, що менше росіяни продають зброї, то менше доходів від неї йде на війну в Україні. А крім цього, наша країна може отримувати від ринку озброєння, що стрімко змінюється, нові сучасні зразки зброї та техніки, - пояснює експерт.
У Росії на ринку озброєнь справи погані
Як повідомляє «Голос Америки», війна в Україні може серйозно перекроїти світовий ринок зброї та негативно вплинути на експорт російських озброєнь. Росія останніми роками стрімко втрачає тут позиції. Її головними партнерами протягом останніх десяти років були Індія, Китай та Єгипет.
Але тепер Індія (найбільший у світі імпортер зброї з часткою ринку 11%) знизила обсяг російських поставок на 37%. Китай також став скорочувати збройовий імпорт із Росії, намагаючись нарощувати виробництво власних сучасних озброєнь. Єгипет у 2022 році під тиском США був змушений скасувати велике російське постачання бойових літаків, тим самим повністю призупинивши відвантаження озброєнь із Росії. Інші сім із десяти найбільших імпортерів (Саудівська Аравія, Катар, Австралія, Південна Корея, Пакистан, Японія та США) за останні роки скоротили постачання російського озброєння в середньому на 59%.
Старший науковий співробітник шведської дослідницької організації "Стокгольмський Форум Вільного Світу" Андерс Ослунд пояснив, що російську бойову техніку не хочуть закуповувати у світі, бо вона погано себе зарекомендувала в Україні.
Крім цього, російській оборонці буде не під силу забезпечити запасними частинами вже реалізовані комплекси зброї. Так зване імпортозаміщення в цій сфері насправді виявилося порожнім звуком. Без західної мікроелектроніки російська зброя за якістю відповідає минулому століттю, але аж ніяк не нинішньому. Вона здатне бити по майданах, сіючи жах і руйнування навколо, проте до точкової стрільби має дуже приблизне відношення.
Раніше аналогічні висновки зробила британська військова розвідка. За її даними, західні санкції мають все більший вплив на російський військово-промисловий комплекс (ВПК), який вже має проблеми з виробництвом бронемашин навіть для своїх військ, що діють в Україні.
Але незважаючи на це, Росія все ж таки намагається продавати третьому світу ту зброю, яку ці країни захочуть купити. Переважно це радянське озброєння, тією чи іншою мірою модифіковане. РФ має довоєнні контракти на постачання зброї різним країнам, і вона тримається за них.
- Росія зі своїм пострадянським озброєнням та інші країни, які ще мають пострадянське озброєння, може просто випасти з цієї гонки через війну в Україні. Вже зараз Індія відмовляється від купівлі російських гелікоптерів, бо це неефективно. Країни Південно-Східної Азії, які раніше купували російську техніку масово, також переглянуть своє ставлення. Їхня логіка - навіщо купувати російський танк за 4-5 млн дол., коли його можна знищити “трубою" (протитанковим ракетним комплексом «Джавелін») вартістю 170 тис. доларів?» – пояснює Іван Ступак.
США лідирують в експорті зброї
Найбільшу частку у світовому експорті зброї займають США, у 2018-2022 роках на них припадало 40% всього експорту. Найбільше зброї Штати продавали Саудівській Аравії, Японії та Австралії.
Другим найбільшим експортером до війни в Україні була Росія – її частка становила 16%, але тепер цей показник значно впав. Франція наростила експорт озброєння, її у світі становить 11%. Серед основних одержувачів зброї від Франції – Індія, Катар та Єгипет. Також до п'ятірки найбільших експортерів входять Китай (5,2%) та Німеччина (4,2%). КНР найбільше зброї продає до Пакистану, Бангладеш та Сербії, а Німеччина – до Єгипту, Південної Кореї та Ізраїлю.
- Ринок озброєнь змінюватиметься на користь американських та європейських виробників. "Американці" – це широко відомі "Хаймарси", гаубиці 777, системи «Патріот», "європейці" – британські нові танки «Челенджер» та інша зброя. І, звичайно, нові високоточні снаряди, ракети та бомби. Коли побачили, як вони працюють, це було шоком не лише для українців, а й самих американців. Їм просто до цього не було де випробувати цю систему. Тут же вони працюють за умов максимальної війни XXI століття, – пояснив Іван Ступак.