Французький музей Лувр узяв на тимчасове зберігання 16 витворів мистецтва з України. Як заявила директор музею Лоранс де Кар у коментарі агентству France Press, від початку війни музеї Франції були готові підтримати українських колег.
- Восени 2022 року, зіткнувшись із розпалом конфлікту, ми вирішили здійснити цей порятунок [артефактів], - розповіла Лоранс де Кар. - Це не так багато в морі смутку та запустіння, але це символічно. Лувр дуже стурбований ризиком крадіжки, і вважає, що ці витвори мистецтва та реліквії, якби вони залишилися в Україні, могли б просто зникнути.
За інформацією видання Le Monde, до Парижа було вивезено рідкісні візантійські ікони, які спочатку перебували в монастирі Святої Катерини на горі Сінай, а також мозаїчне панно XIII століття із зображенням Святого Миколая.
«Рятувальну операцію» провів Міжнародний альянс із захисту спадщини у зонах конфлікту. Серед робіт, які поки що залишатимуться у Луврі, п'ять візантійських ікон із Музею Богдана та Варвари Ханенків: чотири датуються VI-VII століттями, п'ята – кінцем XIII – початком XIV століття. Ікони будуть виставлені в експозиції музею з 14 червня до 6 листопада, решта витворів мистецтва з української колекції пройдуть реставрацію майстрами Лувру.
Довго не наважувалися відвезти
Чому рідкісні експонати не переїхали в затишне місце одразу на початку повномасштабної агресії, у лютому 2022-го? Здається, ніхто не вірив, що війна затягнеться надовго. Як розповіла директор Лувру виданню Le Monde, вона ставила питання українським колегам щодо їхніх потреб у той період.
– Українці просили засоби для захисту експонатів та колекцій, але не були готові прийняти нашу пропозицію та розмістити частину своїх колекцій у запасниках Лувру, – прокоментувала Лоранс де Кар.
За всієї поваги до французьких музеїв, гіркі спогади про передані на зберігання музейні колекції з України (згадати хоча б золото скіфів ), що канули в небуття, надто свіжі в пам'яті українських музеологів.
Але війна не закінчилася, і коли у жовтні минулого року ракета впала прямо біля будівлі Музею Ханенків, вибивши вікна, рішення було ухвалено негайно. Навіть у музейному сховищі, що не постраждало від обстрілу, вже не вдавалося зберегти необхідні температуру та вологість для картин через багатогодинні відключення електроенергії. Тому спеціальний військовий конвой, профінансований Міжнародним альянсом захисту спадщини у зонах конфліктів, супроводжував перевезення колекції до Парижа через Польщу та Німеччину на початку травня цього року.
На жаль, вивезти колекції з музеїв в інших містах не вдалося: підготовка до евакуації творів мистецтва та їхній переїзд в інше місце – це дуже довгий і копіткий процес (якщо мета - довезти все в цінності та безпеці). Часу на це українським музейникам російські солдати, очманілі від крові та пограбувань, просто не дали.
Найдавніші ікони світу
Візантійські ікони VI-VII століть, про які йдеться, - це безцінні зразки ранньохристиянського іконного живопису, виконані в античній техніці під назвою «енкаустика» (малюнок наноситься розплавленими восковими фарбами на дерев'яну дошку). За переказами, у середині ХІХ століття єпископ Порфирій Успенський, вікарій Київської єпархії, побував в одному з найдавніших християнських монастирів - Святої Катерини на Синаї в Єгипті. Там він отримав у подарунок чотири ікони, які єпископ передав Київській духовній академії, а звідти вони перейшли до колекції Музею Ханенків.
Дослідники іконопису вважають, що це найдавніші християнські ікони, що збереглися до нашого часу. У світі залишилося лише 12 ікон такого поважного віку: чотири перебували в Україні, вісім не залишали синайський монастир ніколи.
Найстарішою серед цих зображень вважається ікона «Іоан Предтеча», в якій найбільше відчувається вплив античного живопису. Витоки походження «Богоматері з немовлям», написаної на модрині, дослідники так і не встановили достовірно: як варіанти розглядаються Константинополь, Єгипет чи Олександрія. Дві ікони з парами святих чи мучеників – нечасте явище в іконописі, проте серед цих раритетів є і зображення святого Сергія та святого Вакха, а також мученика та мучениці святих Платона та Глікериї (зображені на липовій дошці).
Ще одна ікона, датована XIII-XIV століттям, це мозаїка, що зображує Святого Миколая Мирлікійського в оправі із позолоченого срібла.
Звичайно, для Лувру отримати подібні раритети до своєї колекції, хай навіть тимчасово, це королівський подарунок. Виставка цих ікон, якій вже дали назву «Біля витоків священного образу», стане прообразом відкриття у 2027 році цілого музейного відділу – «Мистецтво Візантії та християнство на Сході».
Намагаються зберегти колекції вдома
Віримо у те, що ці унікальні експонати повернуться додому, в Україну, збережені та оновлені. На жаль, війна забрала у нас чимало музейних цінностей. Росіяни пограбували державу, вивізши скарбниці музеїв у Херсоні, Маріуполі, Мелітополі, Каховці. Майже пів сотні музеїв в Україні втратили свої експозиції. Тільки в Херсоні було вкрадено понад 15 тисяч витворів мистецтва та безцінних артефактів, включаючи ікони, монети, статуї… З Маріуполя забрали картини Айвазовського та Куїнджі… А скільки експонатів згоріло під обстрілами, скільки загинуло у воді та без дотримання умов зберігання – поки підрахувати немає змоги, але їх дуже багато, щоб просто зітхнути і забути.
Та що казати, якщо навіть міжнародні експерти стверджують, що сталося найбільше з часів Другої світової війни пограбування культурних цінностей. Міжнародна організація The Art Loss Register, яка відстежує вкрадені артефакти, щоб повернути їх додому, зараз активно працює в Україні, фіксуючи збитки та намагаючись знайти його сліди та методи впливу на країну-грабіжницю, щоб вона повернула чужі цінності.
Деяким експозиціям все ж таки вдалося виїхати за кордон, як і синайським іконам з Музею Ханенків. Так, минулого року у музеї Мосгор (Данія) відкрилася виставка із колекцій, евакуйованих з України на початку повномасштабної агресії. Співробітники Мосгора кажуть, що їхні українські колеги виявили дивовижну оперативність - демонтували виставки за кілька днів та вивезли експонати, побоюючись пограбування і знищення у разі окупації. Зараз у музеї Данії перебуває понад тисяча експонатів із музеїв Чернігова, Харкова та Львова.
Іспанія запропонувала притулок шедеврам українського модернізму – мистецтва першої третини ХХ століття. Виставка під назвою «У центрі бурі: модернізм в Україні, 1900-1930-ті роки» відкрилася у листопаді минулого року і тривала до квітня нинішнього, після чого вирушила до німецького Кельна. Як зазначають куратори виставки у Мадриді, українське мистецтво рятується від ракет і розповідає про Україну та її людей. Після перебування в Кельні 50 експонатів виставки вирушать до інших міст та країн.
До речі
Верховний суд Нідерландів ухвалив, що «скіфське золото» має бути повернене Україні. Тобто рішення Апеляційного суду Амстердама про передачу Росією вкраденої колекції «скіфського золота» Україні залишається чинним.
Це означає, що музей Алларда Пірсона в Нідерландах, де зберігалося «скіфське золото», має повернути колекцію державі Україна, а не до музеїв Криму, які відправили унікальні експонати на виставку до Нідерландів у лютому 2014 року. Після окупації півострова Росія заявила свої права на колекцію, а кримські музеї навіть намагалися оскаржити вердикт амстердамської апеляції, ухвалений ще 2021 року. До цього, 2016-го, окружний суд Амстердама також відмовився повертати вкрадене "скіфське золото" до Криму.