Колишній генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Андерс Фог Расмуссен зробив несподівану для всіх заяву про те, що в рамках дискусії щодо майбутніх гарантій безпеки для України окремі члени НАТО можуть погодитись на введення на українську територію своїх військ.
Як повідомляє The Guardian, на думку Расмуссена, якщо НАТО не зможе ухвалити рішення щодо членства України або її гарантії безпеки на саміті у Вільнюсі, "існує чітка можливість того, що деякі країни можуть вжити заходів індивідуально".
"Відомо, що Польща дуже залучена до надання конкретної допомоги Україні. І я не виключаю, що Польща буде ще більше залучена в цьому контексті на національному рівні, а за нею будуть країни Балтії, можливо, навіть з можливістю введення військ на місцях", – сказав він.
За словами колишнього генсека Альянсу, Варшава "серйозно розгляне можливість створення коаліції бажаючих допомогти, якщо Україна нічого не отримає у Вільнюсі", а для України було б цілком законно звернутися за такою військовою допомогою.
Більшість критиків дуже скептично ставляться до цієї заяви, оскільки лідери НАТО - США, Британія, Німеччина та Франція - вже давно і категорично заявили, що їхні солдати НІКОЛИ не воюватимуть з Росією в Україні. Тож про які країни говорить колишній генсек НАТО?
Польща має потужну армію
Ця країна на тлі загрози російській агресії зараз справді створює одну з найпотужніших армій Європи. Польща збільшує чисельність власних збройних сил із 160 000 до 300 000 – 250 000 професійних солдатів та 50 тисяч співробітників цивільної оборони. Польща почала витрачати на оборону замість 2% ВВП, як це заведено в інших європейських країнах, удвічі більше – 4%.
Розкрита міністерством національної оборони Польщі програма переозброєння польської армії, розрахована до 2035 року, вимагає, щоб Польща щорічно виділяла на військові потреби найбільшу серед країн НАТО частку національного бюджету. Для цього 2022 року сейм навіть ухвалив спеціальний закон «Про захист Батьківщини». Таким чином, польський бюджет стає найбільш мілітарним у Північноатлантичному альянсі. За військовими витратами населення Польща також опиняється на першому місці серед країн НАТО.
Нинішній оборонний бюджет становить рекордні 20,4 мільярди євро. І вже з урахуванням позабюджетних коштів ця сума зростає до 25 мільярдів євро. Загалом у наступні 10 років Польща планує витратити на переозброєння приблизно 90 мільярдів євро.
США передадуть Польщі на заміну МіГів свої 24 винищувачі F-22 Raptor за символічну плату. Також США надають Варшаві величезну фінансову допомогу для стримування та захисту від загрози з боку Росії.
Польща має контракт на 1000 танків K2 ("Чорна пантера") з Республікою Корея (спочатку контракт передбачав лише 400 танків). Крім того, поляки оновлюють власну артилерію 600 корейськими САУ K9s Thunder та 288 реактивними артилерійськими системами MRL K239 Chunmoo. Також Республіка Корея має поставити 48 бойових літаків FA-50.
Також Польща купує у США додатково 18 пускових установок HIMARS із 9000 ракет (насправді цих РСЗВ буде значно більше), 250 танків M1A2 SEPv3 Abrams та 96 вертольотів AH-64E Apache.
Окрім цього, сучасну зброю Польща купує не лише за кордоном. Країна має потужний ВПК, здатний самостійно виробляти широку номенклатуру зброї та військової техніки. Йдеться про замовлення понад 1000 БМП Borsuk для польської армії, а також про недавнє замовлення від ЗСУ – 100 БТР Rosomak.
«У Польщі, можливо, найбоєздатніша армія в Європі. І її можливості в найближчому майбутньому тільки посилюватимуться», - дійшло такого висновку американське видання Politico. Але це все не означає, що Варшава готова ввести свої війська в Україну.
Країни Балтії хочуть, але не можуть
Три прибалтійські республіки – Литва, Латвія та Естонія - навряд чи можуть дозволити собі таку розкіш, як відправити своїх військових до інших країн. Влада цих держав панічно бояться Росії і розуміє, що їм самим без допомоги Заходу не обійтися. Невелика чисельність населення, маленька територія, мізерні економічні ресурси – всі ці чинники не дозволяють ні Литві, ні Латвії, ні Естонії мати численні та боєздатні збройні сили.
Найчисленнішими збройними силами в Прибалтиці володіє Литва. Їхня кількість – 19 тисяч 224 особи. Основними бойовими одиницями сухопутних військ є дві бригади – мотопіхотна бригада «Жемайтія» та механізована бригада «Залізний вовк». Крім того, є ще інженерний батальйон. ВПС країни – це близько 1200 військових та цивільних фахівців: авіабаза, батальйон ППО, центр управління. Три транспортні літаки і три вертольоти – невелика міць для того, щоб протистояти не тільки Росії, а й куди слабшим державам. Ще 600 осіб служать у ВМС Литви. Окремий рід військ – Сили спеціальних операцій.
У світовому рейтингу збройних сил Global Firepower-2020 сусідня Латвія займає 102-е місце, пропустивши вперед себе такі держави, як Камерун, Малі і Буркіна-Фасо. У національних збройних силах числиться 6,5 тисячі військовослужбовців та 8000 бійців ополчення "Земессарги". На озброєнні ВПС – 3 літаки та 6 вертольотів, чисельність особового складу – 319 осіб. ВМС Латвії налічує 587 військових моряків та 5 кораблів. Окрім армії та ополчення, ще 2,5 тисячі осіб служать у прикордонній охороні.
Естонія у згаданому рейтингу збройних сил – на 119-у місці. Чисельність естонських збройних сил – 6400 чоловік. Сухопутні війська – 2 мотопіхотні бригади та караульний батальйон військової поліції, ВПС – 4 вертольоти та 4 транспортні літаки, ВМС – 3 мінні тральщики та 2 кораблі управління. Ще 4 вертольоти та 3 літаки перебувають на озброєнні Берегової охорони Естонії. Таким чином, військовий потенціал прибалтійських республік показує, що їм просто нема кого вводити на територію України.
Думка експерта
Сергій Грабський, військовий експерт:
- Для того, щоб завести в Україні війська країн-членів НАТО, необхідно пройти процедуру затвердження миротворчої місії з боку ООН. Просто так запровадити війська – це називатиметься окупацією. Адже НАТО, за своїм визначенням, – це оборонний союз, і всі дії його членів мають чітко регламентуватися міжнародним правом. Війська Блоку можуть бути введені лише у разі порушення 5-ї статті про напад на когось із його членів. Україна – не член НАТО, тому немає підстав для запровадження військ. Але є опція проведення миротворчих операцій, добро на які має надати ООН. Поки що жодних умов для введення військ окремих країн НАТО немає. І якщо бути чесними, то країни Балтії мають на всіх лише кілька бригад. Кого і куди вони вводитимуть і що, найголовніше, вони зможуть зробити в Україні – велике питання.