Триває евакуація людей та тварин із Херсонської області, затопленої річковою водою. Вона ринула сюди після підриву ГЕС із найбільшого за обсягом води в країні Каховського водосховища.
«Зупинити катастрофу неможливо»
Як підрахували фахівці Української природоохоронної групи, негативні наслідки повені виявляться на площі п'яти тисяч квадратних кілометрів – це зона затоплення та осушення. Осушиться понад тисячу квадратних кілометрів водосховища. Майже 70 років ця площа була під водою. Загальна площа Каховського моря – 2155 квадратних кілометрів.
– Зупинити будь-які втрати для природи ми не можемо, – зазначає KP.UA голова Української природоохоронної групи та співробітник відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАН України Олексій Василюк. - Ми взагалі нічого не можемо вдіяти з тим, що відбувається. Про це треба буде думати, коли зупиниться стік води. А зараз треба рятувати людей.
Паралельно волонтери рятують тварин, які, як і люди, намагаються вижити, піднявшись на високі пагорби, горища, дахи та дерева. Але якщо частину котиків і собак можна евакуювати на сушу на човні, то для диких мешканців природи такий потоп – очевидна смерть.
Деякі з них – види, що вимирають, і дуже рідкісні тварини та комахи, які не зустрічаються більше ніде у світі, крім Херсонської області. Частина вже загинула, а деякі види зникають повністю.
Прісноводна риба потрапить у море
Підрив Каховської ГЕС спричинив катастрофічні наслідки для природи - найбільші від початку війни. Вони торкнулися всього живого під водою і на землі. За словами Олексія Василюка, всі види живих організмів, що живуть у водосховищі, після його осушення загинуть.
- Прісноводну рибу винесе у море – очевидно, що вона теж загине у солоній воді, - зазначає KP.UA Олексій Василюк. – Це величезні обсяги риби – тисячі тонн різних видів.
Як наголошують фахівці Української природоохоронної групи, Каховське водосховище та плавні Нижнього Дніпра – це одне з найбільших місць проживання прісноводної промислової риби, якої лише у водосховищі налічувалося 20 видів. Тут виловлювали до 2,6 тисячі тонн риби на рік. Ще, як мінімум, 23 види не належали до промислових.
– Щоб відновити ці обсяги, знадобиться щонайменше 7-10 років, – упевнені фахівці Української природоохоронної групи.
Саме зараз у більшості видів риб нерест, але всі мальки на осушеному мілководді загинуть. Це позначиться на кількості промислової риби в майбутньому, як і загибель дорослої риби через втрату місця її проживання.
Еколог Ігор Антахович вважає, що, навпаки, риба – це, мабуть, чи не єдине створіння, яке зазнає найменших втрат унаслідок потопу.
- Не думаю, що її вимиє в море, сильна течія - лише у місці прориву дамби, - зазначає KP.UA Ігор Антахович. - Риба впорається, хоча, зрозуміло, частина популяції однозначно загине. Якщо постраждають одні види риби, наступного сезону їхнє місце займуть інші – так влаштовано, у природі місця порожніми не бувають.
За словами Ігоря Антаховича, нерест після повені – це природний процес для риби. Розлив води призводить до її насичення киснем, з'являється маса органіки, дрібних мікроорганізмів, ракоподібних, які стають кормом для мальків риби.
- Зараз розмноження не буде, але, гадаю, і катастрофи величезної з рибою – також, - продовжує Ігор Антахович. - Єдине, коли рівень води падатиме - риба може залишитися в ізольованих заглибинах. Ця риба загине, якщо не виловити її і не перенести назад у річку. Але порівняно із загальним апокаліпсисом – це дрібниці.
Внаслідок прориву греблі, за словами екологів, у морську воду попливла велика кількість токсичних паливно-мастильних матеріалів. Після затоплення населених пунктів з вигрібними ямами, скотомогильниками та іншим забруднення моря посилиться, що вплине на морських жителів.
«За лічені години потонула половина всіх сліпаків у світі»
Велика вода не залишила шансів усім сухопутним тваринам. Екологи переконані, що значна частина, в деяких випадках половина, назавжди залишилися під водою.
– Майже вся зона затоплення – це національні парки, заповідники, це місце найбільшої концентрації природоохоронних територій в Україні – там понад 40 об'єктів, – зітхає Олексій Василюк. - Це все зараз змито.
З майже стовідсотковою впевненістю можна говорити про зникнення як виду на планеті Земля двох видів мурах, які мешкали якраз на затоплених ділянках. Це рідкісна мурашка Ліометопум звичайна – під водою поховані майже всі місця, де її раніше спостерігали вчені. Також, швидше за все, лише в історії залишиться мураха Тапінома кінбурнська.
- У світлі того, що відбувається, мурахи можуть здаватися чимось неважливим, але, можливо, вчора за лічені години цих двох видів взагалі не стало на планеті, - зітхає Олексій Василюк. - Вони жили тільки в тій зоні, яка зараз затоплена.
Те ж стосується і наземних видів ссавців, рептилій, інших комах. Наприклад, за словами фахівців Української природоохоронної групи, затоплено 70% світової популяції мишівки Нордмана. У майбутньому вона може повністю зникнути – це вид, що вимирає. Також залито водою до 50% популяції сліпака піщаного. Цей гризун зображений на пам'ятній монеті номіналом дві гривні, яку Нацбанк випустив у серії «Флора та фауна» у 2005 році.
– Постраждали дуже рідкісні види ссавців, які зустрічаються саме у цій зоні, – продовжує Олексій Василюк. - Піщаний сліпак зустрічався тільки на Херсонщині і більше ніде у світі. Половина територій, де він колись фіксувався вченими, за вчора опинилися під водою. Тобто половина всіх сліпаків у світі загинули за лічені години.
Стільки ж затоплено популяції ємуранчика Фальц-Фейна. Очевидно, що також загинули степові гадюки та жовтобрюхі полози.
Гнізда з пташенятами залишилися під водою
Дорослі птахи змогли полетіти із затоплених місць гніздування на берегах. Але пташенята загинули.
Вже за кілька днів, на думку екологів, птахи почнуть будувати гнізда на нових місцях, але це не означає, що вдасться зберегти їхню чисельність.
– Через три місяці вони відлітають на південь, – зазначає Олексій Василюк. – Наприклад, чаплі до відльоту в Африку готуються вже у серпні, і, якщо зараз вони будуватимуть нові гнізда і через півтора місяці висидять пташенят, ніхто з пташенят не відлетить. Пташенята залишаться тут.
На цій території зникнуть птахи, які десятиліттями гніздувалися на берегах водосховища, наприклад, мартини та крячки. Вони будували гнізда на островах, що зникли. Тут же мешкали рідкісні жовта чапля, біла мала чепура, ковпиця, кулик-сорока, ремез звичайний.
– Це катастрофа, яку ми не можемо зупинити, – зітхає еколог Ігор Антахович. – Втрата природоохоронних об'єктів – це величезна катастрофа і для природи України, і для Європи. Ми втратили те, що створювалося тисячоліттями. Але природа - дуже стійка система і досить швидко відновить дикі екосистеми. Але вони будуть іншими, зміниться видовий склад... Сама природа розбереться із цією проблемою набагато швидше, ніж ми могли б щось зробити. Наслідки повені вже не відчуватимуться через п'ять-шість років.
Історичний шанс зупинити опустелювання півдня
Безперечно, знищення водосховища вплине на землеробство на півдні – тепер буде нізвідки зрошувати землі. Але тут, на думку екологів, можна повернути погане на добро.
- Те, що трапилося, - це найгірша катастрофа від початку війни, але, можливо, нам випадає шанс вчинити мудро і, думаючи про майбутнє, зробити його більш екологічно зваженим, - розмірковує Олексій Василюк. - Радянські рішення дали нам бомбу сповільненої дії, яка тепер спрацювала, і перетворили наш південь на пустелю. Якщо вистачить мудрості - то майбутнє може виявитися кращим, ніж минуле.
Як пояснює Олексій Василюк, південь перетворився на солону пустелю саме через зрошувальне землеробство, яке призвело до засолювання ґрунтів. Розмиваючись водою, сіль із глибини ґрунту піднімається нагору.
- І зараз є цивілізаційний шанс перепрофілювати південь країни на тваринництво, яке його не спустошуватиме, - зазначає Олексій Василюк. - Звичайно, аграрії скажуть, що ми не маємо рації, але саме завдяки їм ми маємо на півдні найбільше опустелювання через зрошувальне землеробство, а не через Олешківські піски. Ми абсолютний лідер у Європі з опустелювання.
На думку еколога Ігоря Антаховича, через неможливість зрошувати поля з водосховища вже незабаром проблема із продовольством стане відчутною для кожного мешканця країни.
Звичайно, херсонські кавуни та помідори як вид не зникнуть, але в наступні кілька років їх буде набагато менше.
- Оскільки звичні шляхи поливу недоступні, проблему зрошення треба буде вирішувати іншим шляхом, - зазначає Ігор Антахович. - Сам Дніпро ж нікуди не подівся? Вчені та практики-аграрії вирішать це питання. Люди там жили та вирощували продукцію і до появи Каховського водосховища. Думаю, знайдуться виходи, які допоможуть не допустити похмурих прогнозів аграріїв, які кажуть, що вже наступного року до 30% угідь можуть перетворитися на пустелю.