Про наслідки для регіону від руйнування Каховської ГЕС KP.UA поспілкувалась із завідувачем лабораторії геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку КПІ ім. І. Сікорського Сергієм Гапоном.
Постраждає від підтоплень 70 - 100 населених пунктів
- Пане Сергію, ваша лабораторія ще у жовтні минулого року провела дослідження та визначила три сценарії наслідків прориву Каховської ГЕС - катастрофічний, реалістичний та ймовірний. До якого ми опинилися ближче?
- Наразі ми між найгіршим і найкращим сценарієм. Є проміжний сценарій, що вже добре, бо він не катастрофічний. Дамба лишилася, вона повністю не знесена, сильно пошкоджені шлюзи, через які йде витік води. Проте могла бути в теорії набагато гірша ситуація і води могло б виходити більше. Вода за декілька годин дійшла до Херсона і затопила прибережну лінію у Херсоні. Це свідчить про те, що руйнування не пішли і по «найкращому сценарію», коли затоплення відбувалося б набагато довше. Можуть бути затоплені і правобережні, і лівобережні зони нижче по течії від Каховської ГЕС. Найбільше постраждають території саме лівобережні, тому що за географічними ознаками вони нижче по висоті.
- Підтоплення продовжуються. Які території все ще знаходяться у зоні ризику?
- На правому березі затоплення можуть бути сильніші ближче до гирла, в тому місці, де Дніпро входить у море. Там рельєф правого берегу трішечки нижчий, і можуть бути підтоплення від декількох десятків сантиметрів до кількох метрів. І затопить всі великі і невеликі острови, які знаходились в руслі Дніпра і в гирлі також.
Сказати точно, яку місцевість затопить, а яку - ні, важко, бо територія нижче по течії від Каховської ГЕС дуже неоднорідна. Вона має багато індивідуальних факторів рельєфу. Проте вже можна більш-менш точно казати, які населені пункти постраждають.
Кількість населених пунктів, які будуть підтоплені або затоплені, від 70 до 100, може, трішки більше 100, якщо будуть справджуватись несприятливі прогнози. Проте 70 - 80 – це цифри, на яких можна сконцентруватись. Але вони, звичайно, не остаточні. І хоча населення в цих населених пунктів переважно не багато, тисячі людей постраждають від цієї катастрофи.
Зазнають втрат промисловість і сільське господарство
- Промисловий комплекс України, який зосереджено навколо Каховського водосховища, також може зазнати проблем і серйозних труднощів?
- Це більше стосується територій, що розташовані вище по течії – промислові регіони Запоріжжя і Дніпропетровщини. Дуже багато промисловості сконцентровано в цій зоні, а промисловості потрібна вода з Дніпра. Якщо рівень води в сховищі падатиме, у них будуть проблеми з водопостачанням.
Щодо сільського господарства – наслідки можуть бути гіршими для регіонів, що розташовані нижче по течії від ГЕС.
Землі будуть виведені із експлуатації. Якщо зруйнована дамба, вода не буде потрапляти до Північнокримського каналу і нижче по течії каналу, від якого є багато відгалужень, що живлять Херсонщину і Крим.
- Наскільки довго може тривати така ситуація?
- Поки цілісність дамби не відновлять. Вода в Північнокримському каналі йти не зможе. А це означає, що сільське господарство сьогодні в тому вигляді, в якому воно було приблизно останні 70 років, перестане функціонувати. Північнокримський канал - це одне, а ще є багато відгалужень, які брали воду з Дніпра і живили безпосередньо агрокультури за рахунок того, що був певний рівень води. А якщо рівень води падає, то все руйнується.
Без води господарство в Херсонській області і частині Запорізької області втрачає свою ефективність. Тому великим є й удар по продовольчій безпеці. Херсонщина давала сільськогосподарську продукцію на всю Україну, і велика частина продукції йшла за кордон. Є багато країн, які без українського продовольства життя свого не уявляють.
Можливе настання екологічної кризи
- Чи можна вже говорити, як від екологічної катастрофи постраждають різні екосистеми?
- Величезна кількість екосистем зазнає прямого впливу від води. Ще частина – опосередкованого. Цей вплив здатен на десятки років змінити стан справ на цій території. Це декілька сотень квадратних кілометрів. Якась територія буде повністю затоплена, а велика частина постраждає опосередковано. Тобто вода розіллється, підніме рівень ґрунтових вод, в них зміниться режим функціонування і водний режим, режим міграції хімічних елементів, в тому числі і солей. Зміниться і хімічний склад ґрунтів. Це впливатиме і на сільське господарство, і на самі системи, і на тваринний і рослинний світ. Багато рослин загине від прямого або опосередкованого впливу води. І багато видів тварин, які не зможуть мігрувати, на жаль, загинуть. Тому що тварини не були готові до того, що така катастрофа станеться зненацька.
- На відновлення всіх втрат потрібен час та гроші. Чи зрозумілий хоча б порядок цифр?
- Все це сумарно дає можливість стверджувати, що настане екологічна криза - шкода, яку завдали навколишньому середовищу дії російської армії, вже сягає десятків мільйонів доларів. А в довгостроковому відношенні – мільярдів. Коли вдасться ситуацію нормалізувати, поки що невідомо. І від цього залежить, коли ці території вдасться відновити. На це можуть піти десятки років. А якщо відбудуться зміни в хімічному складі ґрунту, то він буде відновлюватись навіть сотні років.
- Вже є розуміння того, коли вода піде на спад?
- Щодо рівня води в регіоні, то є шанси, що він піде на спад. Але в деяких місцях можуть з’явитись навіть новоутворені постійні водойми.
Можливо, рівень почне спадати через декілька днів. При несприятливих факторах - через декілька тижнів. Проте в локальних пониженнях вода може дуже довго знаходитись. І тут мова йде про місяці. Є вірогідність, що ще можуть з’явитись і невеличкі водойми, які зможуть існувати, якщо їх не чіпати, й декілька років. І можуть навіть стати частиною ландшафту.
ГІС-аналітик – це спеціаліст по геоінформаційному сервісу, який займається створенням і підтримкою цифровізованих платформ, довідників на фізичних носіях, які містять інформацію про особливості місцевості і детальні схеми окремих локацій.
ГІС використовується для вирішення наукових і прикладних задач інфраструктурного проєктування, міського, регіонального планування, раціонального використання природних ресурсів, моніторингу екологічних ситуацій, прийняття оперативних заходів в умовах НС. В тому числі й прогнозування зон ймовірного затоплення територій унаслідок стихійного лиха.